Можливості WEB- та ГІС/ДЗЗ-технологій в туризмі

Інформаційна компонента ГІС складається з географічних даних і туристичних об‘єктів з чисельними пам‘ятками, додаткової інформації туристичної інфраструктури (готелі, заклади харчування, транспорт, лікарні, аптеки, органи управління тощо) з можливістю детальної довідникової інформації про ці об‘єкти.

ДЗЗ-технології базуються на дистанційному зондуванню землі.

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) означає отримання інформації про стан земної поверхні по заміряних на відстані, без безпосереднього контакту датчиків з поверхнею, характеристикам електромагнітного випромінювання. Датчики можуть бути встановлені на космічних апаратах, літаках і інших носіях. Діапазон вимірюваних електромагнітних хвиль - від часток мікрометра (видиме оптичне випромінювання) до метрів (радіохвилі). Методи ДЗЗ можуть бути пасивні, тобто використовувати природне відображене або вторинне теплове випромінювання об'єктів на поверхні Землі, обумовлене сонячною радіацією, і активні – ті, що використовують вимушене випромінювання об'єктів, ініційоване штучним джерелом направленої дії. Сама можливість ідентифікації і класифікації об'єктів за інформацією ДЗЗ ґрунтується на тому, що об'єкти різних типів - гірські породи, ґрунти, вода, рослинність і т.д. - по різному відображають і поглинають електромагнітне випромінювання у тому або іншому діапазоні довжин хвиль.

Дані ДЗЗ, одержані з датчиків космічного базування, характеризуються великим ступенем залежності від прозорості атмосфери. Тому на космічних апаратах встановлюються багатоканальні датчики пасивного і активного типів, що реєструють електромагнітне випромінювання в спектральних діапазонах, розташованих в "вікнах прозорості" земної атмосфери.

Методика тематичного аналізу даних ДЗЗ полягає у визначенні спектральних діапазонів, чутливих до змін спектральних властивостей цільових об'єктів і виборі залежностей, що зв'язують значення дистанційно заміряних яркостей з шуканими параметрами середовища (склад, вогкість, структура ґрунтів при моніторингу ґрунтів, типи рослинності, рівні вегетації, проективне покриття при моніторингу фітоценозів, зміст фітопланктону, мінеральних зважених речовин, органічної речовини при моніторингу водного середовища і т.п.). Достовірність кількісних результатів аналізу визначається тим, відомі чи ні на момент вимірювань точні значення коефіцієнтів залежностей між параметрами середовища і спектральними характеристиками цільових об'єктів. Спосіб підвищення достовірності, що найчастіше зустрічається, - проведення одночасно з космічною зйомкою тестових вимірювань на репрезентативних ділянках.

Туристична ГІС створена на базі спільного використання технологій ESRI ArcGIS , включаючи ArcSDE і ArcIMS. ArcIMS - це комплекс програмних засобів, орієнтований на роботу з геопросторовими даними в Internet. Система складається з клієнтського інтерфейсу та серверного рівня.         Клієнтська частина ГІС реалізована засобами Internet браузерів. Клієнти обробляють тільки функції клієнтського інтерфейсу, а всі дані відправляють на ArcIMS сервер. Результати відпрацьовування запитів інтерпретуються браузером і відображається на екрані. Реалізовані такі функції:

• відображення об‘єктів, маршрутів, регіонів;

• переміщення по карті, зміна масштабу відображення;

• підключення та відключення даних до набору відображення;

• підключення космічних знімків для відображення;

• друк обраного фрагменту карти;

• відображення даних по окремому об‘єкту та детальної довідникової інформації;

• виконання просторових і атрибутивних запитів;

• вимірювання відстаней;

• можливість пошуку;

