§35. Синтетична теорія еволюції.

Сучасний етап розвитку еволюційних поглядів

Основні терміни і поняття: синтетична теорія еволюції, пангенезис, елімінація.

Гіпотеза пангенезису

Пангенезис («пан...» - стосовно до всього, що охоплює все; «...генезис» - пов'яза­ний із процесом утворення, виникнення) - висунута Ч. Дарвіном у 1868 р. умоглядна гіпотеза спадковості, відповідно до якої ознаки і властивості батьків передаються по­томству за допомогою дрібних зародків - гемул, що надходять у статеві клітини з усіх інших клітин організму. При розвиткові нового організму гемули дають початок такого ж роду клітинам, якими вони утворені. Дарвін вважав гіпотезу пангенезису «тимчасо­вою» і пізніше сам визнав її незадовільною.

Елімінація

Перевідкриття в 1900 р. законів Г. І. Менделя і формування понять «ген», «мутація» привели вчених до думки, що природний відбір діє як сито, відокремлює (просіває) жит­тєздатні фенотипи від нежиттєздатних, і фактично його можна замінити словом «елімі­нація». Елімінація (від лат. «elimino» - виношу за поріг, видаляю) - загибель окремих особин чи цілих груп організмів (популяцій, видів) у результаті різних природних причин. Розрізняють елімінацію вибіркову (природний добір) і невибіркову (загальна елімінація): організми гинуть до того, як залишать потомство.

Синтетична теорія еволюції

Синтетична теорія еволюції сформувалася на початку 40-х років XX ст. Вона являє собою вчення про еволюцію органічного світу, розроблене на основі даних сучасної ге­нетики, екології і класичного дарвінізму. Термін «синтетична теорія» походить від назви книги англійського еволюціоніста Д. Хакслі «Еволюція: сучасний синтез» (1942 p.).

Основні положення (постулати) синтетичної теорії еволюції (за М. М. Воронцовим):

1. Матеріалом для еволюції служать, як правило, дуже дрібні зміни спадковості - му­тації. Мутаційна мінливість - постачальник матеріалу для добору - носить випадко­вий і спрямований характер.

2. Основним рушійним фактором еволюції є природний відбір, що виникає на основі , боротьби за існування.

1. Найменшою одиницею еволюції є популяція.

3. Еволюція носить дивергентний характер, тобто один таксон може стати предком кількох дочірніх таксонів, але кожний вид має єдиний предковий вид, єдину предкову популяцію.

4. Еволюція має поступовий і тривалий характер. Видоутворення як етап еволюцій­ного процесу являє собою послідовну зміну однієї тимчасової популяції низкою наступ­них тимчасових популяцій.

5. Вид складається з безлічі підвидів і популяцій. Однак відомо чимало видів з обме­женими ареалами, у межах яких не вдається виокремити самостійні підвиди, а реліктові види можуть складатися з єдиної популяції. Доля таких видів, як правило, недовговічна.

7. Вид існує як цілісне і замкнуте утворення. Цілісність виду підтримується міграціями особин з однієї популяції до іншої, при яких спостерігається обмін алелями («потік генів»).

8. Оскільки основним критерієм виду є несхрещуваність з іншими видами (репродук­тивна ізоляція), то цей критерій не стосується форм, у яких не спостерігається статевий процес (прокаріоти, нижчі еукаріоти).

9. Макроеволюція (надвидова еволюція: рід, сімейство, ряд, клас та ін.) йде лише шляхом мікроеволюції (ті самі передумови та рушійні сили).

10. Будь-який реальний (а не збірний) таксон має монофілетичне (один предок) походження.

11. Еволюція має чеспрямований характер, тобто не йде у напрямку якої-небудь кін­цевої мети.

12. Еволюція має необернений характер. Організм (популяція, вид) не може повер­нутися до колишнього стану, уже здійсненому у низці його предків.

161

Учнівська сторінка

1. Заповніть таблицю «Засновники синтетичної теорії еволюції». (12 балів)

Прізвища вчених	Який внесок зробили
С. С. Четвериков (1880 - 1959 pp.), російський вчений.	'
І. І. Шмальгаузен (1884 - 1963 pp.), український і російський вчений.
Ф. Г. Добржанський (1900 - 1975 pp.). Народився в Росії, з 1927 р. жив і працював у США.
0. М. Сєверцов (1866 - 1936 pp.), російський вчений.	.
М. В. Тимофеєв-Ресовський, росій­ський вчений, у 1925 - 1945 pp. пра­цював у Німеччині («Зубр»).	•
Д. Холдейн (1892 - 1964 pp.), англій­ський вчений.	■
Дж. Хакслі (1887 - 1975 pp.), англій­ський вчений, філософ.
Д. Сімпсон (1902 - 1984 pp.), амери­канський вчений.
Е. Майр (1904 p.), німецький вчений, з 1931 р. жив і працював у США.

2. Теорія еволюції Дарвіна - Уоллеса. Порівняйте її із синтетичною теорією еволю­ції (усно). (12 балів)

а) Будь-якій групі тварин і рослин властива мінливість. Дарвін і Уоллес вважали мін­ ливість однією з властивостей, внутрішньо властивих для живих організмів.

б) Кількість організмів кожного виду, що народжуються на світ, більш того їхнього числа, що може знайти собі їжу, вижити і залишити потомство; проте, чисельність кожного ви­ ду у природних умовах досить постійна. Тому варто припустити, що велика частина по­ томства в кожному поколінні гине. Якби всі нащадки якого-небудь виду виживали і розмножувалися, то незабаром вони б витиснули всі інші види на земній кулі.

в) Оскільки народжується більше особин, ніж може вижити, існує конкуренція за їжу і місце існування. Це може бути активна боротьба на життя чи на смерть або менш яв­ на, але настільки ж дієва конкуренція, як, наприклад, при переживанні рослинами і тва­ ринами посухи, холоду та інших несприятливих умов.

г) Спадкові зміни, що полегшують організму виживання у певному середовищі, дають своїм власникам перевагу над іншими менш пристосованими організмами. Концепція вижи­ вання більш пристосованих являє собою ядро теорії природного добору Дарвіна - Уоллеса.

д) Особини, які виживають, дають початок наступному поколінню, і в такий спосіб «вдалі» зміни передаються потомству.

є) Вид - одиниця еволюції.

162