1) Cfve-z я садіага-а -вссооо—я

Спостереження і опис

Найдавніший метод, що не втратив свого значен­ня і сьогодні.

Експеримент (польовий, лабораторний)

Активний вплив експериментатора на досліджу­ване явище.

Історичний метод

Запропонував Ч. Дарвін: «Необхідно розглядати об'єкти і явища не тільки такими якими вони є тепер, але і такими, якими вони були колись».

Моделювання

Спрощена імітація структур, функцій, процесів.

Моніторинг (попередження)

Визначається стан певних об'єктів, прогнозують­ся певні зміни і аналізуються можливі наслідки.

Науковий факт (від лат. «factum» - зроблене) - це те, що дійсно встановлене, але потребує наукового пояснення.

На наукових фактах базуються гіпотези.

Поняття

Форма узагальнення предметів і явищ.

Істотні зв'язки між поняттями виражають закони.

Гіпотеза (від грец. «hypothe­sis») - припущення.

Науково обґрунтоване припущення:

1. Виникнення життя на Землі (О.І. Опарін, Дж. Холдейн, С. Фокс, С. Міллер, Г. Міллер).

2. Гіпотеза чистоти гамет, що знаходяться в кожному організмі, (пари альтернативних ознак не змішуються і при утворенні гамет по одному переходять до них у чис­ тому вигляді).

Теорія (від грец. «.theoria» -дослідження, спостережен­ня) - це узагальнення певної системи фактів, закономір­ностей.

Теорія наукова, якщо вона підтверджена практикою.

1. Клітинна теорія (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Бер, Р. Вірхов). Усі живі істоти - тварини, рослини й одноклі­ тинні організми - складаються з клітин та їхніх похід­ них. Клітина - не тільки одиниця будови, але й оди­ ниця розвитку всіх живих організмів. Клітина - з клітини.

2. Хромосомна теорія спадковості (Т. Морган) Хромо­ соми з локалізованими в них генами - основні матеріа­ льні носії спадковості.

3 Мутаційна теорія (X. де Фріз). Концепція еволюції за допомогою мутацій.

Закон - це закономірність, яка, як правило, не має винят­ків і може тлумачитися лише певним чином

У біології поняття «правило» і «закон» досить близькі, іноді взаємозамінні.

1. Біогенетичний (Ф. Мюллер, Е. Геккель, О.М. Сєвер- цов). Онтогенез є стисле повторення зародкових стадій предків. В онтогенезі організмів закладаються нові шляхи їх історичного розвитку - філогенезу.

2. Закон збереження енергії (Ю.Р Майєр, Д. Джоуль, Г. Гельмгольц). Енергія не створюється і не зникає, а лише переходить з однієї форми в іншу.

3. Правило Чаргаффа. Число аденілових залишків у будь-якій молекулі ДНК дорівнює числу тимиділо- вих (А = Т), а гуанілових - числу цитиділових. У свою чергу А + Г = Т + Ц.

В. 1. Вернадський (1863-1945 pp.)

Перший президент Академії наук УРСР. Фундатор учення про біо­сферу та її еволюцію, про могутній вплив на навколишнє середо­вище людини і перетворення сучасної біосфери в ноосферу (сферу розуму). Автор праць з філософії природознавства, нау­кознавства. Його праці - одна з найважливіших основ розв'язання проблеми навколишнього середовища.

Д. К. Заболотний (1866-1929 pp.)

Президент Академії наук УРСР. Вивчав збудників холери, сифі­лісу, дифтерії та ін. Створив учення про природну осередко-вістьчуми (1922 р.).

І.І. Мечников (1845-1916 pp.).

Відкрив (1882 р.) явище фагоцитозу. У праці «Несприйнятливість в інфекційних хворобах» (1901 р.) виклав фагоцитарну теорію імунітету. Створив теорію походження багатоклітинних організ­мів. Праці з проблеми старіння. Нобелівська премія (1908 p., спі­льно з П. Ерліхом).

B.O. Бец (1834-1894 pp.)

Анатом і гістолог, професор Київського університету. Один з фун­даторів учення про цитоархітектоніку кори головного мозку. Опи­сав (1874 р.) гігантські пірамідні нервові клітини, названі його ім'ям (клітини Беца).

С.Г. Навашин (1857-1930 pp.)

Цитолог і ембріолог рослин. Відкрив халазогамію (1895 р.) і по­двійне запліднення (1898 р.) у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики.