
- •11 Клас
- •1) Cfve-z я садіага-а -вссооо—я
- •Короткий нарис розвитку біології
- •Методи біології
- •IVhtichihii.I.C проміння і іімма-проміння
- •Тема 1. Єдність хімічного складу організмів §1. Хімічний склад живих організмів
- •Живі організми і нежива природа утворені одними й тими самими хімічними елементами. Це говорить про єдність живої і неживої природи.
- •Хімічні сполуки клітини
- •§2. Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі
- •Внутрішньоклітинна вода
- •§3. Органічні сполуки живих організмів. Вуглеводи
- •Органі чиї сполуки
- •Будова молекул вуглеводів
- •Функції вуглеводів
- •Значення жироподібних речовин
- •§5. Будова, склад, властивості білків
- •Будова мономерів молекул білків
- •§6. Функції білків. Ферменти
- •§7. Будова, властивості і значення нуклеїнових кислот
- •Будова нуклеїнових кислот
- •Аг*, її будова і функції
- •Тема 2. Структурна складність і впорядкованість організмів
- •§8. Клітина - основна структурно-функціональна одиниця живої природи. Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень
- •Методи цитологічних досліджень
- •Клітинна теорія на сучасному етапі:
- •Основні положення клітинної теорії
- •Загальна характеристика клітин
- •§9. Будова клітин прокаріот і еукаріот Основні терміни і поняття: прокаріоти, еукаріоти.
- •§10. Клітинні мембрани. Хімічний склад, молекулярна організація. Роль мембран у поділі клітини на функціональні відсіки (компартменти). Поверхневий апарат клітини, його функції
- •Функції плазматичної мембрани
- •Піноцитоз
- •Будова і функції клітинної оболонки
- •§11. Основні компоненти цитоплазми. Гіалоплазма. Основні процеси, що відбуваються в гіалоплазмі. Цитоскелет
- •§12. Одномембранні органоїди клітини
- •§13. Двомембранні органоїди: мітохоидрії і пластиди. Подібність будови і функцій
- •Фотосинтез
- •§14. Органоїди, які не мають мембранної будови. Клітинний центр. Рибосоми. Органоїди руху
- •§15. Фотосинтез
- •§16. Дихання. Синтез атф у мітохондріях як наслідок дихання
- •§17. Біосинтез білка
- •Поняття про ген
- •Генетичний код
- •§18. Ядро. Його компоненти. Біологічна роль ядра Основні терміни і поняті я: ядро, ядерний матрикс. Каріоплазма. Хроматин, ядерце. І Ядро - невід'ємний органоїд еукаріотичних клітин.
- •§19. Життєвий цикл клітини. Мітоз
- •Фази мітозу
- •§20. Будова хромосом. Каріотип
- •Будова хромосом
- •§21. Обмін речовин і енергії в клітині. Клітина - відкрита система. Клітина - цілісна система
- •§22. Одноклітинні організми. Явище колоніальності. Взаємодія клітин у багатоклітинних організмів
- •Колоніальні організми
- •Багатоклітинні організми
- •5. Заповніть таблицю. Зробіть висновок. (10 балів) Риси схожості вольвоксу з одно- і багатоклітинними організмами
- •§23. Неклітинні форми життя - віруси. Будова і властивості вірусів
- •Життєвий цикл вірусу
- •Будова вірусних частинок
- •§24. Роль вірусів у природі та житті людини
- •§25. Будова тканин рослинного організму
- •Види рослинних тканин
- •§26. Тканини тваринного організму
- •Епітеліальна тканина
- •M' язова тканина
- •Нервова тканина
- •§27. Багатоклітинний організм - інтегрована система.
- •Рослина - цілісний організм
- •§28. Організація багатоклітинних тварин і регуляція їхніх функцій
- •Травна система
- •Види травлення
- •Гили травної системи
- •Кровоносна система
- •Тили кровоносної системи
- •Органи дихання тварин
- •Органи виділення тварин
- •Статева (репродуктивна) система
- •Статева система тварин
- •Рослини Тварини
- •Тема 3. Спадковість і мінливість організмів
- •§1. Генетика як наука. Методи генетичних досліджень. Основні поняття генетики
- •Генетика як наука
- •§2. Однаковість гібридів першого покоління. Закон розщеплення. Статистичний характер закону розщеплення. Гіпотеза чистоти гамет
- •Гіпотеза чистоти гамет
- •2/3 (Аа) - гетерозиготи.
- •2/3 (Аа) - гетерозиготи.
- •§3. Дигібридне схрещування та його цитологічні основи Основні терміни і поняття: дигібридне і по.Пігібридне схрещування, розщеплення. Третій закон г. Менделя. Закон незалежного розподілу генів
- •Решітка Пеннета
- •§4. Відхилення від типових кількісних співвідношень, встановлених г. Менделем
- •§5. Явище зчепленого успадкування. Генетичні карти хромосом. Хромосомна теорія спадковості т.Х. Моргана
- •Явище зчепленого успадкування
- •Закономірності при кросинговері
- •Генетичні карти хромосом
- •Основні положення хромосомної теорії
- •§6. Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю
- •§7. Взаємодія генів. Відношення ген - ознака. Множинна дія генів. Позаядерна спадковість
- •Види генів
- •1 Ознака (г. Мендель);
- •§8. Роль генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу. Модифікаційна мінливість та її властивості. Норма реакції. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
- •Мінливість
- •Модифікаційна мінливість
- •Властивості модифікацій
- •Значення модифікацій
- •Норма реакції
- •§9. Мутаційна мінливість. Основні положення мутаційної теорії. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості
- •Теорія мутацій X. Гуго Де Фріза
- •§10. Генетика популяцій 1 *аїЛ
- •Генофонд популяцій
- •Формула Харді-Ваинберга
- •§11. Генетичні основи селекції тварин, рослин та мікроорганізмів. Форми штучного добору
- •Завдання селекції
- •Основні методи селекції
- •Форми штучного добору
- •§12. Схеми схрещування організмів та їхні генетичні наслідки
- •§13. Особливості селекції рослин, тварин та мікроорганізмів
- •Методи селекції рослин:
- •Особливості селекції тварин:
- •Особливості селекції мікроорганізмів
- •§14. Біотехнологія та її основні напрямки.
- •Тема 4. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
- •§15. Нестатеве і статеве розмноження організмів.
- •Форми розмноження організмів
- •Статеве
- •Біологічне значення нестатевого і вегетативного розмноження:
- •§16. Статеве розмноження одно- та багатоклітинних організмів. Особливості будови статевих клітин
- •Сперматозоїд ссавця
- •§17. Мейоз та утворення статевих клітин. Гаметогенез. Біологічне значення статевого розмноження
- •Порівняння мітозу і мейозу
- •§18. Запліднення, генетичні наслідки та біологічне значення. Штучне запліднення. Утворення зиготи
- •Запліднення
- •Особливості запліднення рослин
- •§19. Онтогенез, його періоди у рослин та тварин. Біогенетичний закон
- •Онтогенез
- •Постембріональний розвиток у тварин
- •Етапи онтогенезу у рослин
- •§20. Органогенез. Вплив зовнішніх умов на формування V і розвиток зародка
- •3. Шкідливий вплив алкоголю і нікотину на розвиток зародка людини.
- •Постембріональний розвиток
- •Непрямий розвиток, або метаморфоз
- •Біологічні функції непрямого розвитку
- •Ріст організмів
- •Регенерація у_тварин
- •§22. Життєвий цикл у рослин і тварин
- •Тема 4. Надорганізмові системи
- •§23. Вид та його основні критерії. Поняття про екологічну нішу. Структура виду
- •Популяційна структура виду
- •§24. Популяція. Структура популяції.
- •Сезонні Несезонні
- •Приріст
- •§25. Понятия про середовище існування.
- •Наземно-повітряне середовище
- •Водне середовище
- •Екологічні групи жителів водойм
- •§26. Екологія як наука. Методи екологічних досліджень
- •Екологія як наука має
- •Напрями екологічних досліджень
- •Грибів рослин тварин
- •§27. Екологічні фактори, їхня характеристика.
- •§28. Біологічні адаптивні ритми організмів: добові, сезонні, річні
- •§29. Екосистеми. Взаємодія організмів в екосистемах
- •Структура екосистеми
- •Характеристика (показники) екосистеми
- •Властивості екосистеми
- •Топічні зв'язки
- •§30. Колообіг речовин та потік енергії в екосистемах
- •Ланцюги живлення
- •§31. Зміни в екосистемах
- •§32. Загальна характеристика біосфери. Планетарна роль живої речовини. Біогенні міграції речовин
- •Межі біосфери
- •Тема 5. Основи еволюційного вчення
- •§33. Розвиток еволюційних поглядів
- •§34. Основні положення еволюційного вчення Чарльза Дарвіна
- •Праці Дарвіна
- •Передумови еволюції за ч. Дарвіном. Мінливість (загальна властивість живих організмів)
- •Рушійні сили еволюції (за ч. Дарвіном)
- •Основні положення вчення ч. Дарвіна
- •§35. Синтетична теорія еволюції.
