
- •11 Клас
- •1) Cfve-z я садіага-а -вссооо—я
- •Короткий нарис розвитку біології
- •Методи біології
- •IVhtichihii.I.C проміння і іімма-проміння
- •Тема 1. Єдність хімічного складу організмів §1. Хімічний склад живих організмів
- •Живі організми і нежива природа утворені одними й тими самими хімічними елементами. Це говорить про єдність живої і неживої природи.
- •Хімічні сполуки клітини
- •§2. Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі
- •Внутрішньоклітинна вода
- •§3. Органічні сполуки живих організмів. Вуглеводи
- •Органі чиї сполуки
- •Будова молекул вуглеводів
- •Функції вуглеводів
- •Значення жироподібних речовин
- •§5. Будова, склад, властивості білків
- •Будова мономерів молекул білків
- •§6. Функції білків. Ферменти
- •§7. Будова, властивості і значення нуклеїнових кислот
- •Будова нуклеїнових кислот
- •Аг*, її будова і функції
- •Тема 2. Структурна складність і впорядкованість організмів
- •§8. Клітина - основна структурно-функціональна одиниця живої природи. Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень
- •Методи цитологічних досліджень
- •Клітинна теорія на сучасному етапі:
- •Основні положення клітинної теорії
- •Загальна характеристика клітин
- •§9. Будова клітин прокаріот і еукаріот Основні терміни і поняття: прокаріоти, еукаріоти.
- •§10. Клітинні мембрани. Хімічний склад, молекулярна організація. Роль мембран у поділі клітини на функціональні відсіки (компартменти). Поверхневий апарат клітини, його функції
- •Функції плазматичної мембрани
- •Піноцитоз
- •Будова і функції клітинної оболонки
- •§11. Основні компоненти цитоплазми. Гіалоплазма. Основні процеси, що відбуваються в гіалоплазмі. Цитоскелет
- •§12. Одномембранні органоїди клітини
- •§13. Двомембранні органоїди: мітохоидрії і пластиди. Подібність будови і функцій
- •Фотосинтез
- •§14. Органоїди, які не мають мембранної будови. Клітинний центр. Рибосоми. Органоїди руху
- •§15. Фотосинтез
- •§16. Дихання. Синтез атф у мітохондріях як наслідок дихання
- •§17. Біосинтез білка
- •Поняття про ген
- •Генетичний код
- •§18. Ядро. Його компоненти. Біологічна роль ядра Основні терміни і поняті я: ядро, ядерний матрикс. Каріоплазма. Хроматин, ядерце. І Ядро - невід'ємний органоїд еукаріотичних клітин.
- •§19. Життєвий цикл клітини. Мітоз
- •Фази мітозу
- •§20. Будова хромосом. Каріотип
- •Будова хромосом
- •§21. Обмін речовин і енергії в клітині. Клітина - відкрита система. Клітина - цілісна система
- •§22. Одноклітинні організми. Явище колоніальності. Взаємодія клітин у багатоклітинних організмів
- •Колоніальні організми
- •Багатоклітинні організми
- •5. Заповніть таблицю. Зробіть висновок. (10 балів) Риси схожості вольвоксу з одно- і багатоклітинними організмами
- •§23. Неклітинні форми життя - віруси. Будова і властивості вірусів
- •Життєвий цикл вірусу
- •Будова вірусних частинок
- •§24. Роль вірусів у природі та житті людини
- •§25. Будова тканин рослинного організму
- •Види рослинних тканин
- •§26. Тканини тваринного організму
- •Епітеліальна тканина
- •M' язова тканина
- •Нервова тканина
- •§27. Багатоклітинний організм - інтегрована система.
- •Рослина - цілісний організм
- •§28. Організація багатоклітинних тварин і регуляція їхніх функцій
- •Травна система
- •Види травлення
- •Гили травної системи
- •Кровоносна система
- •Тили кровоносної системи
- •Органи дихання тварин
- •Органи виділення тварин
- •Статева (репродуктивна) система
- •Статева система тварин
- •Рослини Тварини
- •Тема 3. Спадковість і мінливість організмів
- •§1. Генетика як наука. Методи генетичних досліджень. Основні поняття генетики
- •Генетика як наука
- •§2. Однаковість гібридів першого покоління. Закон розщеплення. Статистичний характер закону розщеплення. Гіпотеза чистоти гамет
- •Гіпотеза чистоти гамет
- •2/3 (Аа) - гетерозиготи.
