ЗМІСТ

Стор.

Загальні положення…………………………………………………………….…..4

Критерії контролю успішності навчальної роботи студентів……………….…..7

Тематичний план курсу «Історія економіки та економічної думки»……….…..8

Програма курсу «Історія економіки та економічної думки»………………….…9

Плани семінарських занять………………………………………………………..13

Тема 1. Історія економіки та економічної думки: предмет і методологія……...13

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі

ранніх цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. − V ст. н. е.)………………………………...15

Тема 3. Господарство суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V - ХV ст.ст.)…………………………………………………...…17

Тема 4. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (ХVІ - ХVІІІ ст.ст.)…………………………………………………….19

Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець ХVІІІ –

перша пол. ХІХ ст.). Промисловий переворот у провідних країнах світу…...…21

Тема 6. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції……………………………………………………...24

Тема 7. Господарство провідних країн світу у міжвоєнний період……………..29

Тема 8. Господарство провідних країн світу після Другої світової війни…...…33

Тема 9. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної

революції………………………………………………………………………...….35

Тема 10. Розвиток національних економік країн Європи в системі світового господарства під впливом НТР (др. пол. ХХ ст.)………………………………...39

Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на

етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – поч. ХХІ ст.)…….42

Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці……………………………...46

Тема 13. Формування засад ринкового господарства України (90-ті рр.

ХХ ст.)………………………………………………………………………………48

Контрольні питання для підготовки до іспиту з курсу “Історія економки та економічної думки………………………………………………………………….47

Рекомендована література…………………………………………………………53

Загальні положення і. Предмет і мета дисципліни, її місце і роль в навчальному процесі.

Предмет “Історії економіки та економічної думки”: господарство країн світу в цілому та Україні зокрема в історичному розвитку, різноманітність форм його вияву, історичний процес виникнення та розвитку економічних ідей, теорій, течій та шкіл, формування та розвитку економічної науки як особливої системи знань.

Мета вивчення: формування системи знань з порівняльного історико-економічного аналізу моделей розвитку світового господарства та економічних ідей, теорій, шкіл на основі глибокого вивчення господарського досвіду минулих поколінь у різних країнах та в різні епохи.

Місце у структурно-логічній схемі: “Історія економіки та економічної думки” як джерело фактичного матеріалу та економічних концепцій для всіх економічних наук допомагає у поглибленні знань з економічної теорії, мікро-, макроекономіки, економіки промисловості, сільського господарства, фінансів, грошового обігу тощо.

Іі. Задачі навчальної дисципліни.

З огляду на необхідність широкого використання в українській економіці світогосподарських зв’язків, величезного досвіду, нагромадженого людством щодо раціонального використання матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, правильного розуміння слабких та сильних сторін теорій минулого та сучасних економічних концепцій, після вивчення “Історії економіки та економічної думки” студент повинен

1. ЗНАТИ:

   1. функції історії економіки та економічної думки та методологію її дослідження;

   2. періодизацію економічної історії окремими вченими-економістами та сучасними істориками;

   3. генезу, становлення, розвиток і занепад різних періодів розвитку первісного періоду та стародавніх цивілізацій, Середньовіччя (V-XVст.ст.), мануфактурного періоду (XVI-XVIIIст.ст.) періоду переходу до індустріального суспільства (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.), період індустріалізації (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.), міжвоєнний період (1918-1941рр.), післявоєнний період (1945-1990 рр.), сучасний період (кінець ХХ - початок ХХІ ст.).

   4. етапи еволюції первісного господарства, феодального, мануфактурного господарств, процесів первісного нагромадження капіталу, промислового перевороту, індустріалізації, постіндустріального розвитку;

   5. основні етапи та напрямки розвитку економічних вчень (меркантилізм, школу фізіократів, класичну школу політичної економії, марксизм, маржиналізм, неокласичну економічну думку, кейнсіанство, неолібералізм, теорії економічного зростання, неокласичний синтез, інституціоналізм);

   6. загальні тенденції, закономірності, характерні риси господарського розвитку країн світу: країн стародавнього Сходу (Ст. Єгіпту, Шумеру, Уру, Вавілонського царства), античних країн (Ст. Греції та Ст. Риму, Франкського королівства), європейських країн (Німеччини, Англії, Франції), Сполучених Штатів Америки, Японії;

   7. сутність основних економічних теорій меркантилізму, класичної школи політичної економії, марксизму, маржиналізму, неокласичної економіки, кейнсіанства, неолібералізму, теорії економічного зростання, неокласичного синтезу, інституціоналізму;

   8. характерні риси основних світових соціально-економічних подій: великих географічних відкриттів, буржуазних революцій (у Нідерландах, Англії, Франції), революції Мейдзі у Японії, світової економічної кризи 1929-1933 рр. (Великої депресії), І та ІІ Світових війн, розпаду колоніальної системи та СРСР, отримання незалежності республіками Радянського Союзу;

   9. основні явища і процеси у сфері матеріального виробництва: неолітичну революцію, феодалізацію, мануфактурний спосіб виробництва, первісне нагромадження капіталу, експропріацію, промисловий переворот, індустріалізацію, науково-технічний прогрес, науково-технічну революцію, процес ринкової трансформації;

   10. діяльність економічних організацій і установ: ГАТТ (СОТ), МВФ, Європейського Співтовариства, НБУ, транснаціональних та багатонаціональних корпорацій;

   11. основні напрямки економічної думки в Україні у радянський та пострадянський період;

   12. особливості економічного життя в Україні: у первісну добу, князівський період, литовсько-польські часи, козацько-гетьманський період, період мануфактурного виробництва, промислової революції, в процесі індустріалізації, радянський період, період перебудови, перехідний період у сучасну добу;

   13. політику меркантилізму та протекціонізму, економічну політику провідних країн світу і України: політику огороджування у Англії, політику фритредерства, вільного ринку, “Нового курсу” Ф. Рузвельта, плани Дауеса та Юнга, політики А.Гітлера, план Маршала, програму соціального ринкового господарства Ерхарда, тетчерізм, рейганоміку, політику ринкового господарювання;

   14. передовий досвід людства, прогресивні методи господарювання: у первісну епоху (палеоліт, мезоліт, неоліт), у стародавніх цивілізаціях, у містах-комунах, у мануфактурному виробництві, у період промислової революції, індустріального виробництва, постіндустріальний період.

2. УМІТИ:

1. визначати економічну історію як відособлену економічну науку;

2. розрізняти історію економічної думки та історію економічних вчень, кумулятивний та еволюційний підходи до вивчення історії економічних вчень;

3. класифікувати господарства за рівнем економічного розвитку;

4. порівнювати і аналізувати господарський розвиток провідних країн світу;

5. порівнювати економічні погляди представників кожного окремого напрямку економічної думки та економічних шкіл та течій, визначати специфіку економічної думки кожної окремої європейської країни в різні часові періоди;

6. визначати причини швидкого розвитку одних країн та відставання інших у різні часи;

7. передбачати наслідки функціонування тієї чи іншої форми господарського механізму та визначати їх ціннісні орієнтири, альтернативні шляхи розвитку на майбутнє;

8. характеризувати економічні функції держави у провідних країнах світу у історичному контексті;

9. розрізняти наслідки економічної політики для країн Європи, США, Японії та України у різні періоди їх розвитку;

2.10 визначати особливості розвитку українського господарства;

2.11визначати основні економічні погляди в Україні у радянський та пострадянський період.