
- •Безпека життедіяльності людини
- •2. Небезпечні ситуації мирного часу і безпека населення
- •3. Надзвичайні ситуації воєнного часу та їх вплив на життєдіяльність
- •4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •1 Небезпечні та шкідливі фактори 1 середовища мешкання людини
- •1.1. Середовище мешкання людини. Принципи та способи забезпечення життєдіяльності
- •1.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини
- •1.3. Фактори зниження життєдіяльності
- •1.4. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини
- •2. Небезпечні ситуації мирного часу і безпека населення
- •2.1. Характеристика надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження та їх наслідки
- •2.2. Джерела, зони дії та рівні забруднень' навколишнього середовища у разі аварій на аес і хімічно небезпечних об'єктах вплив атомної енергії на здоров'я людини
- •2.3. Місто — як джерело небезпеки
- •2.4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •2.5. Електронебезпека на виробництві та в побуті
- •2.6. Пожежна безпека
- •2.7. Надання першої медичної допомоі та взаємодопомога у разі ураження і травм
- •3. Надзвичайні ситуації воєнного часу та їх вплив на життєдіяльність
- •3.1. Зброя масового ураження та наслідки її застосування
- •3.2. Характеристика осередка ядерного, хімічного та бактеріологічного ураження
- •3.3. Прилади радіаційного, дозиметричного контролю та хімічної розвідки
- •4.1. Принципи, способи та засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •4.2. Повідомлення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •4.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
- •4.4. Укриття людей у захисних спорудах
- •4.5. Медичний, радіаційний та хімічний захист
- •4.6. Евакуація населення з небезпечних районів
- •4.7. Спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води
- •4.8. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Стійкість роботи об'єктів народного господарства
- •4.9. Захист продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення
- •Приблизні питання та ситуаційні завдання для проведення практичних занять у формі ділової гри
4.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
Засоби індивідуального захисту призначені для збереження населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу, виникнення аварій, катастроф, стихійного лиха, а також застосування ворогом зброї масового ураження.
Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від отруйних, сильнодіючих отруйних речовин (ОР, СДОР), світлового випромінювання, ядерного вибуху, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів та інших шкідливих речовин.
Засоби індивідуального захисту поділяються на засоби індивідуального захисту органів дихання та засоби індивідуального захисту шкіри.
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на фільтруючу та ізолюючі.
До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться фільтруючі протигази ГП-5, ГП-7, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.
Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.
Принцип дії фільтруючого протигаза ґрунтується на ізоляції органів дихання від забрудненого навколишнього середовища й очищення вдихнутого повітря від токсичних аерозолів і парів у фільтруюче. поглинаючій системі.
Протигаз складається із шолом-маски та фільтруючо-поглинаючої коробки, які з'єднані між собою безпосередньо або за допомого! з'єднувальної трубки.
До комплекту протигаза також входять сумка й незапітніваючі плі (рис. 19}.
Шолом-маска захищає обличчя й очі відОР, СДОР, РП, БА, підводячи до органів дихання очищене повітря й викидаючи в атмосферу видихнуте повітря. Вона складається із корпусу, окулярного вузла, клапанної коробки та системи кріплення на голові. Шолом-маски виготовляють із гуми сірогЗ або чорного кольору.
З'єднувальна трубка з'єднує шолом-маску протигаза із фільтруючо-поглинаючою коробкою. Вона зроблена із гуми, обтягнута трикотажем і має поперечні складки (гофри), які надають їй пружності та забезпечують проходження повітря при згині.
Сумка призначена для носіння, захисту та збереження протигаза.
Незапітніваюча плівка служить для захисту окулярного вузла від запітнівання.
Підготовка протигаза до використання починається з вибору необхідного розміру шолом-маски, який визначається за обсягом голови шляхом вимірювання її по лінії, що проходить через маківку, щоки т, підборіддя. Розміри шолом-масок протигазів наведені у табл. 25.
