
- •Безпека життедіяльності людини
- •2. Небезпечні ситуації мирного часу і безпека населення
- •3. Надзвичайні ситуації воєнного часу та їх вплив на життєдіяльність
- •4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •1 Небезпечні та шкідливі фактори 1 середовища мешкання людини
- •1.1. Середовище мешкання людини. Принципи та способи забезпечення життєдіяльності
- •1.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини
- •1.3. Фактори зниження життєдіяльності
- •1.4. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини
- •2. Небезпечні ситуації мирного часу і безпека населення
- •2.1. Характеристика надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження та їх наслідки
- •2.2. Джерела, зони дії та рівні забруднень' навколишнього середовища у разі аварій на аес і хімічно небезпечних об'єктах вплив атомної енергії на здоров'я людини
- •2.3. Місто — як джерело небезпеки
- •2.4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •2.5. Електронебезпека на виробництві та в побуті
- •2.6. Пожежна безпека
- •2.7. Надання першої медичної допомоі та взаємодопомога у разі ураження і травм
- •3. Надзвичайні ситуації воєнного часу та їх вплив на життєдіяльність
- •3.1. Зброя масового ураження та наслідки її застосування
- •3.2. Характеристика осередка ядерного, хімічного та бактеріологічного ураження
- •3.3. Прилади радіаційного, дозиметричного контролю та хімічної розвідки
- •4.1. Принципи, способи та засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •4.2. Повідомлення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •4.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
- •4.4. Укриття людей у захисних спорудах
- •4.5. Медичний, радіаційний та хімічний захист
- •4.6. Евакуація населення з небезпечних районів
- •4.7. Спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води
- •4.8. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Стійкість роботи об'єктів народного господарства
- •4.9. Захист продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення
- •Приблизні питання та ситуаційні завдання для проведення практичних занять у формі ділової гри
2.6. Пожежна безпека
Пожежа — це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-пі, контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, а іноді й до загибе/ людей.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ:
— необережне поводження з вогнем (куріння у недозволених місцях) газом, бензином, несправність електрообладнання і т. д.;
— аварії, катастрофи на підприємствах (недотримання прави пожежної безпеки);
— природні явища (удар блискавки, самозагоряння торфу і т. ін.у Найчастіше пожежі з фатальними наслідками виникають прі порушенні правил безпеки і від необережного поводження з вогне» (несправність електрообладнання, необережність при курінн перебування у нетверезому стані та ін.)
Причиною пожеж може бути розряд блискавки. Блискавка -електричний розряд між статично зарядженою хмарою та землею. Силі струму блискавки досягає 200 кА, напруга 150 мВ. Час розряду блискавки' до 1 сек., а температура — 5000-10000° С. Особливо небезпечним є прямий удар блискавки, при якому можливе руйнування об'єкта. Крім прямого удару (первинний прояв, блискавки), виникає вторинний прояв у вигляді електростатичної і магнітної індукції, а також занесення високих потенціалів у будинки. Для захисту від удару блискавки застосовують блискавковідводи.
В Україні 1996 року 80 відсотків усіх пожеж сталися внаслідок необережного поводження а вогнем мешканців житлових будинків; з них 90 відсотків призвело до загибелі людей. Усього в країні внаслідок необережного поводження з вогнем загинуло 1800 чоловік, з них — 42 дитини. Щодня в Україні виникає до 120 пожеж, в яких гине в середньому до 7 чоловік. По Львівській області сталося 1035 пожеж, в яких загинуло 59 чоловік. За половину 1997 року трапилося 598 пожеж. Вогонь знищив 93 будівлі, 14 тонн технічних та зернових культур. Збитки становили 7 мли. гри. У вогні загинуло 50 осіб. з них двоє дітей, ще 37 „ травмовано. |
Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення \ безпеки підприємств, установ покладено на керівників або уповноважених і ними осіб. Обов'язки власників підприємств або уповноважених ними осіб, , а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки обумовлено статтею 5 Закону України «Про пожежну безпеку». Згідно з цим законом вони зобов'язані:
1. Розробляти комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки.
2. Відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати контроль за їх виконанням.
3. Організовувати навчання працівників щодо пожежної-безпеки.
4. Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не використовувати його не за призначенням.
5. Проводити службове розслідування випадків пожеж.
Посадові та фізичні особи, що винні у порушенні цих правил, несуть адміністративну, кримінальну чи іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.
У банківських установах слід організувати вивчення всіма працівниками правил пожежної безпеки і дій на випадок виникнення пожежі. Осіб, які не пройшли інструктаж з пожежної безпеки, не можна допускати до роботи. Кожен працівник зобов'язаний виконувати ці вимоги, а також вживати заходів щодо усунення порушень правил пожежної безпеки, ліквідації пожеж і загорянь.
Пожежна безпека — стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Загальні вимоги пожежної безпеки:
• Кожний працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користуватися, працівники повинні знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації.
