
- •Методичні рекомендації та навчальні завдання
- •2. Основи технічної термодинаміки
- •3.Основи теплопередачі.
- •4. Котельні установки і теплогенератори.
- •5. Застосування теплоти в сільському господарстві.
- •Загальні вказівки
- •1.Основи гідравліки та насоси.
- •. Основи гідростатики. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання для самоперевірки
- •1.2. Основи гідродинаміки. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Приклад 1
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •. Насоси. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Будова і схема відцентрового насоса:
- •Будова і схема поршневого насоса:
- •Приклад 3
- •Питання для самоперевірки
- •2. Основи технічної термодинаміки.
- •Питання для самоперевірки
- •2.2. Суміш ідеальних газів. Теплоємність газів і газових сумішей. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •2.3. Перший закон термодинаміки.
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •2.5. Ідеальні цикли поршневих двигунів внутрішнього згорання.
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання для самоперевірки
- •2.6 Водяна пара і вологе повітря. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •3.Основи теплопередачі.
- •3.1 Основні поняття і визначення. Теплопровідність. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Приклад 5
- •Питання для самоперевірки
- •.Конвективний теплообмін. Променистий теплообмін. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Теплопередача і теплообмінні апарати.
- •4. Котельні установки і теплогенератори
- •Процес горіння палива і способи спалювання
- •Питання для самоперевірки
- •4.3. Котельні установки Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для самоперевірки
- •4.4.Котли і теплогенератори. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання для самоперевірки
- •Застосування теплоти у сільському господарстві
- •5.1.Енергозберігання в сільському господарстві. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання для самоперевірки
- •5.2. Сушіння сільськогосподарської продукції Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Приклад 6
- •5.3. Опалення і гаряче водопостачання
- •Питання для самоперевірки
- •5.4. Вентиляція тваринницьких ферм Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •5.6. Застосування холоду в сільському господарстві. Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання для самоперевірки
- •5.7. Теплотехнічні основи зберігання сільськогосподарської продукції Програмні питання
- •Прочитайте
- •Теоретичні відомості
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Задачі та питання контрольної роботи
- •Література:
Теплопередача і теплообмінні апарати.
Програмні питання
Теплопередача через плоску одношарову і багатошарову стінки. Коефіцієнт теплопередачі і термічний опір теплопередачі. Методи інтенсифікації теплопередачі. Теплопередача через циліндричну стінку. Теплова ізоляція.
Теплообмінні апарати. Класифікація теплообмінних апаратів. Порівняя прямоточних і протиточних схем руху теплоносіїв.
Прочитайте
Л -1, ст. 156-159; Л -2, 118-125; Л-3, ст..155-157.
Теоретичні відомості
Теплопередачею, або складним теплообміном, називають комплексний процес передачі тепла між двома теплоносіями (або між грійним і тим, що нагрівається середовищами), відокремленими роздільною стінкою.
Розглянемо теплопередачу між двома середовищами (грійним з температурою t1 і тим, що нагрівається, з температурою t2) через плоску роздільну одношарову стінку (мал., а). Комплексний процес передачі тепла в цьому випадку можна поділити на такі етапи:
1
)
конвективний теплообмін між
грійним середовищем і поверхнею
стінки зі зниженням температури від t1
до tст при коефіцієнті
тепловіддачі α1;
2) передача тепла теплопровідністю всередині самої стінки товщиною δ зі зниженням температури від t’ст до t’’ст при коефіцієнті теплопровідності λ;
3) конвективний теплообмін між поверхнею стінки і середовищем, що нагрівається, зі зниженням температури від t’’ст до tст2 при коефіцієнті тепловіддачі α2
При усталеному процесі теплопередачі тепловий потік Q однаковий на всіх трьох етапах і на кожному етапі визначається так:
на І етапі Q = α1F(t1 - t’ст) (а)
на II етапі
(б)
на III етапі Q = α1F(t’’ст – t2) (в)
Визначивши з виразів (а), (б) і (в) різниці температур, дістанемо: ,
(а1);
(б1);
(в1)
Додавши почленно рівняння (а1), (б1) і (в1), матимемо:
звідси:
(г)
Дріб правої частини перед дужками називають коефіцієнтом теплопередачі і позначають літерою к.
Підставивши це значення у вираз (г), дістанемо:
або
(3.1)
З формули (3.1) визначимо розмірність к:
[Вт/(м2К)]
(3.2)
Якщо F = 1 м2 і t1-t2 = 1°, Q= 0.
