Запитання для самоперевірки

1. З яких елементів складається сучасна котельна установка і яке їх призначення?

2. Яке рівняння теплового балансу котельного агрегату?

3. Що називають ККД брутто котельного агрегату і як його визначають?

4. Які є способи підвищення економічності котельного агрегату?

5. Яких основних правил техніки безпеки і пожежної безпеки слід дотримуватись при експлуатації котельних установок?

4.4.Котли і теплогенератори. Програмні питання

Класифікація котлів для сільського господарства. Котли водогрійні та парові, малої і середньої продуктивності для опалювальних котелень. Котли-утилізатори. Порядок гідравлічного випробування котлів. Арматура і гарнітура котла. Правила експлуатації котлів.

Призначення і будова теплогенераторів. Типи теплогенераторів, їх характеристики. Робочий процес і регулювання режиму. Автоматичне керування теплогенераторами. Характерні несправності і способи їх усунення.

Прочитайте

Л 1 ст. 170-182; Л -2, ст..160-166 ; Л-3,ст.. 186-200.

Теоретичні відомості

За призначенням котли поділяються на парові і водогрійні. У сільськогосподарському виробництві пара, вироблена у парових котла, використовується в основному на технологічні потреби на тваринницьких і птахівницьких фермах, у теплицях, а також у системах опалення виробничих, комунальних і інших будівель. Гаряча вода, що одержується у водогрійних котлах, йде в системи опалення і вентиляці, а також водопостачання.

Р одоначальником сучасних потужних котлів був простий циліндричний котел, схему якого наведено на мал.. Такий котел являв собою циліндр (барабан) 2 з двома днищами 3, замурований у цегляну кладку 5. Під барабаном розміщена ручна топка .Для безпеки роботи котел оснащений найпростішою арматурою: манометром (на рисунку не показаний), водомірним склом 4 та запобіжними клапанами 6.

Такі котли з великими габаритами і великими об'ємами води мали малі поверхні нагрівання, низьку продуктивність і досить низькі параметри пари. Для промисловості, що розвивалася приблизно на по початку XIX ст., треба було перебудувати й удосконалити існуючий циліндричний котел. Для збільшення його продуктивності слід було збільшити поверхні нагрівання котла і зменшити його водяний об'єм. Удосконалення котлів відбувалось у двох напрямах: по-перше, створю­вались котли газотрубні, а по-друге,— водотрубні.

Паровий котел являє собою теплообмінник, в якому відбувається перетворення води в пару.

За конструкцією парові котли поділяють на газотрубні і водотрубні.

Газотрубний котел являє собою циліндр, заповнений водою, в якому розміщені труби, що омиваються зсередини гарячими газами.

У водотрубних котлах всередині труб проходить вода і пароводяна суміш, а зовнішні стінки труб омиваються гарячими газами.

Котельні агрегати, що не мають власної топки і обігріваються відхідними газами промислової енергетичної установки (наприклад, печі), називають котлами-утилізаторами.

Гарнітурою котла називають комплект пристроїв і деталей, необхідних для обслуговування котла і спостереження за його роботою. До гарнітури належать люки, лази, патрубки з фланцями, оглядові стекла, клапани, обдув ні пристрої, топкові деталі тощо. У техніці арматурою називають комплект дрібних, звичайно стандартних деталей і приладів. А рматура не входить до основних частин агрегату, але забезпечує правильну його роботу.

За правилами Держтехнагляду, кожний котел повинен мати запобіжні клапани, манометри, водовказівні прилади, а також запірні клапани, вентилі й спускні крани.

Процеси в сучасних котельних агрегатах середньої і великої продуктивності відбуваються так швидко, що керувати ними вручну неможливо. Тепер створено і широко застосовується автоматичне регулювання більшості процесів котлоагрегату, а саме:

• регулювання рівня води в барабані котла;

• регулювання горіння палива в топці;

• регулювання температури перегрітої пари;

• регулювання розрідження в топці;

• регулювання солевмісту в котловій воді;

• сигналізація котлоагрегату;

• блокувальні пристрої;

• щит керування котла.

Теплогенератори призначені для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких приміщень, теплиць, ремонтних майстерень, гаражів та інших приміщень за відсутності централізованого теплопостачання. Тепло генератори можна використовувати для активного вентилювання не нагрітим повітрям зерна, сіна, а також для просушування будівель при внутрішніх опоряджувальних роботах.

Тепло генератори працюють на природному газі, гасі, дизельному і пічному побутовому паливі.