- •2/3 (Аа) - гетерозиготи.
- •§3. Дигібридне схрещування та його цитологічні основи Основні терміни і поняття: дигібридне і по.Пігібридне схрещування, розщеплення. Третій закон г. Менделя. Закон незалежного розподілу генів
- •Решітка Пеннета
- •§4. Відхилення від типових кількісних співвідношень, встановлених г. Менделем
- •§5. Явище зчепленого успадкування. Генетичні карти хромосом. Хромосомна теорія спадковості т.Х. Моргана
- •Явище зчепленого успадкування
- •Закономірності при кросинговері
- •Генетичні карти хромосом
- •Основні положення хромосомної теорії
- •§6. Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю
- •§7. Взаємодія генів. Відношення ген - ознака. Множинна дія генів. Позаядерна спадковість
- •Види генів
- •1 Ознака (г. Мендель);
- •§8. Роль генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу. Модифікаційна мінливість та її властивості. Норма реакції. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
- •Мінливість
- •Модифікаційна мінливість
- •Властивості модифікацій
- •Значення модифікацій
- •Норма реакції
- •§9. Мутаційна мінливість. Основні положення мутаційної теорії. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості
- •Теорія мутацій X. Гуго Де Фріза
- •§10. Генетика популяцій 1 *аїЛ
- •Генофонд популяцій
- •Формула Харді-Ваинберга
- •§11. Генетичні основи селекції тварин, рослин та мікроорганізмів. Форми штучного добору
- •Завдання селекції
- •Основні методи селекції
- •Форми штучного добору
- •§12. Схеми схрещування організмів та їхні генетичні наслідки
- •§13. Особливості селекції рослин, тварин та мікроорганізмів
- •Методи селекції рослин:
- •Особливості селекції тварин:
- •Особливості селекції мікроорганізмів
- •§14. Біотехнологія та її основні напрямки.
- •Тема 4. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
- •§15. Нестатеве і статеве розмноження організмів.
- •Форми розмноження організмів
- •Статеве
- •Біологічне значення нестатевого і вегетативного розмноження:
- •§16. Статеве розмноження одно- та багатоклітинних організмів. Особливості будови статевих клітин
- •Сперматозоїд ссавця
- •§17. Мейоз та утворення статевих клітин. Гаметогенез. Біологічне значення статевого розмноження
- •Порівняння мітозу і мейозу
- •§18. Запліднення, генетичні наслідки та біологічне значення. Штучне запліднення. Утворення зиготи
- •Запліднення
- •Особливості запліднення рослин
- •§19. Онтогенез, його періоди у рослин та тварин. Біогенетичний закон
- •Онтогенез
- •Постембріональний розвиток у тварин
- •Етапи онтогенезу у рослин
- •§20. Органогенез. Вплив зовнішніх умов на формування V і розвиток зародка
- •3. Шкідливий вплив алкоголю і нікотину на розвиток зародка людини.
- •Постембріональний розвиток
- •Непрямий розвиток, або метаморфоз
- •Біологічні функції непрямого розвитку
- •Ріст організмів
- •Регенерація у_тварин
- •§22. Життєвий цикл у рослин і тварин
- •Тема 4. Надорганізмові системи
- •§23. Вид та його основні критерії. Поняття про екологічну нішу. Структура виду
- •Популяційна структура виду
- •§24. Популяція. Структура популяції.
- •Сезонні Несезонні
- •Приріст
- •§25. Понятия про середовище існування.
- •Наземно-повітряне середовище
- •Водне середовище
- •Екологічні групи жителів водойм
- •§26. Екологія як наука. Методи екологічних досліджень
- •Екологія як наука має
- •Напрями екологічних досліджень
- •Грибів рослин тварин
- •§27. Екологічні фактори, їхня характеристика.