Це означає, що коефіцієнт теплопередачі к чисельно вимірює тепловий, потік, що передається через стінку площею 1 м2 при різниці температур між грійним і тим, що нагрівається, середовищами, яка дорівнює одному градусу.
Вираз
визначає
загальний термічний опір Rзаг,
тому
Теплопередача через плоску багатошарову стінку (мал. б) відрізняється значенням коефіцієнта теплопередачі, який при передачі тепла теплопровідністю (у II етапі) повинен враховувати сумарний термічний опір всіх шарів стінки, тобто
(3.3)
Таким чином, формула (3.2) справедлива і для теплопередачі через багатошарову плоску стінку, якщо значення коефіцієнта теплопередачі к враховує термічні опори всіх шарів стінки відповідно до формули (3.3).
Отже, для поліпшення теплопередачі або підвищення коефіцієнта теплопередачі треба зменшити термічний опір стінки або сумарний опір усіх її шарів.
Теплообмінними апаратами (теплообмінниками) називають пристрої, призначені для нагрівання одного теплоносія (того, що нагрівається) за рахунок охолодження другого теплоносія (грійного).
Як теплоносій застосовують рідину або газ.
Теплоносії бувають:
гріючими;
нагрівними.
Так, наприклад, гарячий газ у топці парового котла є гріючим теплоносієм, а вода в котлі – нагрівним; вода в опалювальному радіаторі – гріючий теплоносій, а повітря, що розносить теплоту по приміщенню, - нагрівний.
За конструкцією теплообмінні апарати поділяються на:
- поверхневі (рекуперативні);
- регенеративні;
- струменеві (змішувальні);
- теплообмінники з внутрішнім тепловиділенням.
У поверхневих теплообмінних апаратах грійне й те, що нагрівається, тіла (рідина чи газ) рухаються по обидва боки роздільної стінки, через яку й відбувається теплопередача. Такі апарати найбільш поширені. Прикладом їх є парові котли, водопідігрівники, конденсатори, повітропідігрівники, пароперегрівники тощо.
Вони поділяються за напрямком потоків теплоносіїв на теплообмінники:
- з паралельною течією;
- з протитечією;
- з перехресною течією;
зі змішаною течією.
У регенеративних апаратах теплопередача відбувається циклічно: спочатку грійне тіло проходить крізь спеціальний насадок і нагріває його, а потім через нагрітий насадок пропускають тіло, що нагрівається, охолоджуючи насадок.
Такі цикли нагрівання — охолодження насадка повторюються періодично. Застосовують у металургійних печах (домнах, мартенах), скловарних печах та інших аналогічних печах, куди треба подавати гаряче повітря.
У струминних (змішувальних) апаратах теплопередача здійснюється безпосереднім дотиканням і перемішуванням грійного й того, що нагрівається, теплоносіїв. Апарати такого типу застосовуються для нагрівання або охолодження води в потоці повітря або газу. До теплообмінних апаратів змішувального типу належать скрубери, баштові охолодники (градирні), деаератори тощо.
О
собливість
теплообмінників з внутрішнім
тепловиділенням полягає в тому,
що вони мають не два, як звичайно, а
тільки один теплоносій, який забирає
тепло, утворене в самому апараті. До
апаратів цього типу належать ядерні
реактори, електронагрівники та інші
установки, в яких робочий процес
пов'язаний з виділенням тепла.
Мал... Схеми теплообмінників : 1 – одноходового; 2 і 3 – двоходового; 4 – триходового.
На практиці найбільш поширені поверхневі (рекуперативні) теплообмінні апарати(мал., а—зверху), які за характером руху теплоносіїв бувають з паралельною течією (прямоточні), протитечійні і з перехресною течією.
В прямоточних апаратах теплоносії, як грійний, так і той, що нагрівається, рухаються вздовж обох боків роздільної стінки в одному напрямі; в протитечійних теплообмінниках теплоносії рухаються один одному назустріч (мал.,б—зверху), а в теплообмінниках з перехресною течією теплоносії рухаються під кутом один до другого (мал,б).
Питання для самоперевірки
Що таке теплопередача?
Як визначити коефіцієнт теплопередачі і термічний опір теплопередачі?
Які є методи інтенсифікації теплопередачі?
Як класифікують теплообмінні апарати і в чому полягає принцип їх дії?