• Легкозаймисті та горючі рідини дозволяється зберігати у спеціально відведених місцях, у межах їх потреби відповідно до норм.
• Мастильні матеріали, легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатися окремо від інших матеріалів і речовин, у спеціальних ємкостях.
• Забороняється розкидати пожежонебезпечні матеріали. Після використання їх треба винести з приміщення у спеціально відведене місце. Не захаращувати ними підвальні або горищні приміщення.
• У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону телефоном 01 та керівництву розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами. Правила поведінки і заходи безпеки при виникненні пожеж є такими. Головна небезпека, від якої гинуть люди на пожежі, — це дим і гаряче повітря, тому у задимленому приміщенні дихати треба тільки через мокру Щільну тканину. У задимленому приміщенні слід пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб полум'я залишити без кисню. Якщо дим у під'їзді (коридорі), треба передусім вияснити, що трапилось, а потім якнайшвидше залишити приміщення через основні та запасні виходи. З другого-третього поверхів можна спуститися на зв'язаних простинях або
кабелях, якщо є небезпека для життя.
ШЛЯХИ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ
При виникненні пожежі вже на першій стад» виділяється теплота, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому слід враховувати необхідність евакуації людей у визначені строки. Показником ефективності процесу евакуації є час, протягом якого люди можуть при | необхідності залишити окремі приміщення і будинок загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей з окремих приміщень і будинку в цілому менша критичної тривалості пожежі, що} становить небезпеку для людини. Критичною тривалістю пожежі вважається час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі. Не вважаються евакуаційними виходи, що пов'язані з механічним приводом (ліфти, ескалатори), сходи, які не розташовані у сходових клітках. Евакуаційних виходів з приміщень кожного поверху має бути не менше двох. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — 0,8 м. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися у напрямку виходу зі споруди. У кожному приміщенні (поверху) слід вивісити план евакуації людей і матеріальних цінностей (див. рис. 5).
Первинні засоби пожежогасіння — це вогнегасники, пісок, ковдри, лопати, сокири та ін. Вогнегасні засоби наведено в табл. 15. Широке застосовують пінні, порошкові та вуглекислотні вогнегасники.
Таблиця 15 Вогнегасні засоби
Клас пожежі
|
Характеристика горючого середовища або об'єкта
|
Вогнегасні засоби
|
А
|
Звичайні тверді горючі матеріали (дерево, вугілля, папір, гума, текстиль та ін.)
|
Всі види вогнегасних засобів (насамперед вода)
|
В
|
Горючі рідини та матеріали, які плавляться при нагріванні (бензин, лаки, спирти, мазут, мастила, стеарин, каучук, синтетичні матеріал й)
|
Розпилена вода, всі види гін, рідини на основі галоі'долкидів. порошки
|
с
|
Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні та ін.)
|
Газові суміші: інертні гази (СО, та ін.) галоїдо вуглеводи і, порошки, вода (для охолодження)
|
д
|
Метали та їх сплави (калій, натрій, алюміній, магній та ін).
|
|
Е
|
Електроустановки, які перебувають під напругою
|
Галоїдо вутле водні, діонсид вуглецю
|
Пінний вогнегасник ОХП -10 {див. рис. 6) складається із зварного сталевого корпусу, який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Усередині встановлено поліетиленовий посуд з кислотним складом сірчаної кислоти, шток підіймається на 180° і відриває горловину посудини. Щоб вогнегасник запрацював, його повертають догори дном і спрямовують струмінь у джерело вогню. Перед використанням вогнегасника важіль запуску повертають на 180°, проколоють мембрану прочищають отвір сприскування. При змішуванні кислотного і лужного із екстрактом лакриці) розчинів утворююється піна. Довжина струменя піни —6м, час дії — 60 сек. Цей вогнегасник не можна застосовував для гасіння електроустановок, що перебувають під напругою.
Використовуються також вогнегасники ОХВП-10 (хімічні із зарядої повітряно-механічної піни), ОВП-10 (повітряно-механічної піни) та ін.
Порошкові вогнегасники ОП-1 «Момент» (рис. 7, 8), ОП-5, ОП-88, ОП-10А, ОП-10, ОП-50 (пересувний) та ін. застосовуються для гасінн магнію та його сплавів, лужних металів, алюмінію, металоорганічні» сполук, а також тоді, коли не можна подавати воду, піну або вуглекислі газ. Головним складником цих порошків є фосфороамонійні солі, карбон натрію.
Ручні вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5 (рис. 9) складаються
із сталевого балона із запорним вентилем. Балон заповнений зрідженим діоксидом вуглецю під тиском 7 МПа. При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота викидається з балона по сифонній трубці, випаровується у раструбі і надходить до місця горіння у вигляді снігу. Довжина струменя —2..З м, час дії — ЗО..40 сек. Вогнегасники можуть бути застосовані для гасіння пожеж в електроустановках під напругою. Не можна перевертати вогнегасники під час дії.