- •§28. Біологічні адаптивні ритми організмів: добові, сезонні, річні
- •§29. Екосистеми. Взаємодія організмів в екосистемах
- •Структура екосистеми
- •Характеристика (показники) екосистеми
- •Властивості екосистеми
- •Топічні зв'язки
- •§30. Колообіг речовин та потік енергії в екосистемах
- •Ланцюги живлення
- •§31. Зміни в екосистемах
- •§32. Загальна характеристика біосфери. Планетарна роль живої речовини. Біогенні міграції речовин
- •Межі біосфери
- •Тема 5. Основи еволюційного вчення
- •§33. Розвиток еволюційних поглядів
- •§34. Основні положення еволюційного вчення Чарльза Дарвіна
- •Праці Дарвіна
- •Передумови еволюції за ч. Дарвіном. Мінливість (загальна властивість живих організмів)
- •Рушійні сили еволюції (за ч. Дарвіном)
- •Основні положення вчення ч. Дарвіна
- •§35. Синтетична теорія еволюції.
- •Гіпотеза пангенезису
- •Синтетична теорія еволюції
- •§36. Мікроеволюція. Фактори еволюційного процесу
- •Елементарні фактори еволюції
- •Хвилі життя (популяційні хвилі)
- •Дрейф генів
- •Ізоляція
- •Мікроеволюція
- •§37. Природний добір
- •Природний добір
- •§38. Адаптації (пристосування) як результат еволюційного процесу
- •§39. Макроеволюція. Дивергенція, конвергенція, паралелізм
- •Основні напрямки макроеволюції
- •Напрямки макроеволюції
- •§40. Біогенетичний закон. Палеонтологія. Докази еволюції органічного світу
- •Біогенетичний закон
- •Палеонтологічні докази еволюції
- •Тема 6. Історичний розвиток та різноманітність органічного світу
- •§41. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
- •Різноманітність органічного світу
- •Принципи класифікації організмів
- •§42. Гіпотези виникнення життя на Землі
- •Гіпотези виникнення життя Абіогенез
- •§43. Еволюція прокаріот
- •Розвиток життя в архейську еру
- •Особливості еволюції прокаріот
- •Зміна газового складу атмосфери
- •§44. Гіпотеза виникнення еукаріот. Виникнення зелених
- •Розвиток життя в протерозойську еру
- •Гіпотеза виникнення еукаріот
- •Значення перших багатоклітинних тварин
- •§45. Формування наземних екосистем
- •Умови існування в силурійських морях
- •Передумови виходу тварин на суходіл
- •Девон палеозою
- •§46. Повне освоєння суходолу живими організмами. Виші спорові рослини, різноманітні голонасінні. Різноманітність летючих комах
- •Різноманітність видів комах
- •§47. Розвиток наземних хребетних: розквіт земноводних, поява перших плазунів
- •§48. Вимирання одних таксонів, виникнення
- •Основні закономірності еволюції
- •§49. Виникнення людини та її роль у біосфері. Утворення ноосфери - єдина можливість збереження життя на Землі
- •Створення ноосфери - єдина можливість збереження життя на Землі
- •Ноосфера
§48. Вимирання одних таксонів, виникнення
і розвиток інших у процесі розвитку біосфери
Мезозойський період (мезозой) став «ерою плазунів» - надзвичайний розквіт і наступне дуже швидке вимирання гігантських плазунів. Численні їхні форми завоювали не тільки суходіл, але й море, й повітря.
Б
удова
тіла
гігантських
динозаврів
була
пов'язана
з
тим,
що
вони
вели
не
наземний,
а
земноводний
спосіб
життя
(див.
мал.).
Живлячись
рослинним
кормом,
вони
забиралися
у
водойми,
і
там
найбільш
масивні
і
важкі
частини
їхнього
тіла
(задні
кінцівки,
товстий
і
довгий
хвіст)
у
силу
відомого
закону
Архімеда
втрачали
значну
частину
своєї
ваги,
додаючи
разом
з
тим
тілу
тварини
стійкість;
надводні
ж
частини
- спина
і
тонка
шия
з
непропорційно
маленькою
головою
-були
в
них
значно
легше
«нижнього
ярусу»
і
вже
не
являли
собою
важкого
тягаря
(чому
кит,
викинутий
на
суходіл,
гине?).