Література

1. Азар В., Туманов С. Экономика туристского рынка.- М.: ИПКгосслужбы, 1998. 2. Балабанов И., Балабанов А. Внешнеэкономические связи.- М.: Финансы и статистика, 1998. 3. Балабанов И., Балабанов А. Экономика туризма.- М.: Финансы и статистика, 1999. 4. Биржаков М. Введение в туризм.- Спб.: Издательство торгового дома «Герда»,1999. 5. Бургонова Г., Каморджанова Н. Бухгалтерский учет и отчетность в туризме.- М.: «НОЛИДЖ», 1998. 6. Волошин Н. Правовое регулирование туристской деятельности.- М.: Финансы и статистика, 1998. 7. Гостиничный и туристический бизнес: Учебник ( Под ред. А.Чудновского.- М.:»ТАНДЕМ», 1998 8. Гуляев В. Туристские перевозки.- М.: Финансы и статистика, 1998. 9. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности.- М.: Нолидж, 1996. 10. Демченко Е.В. Маркетинг туристических услуг. Минск.:1996 11. Джеффрис П. Роль маркетинга в туризме, доклад на сессии ВТО, 1991//Вестник ВТО, 1992 12. Дурович А.,Копанев А. Маркетинг в туризме.- Минск, Экономпресс, 1998. 13. Зорин И. В.,Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник.- М.: ФиС, 2000. 14. Иваненко А.С. Окрестности Тюмени.- Тюмень.:Слово,1998 15. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник.- М.: ФиС, 2000. 16. Исмаев Д.К. Основы стратегии и планирования маркетинга в индустрии туризма.- М.: Луч, 1994. 17. Исмаев Д.К. Работа туристической фирмы по организации зарубежных поездок М.: Луч, 1996 18. Исмаев Д.К. Цены на отдельные туристические услуги и условия продажи групповых туров за рубежом.- М.: 1990. 19. Квартальнов В. Иностранный туризм.- М.: Финансы статистика, 1999. 20. Квартальнов В.,Романов А. Международный туризм.- М.: Советский спорт, 1998. 21. Квартальнов В.А. Иностранный туризм.- М.: ФиС,1999. 22. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник.- М.:ФиС, 2000. 23. Кириллов А.Е., Волкова Л.А. Маркетинг в туризме в туризме.-С-Пб.: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 1996 24. Козырев В. Туристская рента: Метод. Рекомендации.- М.: Финансы и статистика, 1998. 25. Козырева Т.В., Родигин Л.А. Компьютерная мини-бухгалтерия в туристской фирме: Учеб.пособие.- М.: ФиС,1999. 26. Котлер Ф. Маркетинг.Гостеприимство.Туризм.( Пер. с англ.-М.: ЮНИТИ,1998 27. Кристофер Эгертон Томас Ресторанный бизнес ( Пер. с англ.- М.:РосКонсульт, 1999. 28. Липец Ю. География мирового хозяйства – М.:ВЛАДОС,1999 29. Маркетинг в туризме/Сост. Ю.Н.Борисова, Н.И.Гаранин, Ю.В.Забаев, А.И.Сеселкин.М.:Рос. Межд. Академия туризма, 1996 30. Международный туризм: правовые акты / Сост. Волошин Н.И. – М.: ФиС,2000. 31. Методика исчисления себестоимости турпродукта: новые документа и комментарии ( Под ред. Шпилько С.- М.: «Статус – Кво 97»,1999 32. Митченко Е. От Тюмени до Тобольска.- Тюмень,1967 33. Моисеева Н.К. Стратегическое управление туристской фирмой: Учебник.- М.: ФиС, 2001. 34. Моргунов Б. Туризм.-М.:Просвещение,1978 35. Немоляева М., Ходорков Л. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра.- М.: Международные отношения, 1985. 36. Озеров А.Бухгалтерский учет и налогообложение в туристических фирмах.-М.: ФБК-Пресс,1997 37. Основы управления в индустрии гостеприимства.- М.: Аспект-пресс, 1995. 38. Отдых и туризм в Тюменской области: Информационный справочник.- Тюмень, ГУП ТО «ТИД»,2000. 39. Папирян Г. Международные экономические отношения: Экономика туризма.- М.:Финансы и статистика, 1998 40. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме.- М.: ФиС, 2000 41. Парций Я.Е. Научно-практический комментарий закона об основах туристической деятельности в Российской Федерации.- М.: Фонд «Правовая культура», 1998. 42. Попадейкин В.И., Струков В.В. Золотое кольцо.- М.: Ф и С, 1985. 43. Пузакова Е.П., Честникова В.А. Международный туристический бизнес.- М.: Экспертное бюро, 1997. 44. Сенин В.С. Введение в туризм.- М.: 1993 45. Сенин В.С. Организация международного туризма.- М.: ФиС, 1999. 46. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник.- М.: ФиС, 2000. 47. Соболева Е.А.,Соболев И.И. финансово-экономический анализ деятельности туристской фирмы: Учебно-методическое пособие.- М.: ФиС, 2000. 48. Соловьев Б.П. Менеджмент гостеприимства.- М.: Ф и С, 1998. 49. Туризм: нормативные правовые акты/ Составитель Волошин Н.И.- М.: Ф и С,1998. 50. Туризм: нормативные правовые акты: Сборник актов / Составитель Н.И.Волошин.- М.: ФиС,1998 51. Туристические маршруты / Составитель В.С.Волков.- М.: Профиздат, 1985. 52. Уокер Д. Введение в гостеприимство : Учебник/ Пер. с англ.- М.: ЮНИТИ, 1999. 53. Федеральная программа развития туризма в России.- М.: 1996. 54. Харрис Г., Кац К. Стимулирование международного туризма в ХХI веке: Пер. с англ.- М.: ФиС, 2000 55. Чеботарь Ю.М. Туристический бизнес.- М.: Мир деловой книги, 1997. 56. Экономика, организация и планирование непроизводственной сферы.- М.: МГУ,1987. Периодические издания: Туризм и образование. Туринфо. Туризм и отдых. Вояж и отдых. Туристкие фирмы. Туристский бизнес. Туризм: Практика, Проблемы, Перспективы. Статистика в туризме. Отель. Ресторанные ведомости. Витрина. Ресторанный бизнес. Бахус. Досуг.

