2.6. Пожежна безпека

Пожежа — це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-пі, контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, а іноді й до загибе/ людей.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ:

— необережне поводження з вогнем (куріння у недозволених місцях) газом, бензином, несправність електрообладнання і т. д.;

— аварії, катастрофи на підприємствах (недотримання прави пожежної безпеки);

— природні явища (удар блискавки, самозагоряння торфу і т. ін.у Найчастіше пожежі з фатальними наслідками виникають прі порушенні правил безпеки і від необережного поводження з вогне» (несправність електрообладнання, необережність при курінн перебування у нетверезому стані та ін.)

Причиною пожеж може бути розряд блискавки. Блискавка -електричний розряд між статично зарядженою хмарою та землею. Силі струму блискавки досягає 200 кА, напруга 150 мВ. Час розряду блискавки' до 1 сек., а температура — 5000-10000° С. Особливо небезпечним є прямий удар блискавки, при якому можливе руйнування об'єкта. Крім прямого удару (первинний прояв, блискавки), виникає вторинний прояв у вигляді електростатичної і магнітної індукції, а також занесення високих потенціалів у будинки. Для захисту від удару блискавки застосовують блискавковідводи.

В Україні 1996 року 80 відсотків усіх пожеж сталися внаслідок необережного поводження а вогнем мешканців житлових будинків; з них 90 відсотків призвело до загибелі людей. Усього в країні внаслідок необережного поводження з вогнем загинуло 1800 чоловік, з них — 42 дитини. Щодня в Україні виникає до 120 пожеж, в яких гине в середньому до 7 чоловік. По Львівській області сталося 1035 пожеж, в яких загинуло 59 чоловік. За половину 1997 року трапилося 598 пожеж. Вогонь знищив 93 будівлі, 14 тонн технічних та зернових культур. Збитки становили 7 мли. гри. У вогні загинуло 50 осіб. з них двоє дітей, ще 37 „ травмовано. |

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення \ безпеки підприємств, установ покладено на керівників або уповноважених і ними осіб. Обов'язки власників підприємств або уповноважених ними осіб, , а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки обумовлено статтею 5 Закону України «Про пожежну безпеку». Згідно з цим законом вони зобов'язані:

1. Розробляти комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки.

2. Відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати контроль за їх виконанням.

3. Організовувати навчання працівників щодо пожежної-безпеки.

4. Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не використовувати його не за призначенням.

5. Проводити службове розслідування випадків пожеж.

Посадові та фізичні особи, що винні у порушенні цих правил, несуть адміністративну, кримінальну чи іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У банківських установах слід організувати вивчення всіма працівниками правил пожежної безпеки і дій на випадок виникнення пожежі. Осіб, які не пройшли інструктаж з пожежної безпеки, не можна допускати до роботи. Кожен працівник зобов'язаний виконувати ці вимоги, а також вживати заходів щодо усунення порушень правил пожежної безпеки, ліквідації пожеж і загорянь.

Пожежна безпека — стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Загальні вимоги пожежної безпеки:

• Кожний працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користуватися, працівники повинні знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації.

• Легкозаймисті та горючі рідини дозволяється зберігати у спеці­ально відведених місцях, у межах їх потреби відповідно до норм.

• Мастильні матеріали, легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатися окремо від інших матеріалів і речовин, у спеціальних ємкостях.

• Забороняється розкидати пожежонебезпечні матеріали. Після використання їх треба винести з приміщення у спеціально відведене місце. Не захаращувати ними підвальні або горищні приміщення.

• У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону телефоном 01 та керівництву розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами. Правила поведінки і заходи безпеки при виникненні пожеж є такими. Головна небезпека, від якої гинуть люди на пожежі, — це дим і гаряче повітря, тому у задимленому приміщенні дихати треба тільки через мокру Щільну тканину. У задимленому приміщенні слід пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб полум'я залишити без кисню. Якщо дим у під'їзді (коридорі), треба передусім вияснити, що трапилось, а потім якнайшвидше залишити приміщення через основні та запасні виходи. З другого-третього поверхів можна спуститися на зв'язаних простинях або

кабелях, якщо є небезпека для життя.