Переселяючись
з
однієї
водойми
до
іншої,
такі
«земноводні»
могли
опускатися
на
карачки і
пересуватися
суходолом.
Тріасовий період (тріас). Сильно скорочуються площі внутрішньо-) континентальних водойм, розвиваються пустельні ландшафти. Вими-* рає більшість земноводних, майже цілком зникають деревоподібні папороті, хвощі і плауни. Серед рослин найбільшого розвитку досягають голонасінні.
1. Згадайте переваги голонасінних перед вищими споровими 5£ рослинами. (11 балів)
З тріасових плазунів дожили до наших часів черепахи, крокодили і гатерії. Гатерія, що збереглася нині лише на кількох островах поблизу Нової Зеландії, - справжня «жива копалина». Вона дуже мало змінилася за останні 200 млн років і зберегла, як і її тріасові предки, третє око, розташоване у кришці черепа. Вже у тріасі з'являються перші представники теплокровних - дрібні примітивні ссавці, очевидно, вони були яйцекладними, подібно до сучасних єхидни і качкодзьоба.
Ю
рський
період
(юра).
Плазуни
почали
освоювати
і
повітряне
середовище.
Знайдені
в
юрських
сланцях
першоптахи
- археоптерикси
- мали
химерні
ознаки
плазунів
і
птахів
одночасно.
Відбиток кістяка на сланцях Першоптах (реставрація)
2. Перелічте риси схожості першоптаха з: (9 балів)
плазунами |
птахами |
|
|
|
|
■ |
|
Серед рослин у цей період зберігається панування голонасінних. Деякі з них, наприклад секвої, дожили до наших насів.
186
Крейдяний період (крейда). Пов'язаний з увооенням крейди в морських відкладеннях. Крейда виникла із залишків мушлей найносстіших тварин - форамініфер.
У крейдовому періоді ліси із сагових пальм поріділи, з'явилися листяні дерева; рослинний світ стає яскравішим і барвистішим, набуваючи сучасних рис. На Землі стали відбуватися листопади.
Поява квіткових рослин призвела до швидкого розвитку комах, які запилювали ці рослини, і до появи птахів, які живилися комахами. Птахи ще зберігали зуби, але в іншому істотно не відрізнялися від сучасних. У другій половині крейди виникли сумчасті і плацентарні ссавці.
Наприкінці мезозойської і на початку кайнозойської ери гігантські ящери вимерли: могутність їх виявилася недовговічною. Від великої ери плазунів залишилися деякі, переважно дрібні види. На зміну їм прийшли ссавці. Дотепер вони були занедбаними і в невідомості.
3. Чому загинули ящери? Адже вони відрізнялися геркулесівською статурою і силою.
(11 балів)
Кайнозойська ера, або ера нового життя (кайнозой) - це розквіт квіткових рослин, комах, птахів і ссавців. Рослинний і тваринний світ набув сучасного вигляду.
Умови життя в кайнозої. Кайнозой поділяється на два нерівних періоди: третинний (палеоген і неоген) і четвертинний (антропоген). На початку третинного періоду поширені ліси тропічного і субтропічного типу: магнолії, лаврові дерева, пальми, бамбук, фікуси, величезні евкаліпти, хлібні дерева тощо. Але у другій половині третинного періоду настало похолодання, і теплолюбні рослини вижили лише на півдні, а в північних і середніх широтах стали переважати листопадні дерева: клен, липа, вільха, дуб. Поступово густі ліси стали рідіти, з'явилися відкриті степи зі строкатими під час цвітіння травами.
Протягом третинного періоду від комахоїдних відокремлюється ряд приматів. До середини цього періоду найбільш поширені і загальні предкові форми людиноподібних мавп і людей.