- •Гіпотеза пангенезису
- •Синтетична теорія еволюції
- •§36. Мікроеволюція. Фактори еволюційного процесу
- •Елементарні фактори еволюції
- •Хвилі життя (популяційні хвилі)
- •Дрейф генів
- •Ізоляція
- •Мікроеволюція
- •§37. Природний добір
- •Природний добір
- •§38. Адаптації (пристосування) як результат еволюційного процесу
- •§39. Макроеволюція. Дивергенція, конвергенція, паралелізм
- •Основні напрямки макроеволюції
- •Напрямки макроеволюції
- •§40. Біогенетичний закон. Палеонтологія. Докази еволюції органічного світу
- •Біогенетичний закон
- •Палеонтологічні докази еволюції
- •Тема 6. Історичний розвиток та різноманітність органічного світу
- •§41. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
- •Різноманітність органічного світу
- •Принципи класифікації організмів
- •§42. Гіпотези виникнення життя на Землі
- •Гіпотези виникнення життя Абіогенез
- •§43. Еволюція прокаріот
- •Розвиток життя в архейську еру
- •Особливості еволюції прокаріот
- •Зміна газового складу атмосфери
- •§44. Гіпотеза виникнення еукаріот. Виникнення зелених
- •Розвиток життя в протерозойську еру
- •Гіпотеза виникнення еукаріот
- •Значення перших багатоклітинних тварин
- •§45. Формування наземних екосистем
- •Умови існування в силурійських морях
- •Передумови виходу тварин на суходіл
- •Девон палеозою
- •§46. Повне освоєння суходолу живими організмами. Виші спорові рослини, різноманітні голонасінні. Різноманітність летючих комах
- •Різноманітність видів комах
- •§47. Розвиток наземних хребетних: розквіт земноводних, поява перших плазунів
- •§48. Вимирання одних таксонів, виникнення
- •Основні закономірності еволюції
- •§49. Виникнення людини та її роль у біосфері. Утворення ноосфери - єдина можливість збереження життя на Землі
- •Створення ноосфери - єдина можливість збереження життя на Землі
- •Ноосфера
§10. Генетика популяцій 1 *аїЛ
пір Г'нжс Основні терміни і поняття: популяція, міграції, дрейф генів, генофонд, популяційні хвилі, мутантна алель.
Генофонд популяцій
Види у природі зустрічаються не ізольовано один від одного, а утворюють на певному просторі сукупності, які називаються популяціями.
Сукупність різних спадкових факторів (генів), які мають організми, що входять у популяцію, називається генофондом популяцій. Генофонд популяцій з часом змінюється: з одного боку, він збіднюється у результаті вимирання організмів, що мають певні гени, а з іншого - збагачується завдяки мутаціям, що дають початок новим генам і спонтанним схрещуванням з іншими популяціями.
Формула Харді-Ваинберга
Г. Харді і В. Вайнберг дійшли висновку (незалежно один від одного), що в ідеальній популяції співвідношення алелей (А : а) стабілізується протягом декількох поколінь і залишається сталим тривалий час (закон Харді-Вайнберга, 1908 p.).
Ідеальна популяція: а) досить велика за площею; б) схрещування особин відбувається зовсім випадково; в) мутації генів зустрічаються так рідко, що ними при розрахунках можна знехтувати; г) життєздатність усіх гомозиготних (АА, аа) і гетерозиготних (Аа) особин однакова; д) популяція ізольована і не обмінюється генами з подібними популяціями; ж) відсутній природний добір.
Формула
Харді-Вайнберга
Значення
Кожна
популяція характеризується певною
генетичною структурою, тобто
співвідношенням генів і генотипів.
Якщо позначити частоту алелі А через р, а частоту алелі а через q, то
p + q=\ Припустимо, у популяції співвідношення генотипів таке:
З/А/А :6Аа : 1аа; 0,3/4/4 : 0,6/4а : 0,1аа. Частоти алелей А та а:
/4 = 0,6 + 0,6 = 1,2 а = 0,6 + 0,2 = 0,8. Ці алелі нарівно розподіляються між чоловічими і жіночими гаметами.