ШЛЯХИ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ

При виникненні пожежі вже на першій стад» виділяється теплота, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому слід враховувати необхідність евакуації людей у визначені строки. Показником ефективності процесу евакуації є час, протягом якого люди можуть при | необхідності залишити окремі приміщення і будинок загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей з окремих приміщень і будинку в цілому менша критичної тривалості пожежі, що} становить небезпеку для людини. Критичною тривалістю пожежі вважається час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі. Не вважаються евакуаційними виходи, що пов'язані з механічним приводом (ліфти, ескалатори), сходи, які не розташовані у сходових клітках. Евакуаційних виходів з приміщень кожного поверху має бути не менше двох. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — 0,8 м. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися у напрямку виходу зі споруди. У кожному приміщенні (поверху) слід вивісити план евакуації людей і матеріальних цінностей (див. рис. 5).

Первинні засоби пожежогасіння — це вогнегасники, пісок, ковдри, лопати, сокири та ін. Вогнегасні засоби наведено в табл. 15. Широке застосовують пінні, порошкові та вуглекислотні вогнегасники.

Таблиця 15 Вогнегасні засоби

Клас поже­жі	Характеристика горючого середовища або об'єкта	Вогнегасні засоби
А	Звичайні тверді горючі матеріали (дерево, вугілля, папір, гума, текстиль та ін.)	Всі види вогнегасних засобів (насамперед вода)
В	Горючі рідини та матеріали, які плавляться при нагріванні (бензин, лаки, спирти, мазут, мастила, стеарин, каучук, синтетичні матеріал й)	Розпилена вода, всі види гін, рідини на основі галоі'долкидів. порошки
с	Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні та ін.)	Газові суміші: інертні гази (СО, та ін.) галоїдо вуглеводи і, порошки, вода (для охолодження)
д	Метали та їх сплави (калій, натрій, алюміній, магній та ін).
Е	Електроустановки, які перебувають під напругою	Галоїдо вутле водні, діонсид вуглецю

Пінний вогнегасник ОХП -10 {див. рис. 6) складається із зварного сталевого корпусу, який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Усередині встановлено поліетиленовий посуд з кислотним складом сірчаної кислоти, шток підіймається на 180° і відриває горловину посудини. Щоб вогнегасник запрацював, його повертають догори дном і спрямовують струмінь у джерело вогню. Перед використанням вогнегасника важіль запуску повертають на 180°, проколоють мембрану прочищають отвір сприскування. При змішуванні кислотного і лужного із екстрактом лакриці) розчинів утворююється піна. Довжина струменя піни —6м, час дії — 60 сек. Цей вогнегасник не можна застосовував для гасіння електроустановок, що перебувають під напругою.

Використовуються також вогнегасники ОХВП-10 (хімічні із зарядої повітряно-механічної піни), ОВП-10 (повітряно-механічної піни) та ін.

Порошкові вогнегасники ОП-1 «Момент» (рис. 7, 8), ОП-5, ОП-88, ОП-10А, ОП-10, ОП-50 (пересувний) та ін. застосовуються для гасінн магнію та його сплавів, лужних металів, алюмінію, металоорганічні» сполук, а також тоді, коли не можна подавати воду, піну або вуглекислі газ. Головним складником цих порошків є фосфороамонійні солі, карбон натрію.

Ручні вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5 (рис. 9) складаються

із сталевого балона із запорним вентилем. Балон заповнений зрідженим діоксидом вуглецю під тиском 7 МПа. При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота викидається з балона по сифонній трубці, випаровується у раструбі і надходить до місця горіння у вигляді снігу. Довжина струменя —2..З м, час дії — ЗО..40 сек. Вогнегасники можуть бути застосовані для гасіння пожеж в електроустановках під напругою. Не можна перевертати вогнегасники під час дії.