Основні закономірності еволюції

Існує п'ять основних закономірностей еволюції, визнаних майже усіма вченими.

1. Еволюція відбувається з різною швидкістю, у різні періоди. Майже 200 млн років знадобилося, щоб рослини завоювали суходіл, і по багнистому болотистому ґрунті ста­ли блукати земноводні, які виповзли на берег. Більш 100 млн років пішло на те, щоб Царство плазунів досягло величі і процвітання. На висоті своєї «слави» вони знаходи­лися лише 70 - 60 млн років тому; у наступні 35 млн років їхнє місце зайняли первинні завойовники повітря і строката група ссавців, що з великим успіхом виступили на жит­тєвому шляху і заповнили увесь світ. Багато які з них набули знайомого нам вигляду якихось 5-7 млн років тому. (Темпи еволюції неухильно наростають.)

2. Еволюція організмів різних типів відбувається з різною швидкістю.

З одного боку, деякі види плечоногих зовсім не змінилися, принаймні, за остан­ні 500 млн років; з іншого боку, за останні кілька тисяч років з'явилося і вимерло декі­лька видів гомінид.

188

3. Нові види утворюються не із висожорозвинених і спеціалізованих форм, а, навпаки, з відносно простих, неспеціалізованих форм. Наприклад, ссавці походять не від великих спеціалізованих динозаврів, а від групи порівняно дрібних неспеціалізованих рептилій.

4 Еволюція не завжди йде від простого до складного. Існує багато прикладів «регре­сивної» еволюції, коли складна форма давала початок більш простим. Більшість пара­зитів походять від вільно живучих предків, що мали більш складну організацію, ніж су­часні форми. Усе це пов'язане з випадковим характером мутацій і з тим, що вони не обо-в'язиово закликають зміни від простого до складного і від недосконалого до досконалого. Якщо яиому-небудь виду вигідно мати більш просту будову чи зовсім позбавитися яко-"ось органа, то будь-які мутації, що відбуваються в цьому напрямку, будуть накопичува­вся шляхом природного добору.

5. Еволюція торкається, популяцій, а не окремих особин, і відбувається в результаті про-_ієсів мутування. диференцільного відтворення, природного добору і дрейфу генів.

§49. Виникнення людини та її роль у біосфері. Утворення ноосфери - єдина можливість збереження життя на Землі

Основні терміни і поняття: антропогенез, дріопітеки, австралопітеки, пітекант-чіи, синантропи, неандертальці, кроманьйонці; біосфера, ноосфера.

Антропогенез (від грец. «anlhropos» - людина) - процес історико-еволюційного формування фізичного типу людини, первинного розвитку її трудової діяльності, мови, а також суспільства. Вчення про антропогенез - розділ антропології.

і Антропологія - наука про походження людини, утворення людських рас і нор­мальних варіацій фізичної будови людини. Як самостійна наука сформувала­ся у середині XIX cm.

Трудова гіпотеза походження людини

Припускається, що провідним фактором олюднення мавпи була праця, а становлен­ая людини відбувалося на основі соціально-економічних закономірностей.

Рушійні сили антропогенезу

Соціальні

Біологічні

Трудові операції

свідомість,

■ абстрактне

мислення

суспільна •праця і спо­сіб життя

мова

спадковість, боротьба за мінливість"^-*"існування, природний добір

189

Гібони

Родовід людини

Малоспеціалізовані комахоїдні ссавці (мезозойська ера)

М алоспеціалізовані прадавні примати (парапітеки)

Горила

Австралопітеки

Архантропи (найдавніші люди)

і

Палеоантропи (прадавні люди)

Неоантропи (сучасні люди)

Шимпанзе

І етап

Яванський пітекантроп

(мавполюдина)

Синантроп

(китайська людина)

Гейдельберзька людина

(400 тис. років до н.е.)

II етап

Неандертальці

(300 - 100 тис. років до не.)

етап

Кроманьйонці (50 - ЗО тис. років до н.е.)