? 0,6/4; <$0№ 2 0,4а; S 0,4а Розщеплення в &'.
S о |
0,6 Л |
0,4 а |
0,6/4 |
0,36/4/4 |
0,24/43 |
0,4 а |
0,24/4а |
0,16ээ |
Генофонд популяції може бути описаний або частотами генів {А, а), або частотами генотипів (А4, Аа, аа). Якщо ген представлений лише двома алелями (А і а) з частотою р і q, то які будуть частоти трьох можливих генотипів? На це питання дає відповідь закон Харді-Вайнберга. Знаючи частоту зустрічальності гомозиготних носіїв рецесивної ознаки (а/2) у популяції, можна розрахувати частоту гетерозигот (2pq) і частоту гомозигот за домінантною алеллю (р2). Співвідношення генотипів відповідає
р2АА + 2pqAa + q2aa =1 Еволюція - результат порушення генетичної рівноваги.
Співвідношення генотипів в Fv
0.36А4: 0,48/4э : 0,16эа. Цікаво, що/в F2 (F3 і т. д.) гамети з алелями А будуть знову виникати з частотою
1,2 (0,36 + 0,36 (АА) + 0,48 (Аа)), а з алелями а - 0,8 (0,48 (Аа) + 0,16+ + 0,16(зз)).
105
Роль рецесивних мутацій у популяціях
Припустимо, у популяції з'явилася одна рецесивна мутантна форма (аа). Якщо вона не буде негайно знищена природним добором через свою меншу життєздатність, то схреститься з нормальною формою (АА). У результаті рецесивний ген перейде з гомозиготного у гетерозиготний стан (Аа). Таким чином, популяція, як губка, всисує рецесивні мутації, залишаючись при цьому зовні однорідною.
Якщо зустрічальність рецесивних мутацій зростає (Аа х Аа), вони можуть перейти у гомозиготний стан (3:1) і проявитися фенотипно. Якщо мутації будуть сприятливими або нейтральними, особини, що їх мають, збережуться, якщо шкідливими - загинуть. Рецесивні мутації- це резерв спадкової мінливості популяцій.
Учнівська сторінка
Розв'яжіть задачі.
Дано: АА Аа-98- |
- 64% (або 0,64); - 32% (або 0,32); - 4% (або 0,04). |
Визначити: А - ? а - ? |
1. Розрахуйте частоту домінантних і рецесивних алелей у популяції з частотою генотипів АА - 64%, Аа - 32%, аа - 4% (10 балів)
Розв'язання.
АА - це р2, отже, р2 = , а р = І
aa-це q2. отже, о2 = ,
a g = v , абор + q= 1; q = 1-р= 1 - = .
Відповідь. Частота домінантної алелі А(р) = ,
рецесивної a(q) = ..
. Аа (2pq)
2. Визначте частоту генотипів АА, Аа, аа, якщо гомозиготні рецесивні особини складають 1%. (10 балів)
Дано: аа (о2) -1% (або 0,01) |
Розв'язання. p + q=1; o2 = 0,01; q = І р = 1 - q: р = ; р2 = |
|
р2 + 2pq + q2 = 1 2pg = 2( ) = |
Визначити: АА - ? Аа-? |
Відповідь. Частота АА(р2) = , aa(q2) = |
3. Розрахуйте частоту домінантних і рецесивних алелей у групі, яка складається із 160 особин з генотипом СС і 40 особин з генотипом сс. (9 балів)
Дано:
СС- 160 особин; сс- 40 особин.
Розв'язання.
Разом особин у популяції _
Частота алелі С =
або за формулою р + q = 1;
Частота алелі с =
0=1- =
Визначити: С-? с-?
особин, час-
Відповідь. У фупі, що складається з тота алелі С - ; с - .
4.
Група
особин має такі частоти генотипів: 40%
АА;
40%Аа, 20%
аа.
Визначте,
яка частота генотипів
АА;
Аа, аа встановлюється
в F,
за
умови збереження рівноваги у популяції.
(10
балів)
А4(р2)-40%(або0,4); Aa(2pq) - 40% (або 0,4); aa(q2) - 20% (або 0,2).
Визначити: у F, АА - ? Аа-? аа-? |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв'язання.
Частота алелі А =
Частота алелі а =
2/4= ІА =
9а= 8а=
Відповідь. Співвідношення генотипів в F-i %Аа; %аа.
%АА;
106