Таким чином, наприкінці третинного періоду виникли всі сучасні ряди ссавців і представники всіх сімейств тварин і рослин, переважна більшість родів
Ми живемо у четвертинному періоді (антропоген). Він триває бгизыо 1.0 - 1£мп~ років. Більша частина часу припала на льодовиковий період, протягом якого -ер^эс*"' Євразії і Північної Америки чотири рази піддавалися гігантським зледенінням («зегика зима»). Льодовики Антарктиди, Гренландії, Північної Землі, Землі Франца-Йосифа і Паміру - залишки четвертинних зледенінь. Це був час великої утечі тварин. Усі зони перемішалися -на дорозі зустрічалися тушканчик і північний олень, ведмідь і альпійський козел, слон і сарна. Льоди почали танути близько 25 тис. років тому. У зв'язку з похолоданням клімату багато які тварини і рослини вимерли. Не стало багатьох видів слонів, носорогів, мавп, шаблезу-бого тигра. У північних і середніх широтах зникли вічнозелені магнолії, пальми, бамбук З'явилася рослинність тундри, тайги, мішаних лісів.
Володарями лісів і трав'янистих степів стали мамонти (у сибірській землі вчені знайшли останки волохатого носорога), жили печерні леви, печерні ведмеді і барани. У густих темних лісах нишпорили вовки; з-під кущів вистрибували налякані зайці. У тундрах розгрібали сніг, аби дістати лишайник, північні олені, а песці, одягнені в густе хутро, полювали за білими куріпками. На той час на Землі вже з'явилася первісна людина.
Особливості покритонасінних, які дозволили їм зайняти панівне положення: 1) сильний розвиток судин ксилеми; 2) формування квіток і плодів; 3) наявність (крім спорофілів) чашолистків і пелюстків; 4) формування маточки, через яку пилкова трубка проростає до сім'ябруньки і яйцеклітини; 5) подальша редукція гаметофіта, який складається з кількох клітин і цілком паразитує на спорофіті.
187
4. Опишіть життєвий цикл квіткової рослини. (11 балів)
5. Поясніть співвідношення гаметофіта і спорофіта у життєвому циклі наземних рослин. Які переваги спорофіта? (11 балів)
Особливості будови і життєдіяльності птахів, що дозволили їм зайняти панівне положення
Пристосування до польоту формувалися у напрямках: а) шляхом забезпечення обтічності і зменшення лобового опору тіла птаха; б) полегшення маси тіла; в) підвищення інтенсивності процесів життєдіяльності.
Чотирикамерне серце, венозна кров не змішується з артеріальною.
Відносна маса серця вища (1 - 2% маси тіла),
Кров має високу кисневу ємність (у 2 - 4 рази вища, ніж у рептилій).
Подвійне дихання.
Інтенсифікація процесів травлення, дихання і кровообігу, високі термоізолюючі властивості пір'яного покриву дозволили птахам підтримувати високу і постійну температуру тіла - розвивалася гомойтермія.
Високий рівень розвитку центральної нервової системи та органів почуттів (особливо зору і слуху), запліднення внутрішнє.
і 8. Яйця захищені надійною шкаралупою. Батьки піклуються про потомство.
Разом з тим саме глибока спеціалізація до польоту обмежила розміри їхнього тіла (усі летючі птахи відносно невеликі), не дозволила їм заселити ґрунт і воду, що з успіхом здійснили ссавці.
Принципово важливі риси організації ссавців, що забезпечили їм панівне положення в екосистемах
Високорозвинені головний мозок і органи почуттів.
Травний тракт відрізняється більшою довжиною і диференціацією його відділів. Губи дозволяють вживати рідку їжу. Зуби диференційовані.
Легені завдяки альвеолярній структурі мають велику дихальну поверхню, яка у 50 -100 разів перевищує поверхню їхнього тіла.
Чотирикамерне серце. Дрібні численні еритроцити не мають ядер, що підвищує ефективність перенесення ними кисню.
Інтенсифікація дихання, кровообігу і травлення забезпечила зростання рівня обміну речовин, що разом з підшкірною жировою клітковиною призвело до становлення го-мойотермії.
Внутрішньоутробний розвиток ембріонів у спеціалізованому органі статевої системи -матці, зв'язок ембріона з організмом матері за допомогою плаценти, живородіння і вигодовування дитинчат молоком підвищили виживаність молоді, що сприяло підвищенню чисельності.