Таблиця25
Розміри шолом-масок
Протигаз (шолом-маска)
|
Вертикальний обхват голови, см, для розміру
|
|||||
0
|
1
|
2
|
3
|
4
|
||
ГП-5М (ШМ-62)
|
до 63
|
63,5-65,5
|
66-68
|
68,5-70,5
|
71 і більше
|
|
ГП-5М (ШМ-66МУ)
|
до 63
|
63,5—65,5
|
66-68
|
68,5 1 більше
|
—
|
|
ГП-7, ГП-7В (ШМГ)
|
—
|
62,5-65,5
|
66-67,5
|
68—69
|
69,5 і більше
|
Перед тим, як одягнути нову шолом-маску, необхідно протерти її чистою або зволоженою 2%-ним водним розчином формаліну ганчіркою.
При використанні протигаза необхідно:
— надіти сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці (клапан від себе);
— відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, аби його край опинився на рівні талії;
— затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом-маску, взяти їїобома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта — всередині;
— прикласти нижню частину шолом-маски під підборіддя, різким рухом рук догори і назад натягнути шолом-маску на голову так, щоб не^ було складок, а окуляри розмістилися на рівні очей;
— видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.
РЕСПІРАТОРИ
Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу (Р-2), від парів і газів на виробництві із СДОР (РПГ-67, РУ-60, РУ-60МУ).
Респіратор Р-2 — це фільтруюча напівмаска з двома вдихальними клапанами й одним видихальним, носовим кріпленням (рис. 20).
Виготовляють респіратори Р-2 трьох розмірів, які визначаються виміром висоти обличчя (відстань між точкою найбільшого заглиблення перенісся та найнижчою точкою підборіддя). Розміри Р-2 наведено у табл. 26.
На підприємствах із СДОР використовують респіратори, які складаються із гумової напівмаски, фільтрувально-поглинальних патронів, пластмасових манжет із клапаном вдоху та видоху, трикотажного
Таблиця 26
Розміри респіратора Р-2
Виміри, мм
|
Розмір
|
до 109
|
1
|
від 110 до 119
|
2 |
120 і більше
|
3
|
обтюратора, наголовника для закріплення на голові. Призначення патронів респіраторів наведено у табл. 27.
Таблиця 27
Призначення патронів респіраторів
Марка фільтруючого патрона
|
СДОР, від якого захищає патрон
|
РПГ-67-А, РУ-60М-А
|
Органічна пара, хлорно- і фосфороорганічна отрутохімія
|
РПГ-67-В, РУ-60М-В
|
Сірчистий ангідрид, сірководень
|
РПГ-67- Д, РУ-6-М-КД
|
Аміак, сірководень
|
РПГ-67-Г, РУ-60М-Г
|
Пари ртуті
|
ІЗОЛЮЮЧІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливих речовин у повітрі в умовах ізоляції органів дихання від навколишнього середовища.
До ізолюючих засобів індивідуального захисту органів дихання відносяться ізолюючі дихальні апарати типу ІП-4, ІП-5.
Ізолюючий дихальний апарат ІП-4 призначений для захисту органів дихання, шкіри, обличчя та очей від речовини будь-якої концентраш. отруйності, сили дії.
Принцип дії цього протигазу заснований на виділенні кисню Із хімічних речовин при поглинанні вуглекислого газу і вологи, які видихає людина, тобто перетворенні СО; на О;
ІП-4 складається із шолом-маски із з'єднувальною трубкою? регенеративного патрона, дихального мішка, каркаса, сумки.
Шолом-маска ІП-4 служить для ізоляції органів дихання від отруйного зовнішнього середовища, а також захищає очі й обличчя.
Регенеративний патрон призначений для отримання кисню, необхідного для дихання, а також поглинання вуглекислого газу і волога які містяться у видихнутому повітрі.
Дихальний мішок служить резервуаром для видихнутої газової сумішк та кисню, який виділяє регенеративний патрон.
Сумка призначена для зберігання та перенесення ІП-4.
Тривалість роботи у протигазі (на один регенеративний патрон):
— при важкому фізичному навантаженні (біг, перенесення вантажів, земляні роботи)— 40 хв.;
— при середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) — 60 хв.;
— при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) — 180 хв.
Підбір шолом-маски для ІП-4 здійснюється згідно із табл. 28.