Оновлення географічної інформації на основі даних дзз високої роздільної здатності

Оновлення векторних карт масштабу 1:25000 муніципального округу Еншид, Нідерланди (Enshid Municipality), проводилося з використанням даних ДЗЗ, одержаних з супутника Ikonos одночасно з прогляданням їх в середовищі ГІС. Аналіз показав, що дані високої роздільної здатності володіють значними перевагами перед наземними методами дослідження місцевості, оскільки дозволяють обновляти векторні дані і підтримувати бази даних з набагато меншими витратами часу і сил.

Цілі дослідження:

• Застосування різних методів обробки зображень (підвищення якості зображення, синтез зображень і т.д.) для виділення різних класів об'єктів і підвищення ступеня інтерпретації знімка.

• Інтеграція даних ДЗЗ з даними ГІС на одну і ту ж саму область з подальшою візуалізацією на екрані для визначення змін.

• Виправлення початкових даних відповідно до знайдених змін.

Первинна обробка

Перший етап обробки зображення звичайно називають первинною обробкою, оскільки даний етап передує всім іншим етапам роботи над знімком. Об'єм первинної роботи над зображенням варіюється залежно від типу камери і якості цифрових даних. Видами первинної обробки є: сенсорна корекція (System Correction), радіометрична корекція (Radiometric correction), геометрична корекція (Geometric correction). У даному дослідженні сенсорна корекція, а також корекція помилок, викликаних відхиленням супутника і обертанням Землі, не вироблялися, оскільки всі ці види корекції вже були проведені постачальником зображень.

O=(T^S+T*D*I) R^I+H*I

де О  — віддзеркалення, знайдене сенсором; S  — кут сонця; D – світло; I  — сенсорний індикатор; T  — освітленість падаючого випромінювання; і R  — віддзеркалення від об'єкту/поверхні; Н – хмарність.

Корекція напівпрозорої хмарності

З приведеної вище формули виходить, що умови хмарності надають аддитивний ефект, тоді як кут сонця – мультиплікативний. Саме тому зображення має меншу кількість дискретних чисел (пікселов), чим належить. В результаті корекції значення хмарності апроксимується, а бракуючі значення відновлюються для кожного пікселя знімка. Чим нижче значення прозорості хмарності на конкретному знімку, тим більша корекція потрібна. Формула для корекції напівпрозорої хмарності:

DN = Vw + Vh

де (DN) = прогнозовані нижні значення (в умовах відсутності хмарності, Vw) + спотворення унаслідок хмарності (Vh). Таким чином, коефіцієнт хмарності рівний початковому значенню пікселів DN мінус нижні оцінні значення (в умовах відсутності хмарності, Vw)  — (Формула 2) У нашому випадку значення корекції хмарності для 1-го спектрального каналу склало 18 і було одержано шляхом оцінки значення DN (в даному випадку рівно 2), приймаючи за умову відсутність атмосфери і використовуючи формулу 2. Значення корекції відняло із загальної кількості пікселів зображення 1-го спектрального каналу. Та ж сама процедура була здійснена і для 2-го спектрального каналу. Найнижчі значення в 3-у і 4-у спектральних каналах були близькі до нуля і тому не вимагали корекції.