Таблиця 28
Підбір шолом-маски ІП-4
Вертикальний обхват голови, мм
|
Розмір
|
до 635
|
1
|
640—670
|
2
|
675—695
|
3
|
700 і більше
|
4
|
Для запуску ІП-4 необхідно:
— встановити регенеративний патрон РП-4 на каркас та приєднати його до дихального мішка;
— приєднати шолом-маску до РП-4;
— одягнути сумку з ІП-4 через праве плече так, щоб вона була зліва, а регенеративний патрон був на рівні талії;
— відкрити кришку сумки, вийняти шолом-маску;
— надіти шолом-маску так, щоб не було складок, а окуляри — на рівні очей;
— привести у дію пусковий брикет, знявши чеку і закрутивши гвинт за годинниковою стрілкою до краю;
— переконатися в тому, що пусковий брикет працює за зміною кольору термоіндикатора — від рожевого до яскраво-синього;
— закрити кришку сумки і защіпнути її на всі кнопки. Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості СДОР отруйними та радіоактивними речовинами та біологічними засобами. Вони також використовуються при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезактиваційних робіт. До засобів захисту шкіри відносяться:
— загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК);
— легкий захисний костюм (Л-1);
— інші засоби.
Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) призначений для багаторазового захисту шкіри, одягу, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць, чохла для перенесення.
Захисний плащ із прогумованої тканини є п'яти розмірів залежно^ від зросту людини:
1 — до 165 см;
2— від 166 до 170 см;
3 — від 171 до 175 см;
4 — від 176 до 180 см;
5 — від 181 см і більше.
Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись' вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.
У вигляді накидки ЗЗК використовують при раптовому виникненні надзвичайної ситуації, пов'язаної із викидом у атмосферу СДОР, зараженні місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, а також| при застосуванні ворогом зброї масового ураження. Після сигналу «Хімічна тривога» або безпосередньої команди «Гази, плащ» необхідно заплющити очі й затримати дихання; одягнути протигаз, зробити видих, відкрити очі й відновити дихання; накинути плащ на плечі, надіти на голову капюшон;
присісти або лягти, підвернувши поли плаща таким чином, аби не було відкритих ділянок одягу (взуття) і не піддувало заражене повітря.
У вигляді плащ-в-рукави ЗЗК одягають на незараженій території після команди «Плащ-в-рукави, панчохи, рукавиці надіти. Гази». Для цього необхідно: надіти панчохи, застебнути хлястики й обидві шворки на поясному ремені (зав'язавши обидві між собою, закинути їх на плечі); одягнути протигаз; одягнути плащ-в-рукави; одягнути на голову капюшон, защіпнути шпеньки; одягнути рукавиці, одягнути петлі рукавів плаща на великі пальці.
У вигляді комбінезона ЗЗК одягають на незараженій місцевості по команді «Захисний комплект надіти. Гази». Для цього необхідно: зняти сумку із протигазом із плеча; одягнути панчохи і закріпити їх; одягнути плащ-в-рукави; просунути кінці тримачів у рамки внизу плаща і закріпити їх тримачами.
Легкий захисний костюм Л-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканин складається із:
— штанів із чоботами;
— сорочки з капюшоном;
— двопальцевих рукавиць;
— сумки для зберігання костюма.
Для дотримання терміну найбільшої працездатності та для запобігання тепловому ударові слід дотримуватися певних правил користування Л-1
Одягають костюм зазвичай на незараженій території у такій послідовності:
штани з чоботами, сорочка з капюшоном, протигаз, капюшон, рукавиці.
Знімаючи засоби захисту шкіри після перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу.
Перед зняттям захисного одягу, зараженого ОР (СДОР), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці рідиною ІПП-8. Дегазації також підлягають ті місця одягу та шкірних покровів, які були заражені від знятого захисного одягу.
Скажімо, щоб зняти легкий захисний костюм, необхідно:
— стати обличчям до вітру;
— розщіпнути шийний клапан і проміжний хлястик;
— розщіпнути хлястики, аби розв'язати зв'язки штанів і панчіх;
— зняти сорочку і разом із рукавицями скинути її із себе;
— зняти штани із чоботами, допомагаючи собі руками із внутрішнього боку;
— після зняття захисного одягу зняти протигаз, підчеплюючи шолом-маску великими пальцями у потиличній частині.
Аналогічно знімають й інші різновиди захисних костюмів із урахуванням їхніх особливостей, але при цьому завше необхідно дотримуватися послідовності зняття зараженого захисного одягу.
Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, лицьову частину протигаза, штани із чоботами, сорочку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволоженою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу.
Забруднені (заражені) ганчірки, тампони та інше збирають в окреме місце (яму) і ретельно дегазують.