
- •І.1.Нормативно-правові акти щодо створення і функціонування дсмк, як особливого виду аварійно-рятувальних служб.
- •2.Закони України:
- •3.Укази Президента України:
- •4. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •5. Накази моз України:
- •І.2.Мета створення дсмк, її основні завдання та заходи щодо їх реалізації..
- •Іі.2.Структура та функції сил дсмк.
- •Іv.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.
- •Іv.1.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення у випадках стихійних лих.
- •Іv.1.1.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при землетрусах.
- •Іv.1.3.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при небезпечних метеорологічних явищах.
- •Іv.2.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах. Іv.2.1.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при пожежах і вибухах
- •Іv.2.5.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при аваріях на аес. Характеристика аварій ядерних реакторів
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес
- •Характеристика розвитку ядерних аварій на аес за часом
- •Медико-тактична характеристика осередків ураження при аваріях ядерних реакторів
- •Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості
- •Організація надання медичної допомоги при радіаційних аваріях.
- •Ѵ.Особливості поведінки людей у надзвичайних ситуаціях. Медична допомога при психо-емощйних розладах.
- •Ѵі.Санітарно-гігієнічне і протиепідемічне забезпечення населення в осередку надзвичайної ситуації.
- •Ѵі.1.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайної ситуації..
- •Ѵі.1.1.Організація заходів санітарного нагляду за розміщенням , пересуванням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням і умовами праці.
- •Санітарний нагляд за харчуванням .
- •Санітарний нагляд за водопостачанням.
- •Vі.2.Протиепідемічні заходи в осередку надзвичайної ситуації.
- •Vі.2.1.Організація санітарно-гігієнічної та епідеміологічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Vі.2.2.Організація режимно-обмежувальних заходів в осередку бактеріологічного зараження.
- •Vі.2.3.Організація роботи керівного складу по здійсненню заходів протибактеріологічного захисту.
- •Vі.2.4.Організація роботи інфекційного стаціонару у разі виникнення осередків масових інфекційних захворювань.
- •Vіі.Планування медико- санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •Vіі.1.Структура і зміст Плану медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •Vіі.2.Планування заходів щодо організації медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях в закладі дсмк.
- •Vііі.Медичне постачання формувань і лікувальних закладів державної служби медицини катастроф.
- •Vііі.1.Організація медичного постачання формувань та закладів.
- •Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.
- •Vііі.2.Організація захисту медичного майна за умов надзвичайних ситуацій.
- •Засоби надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.
- •Універсальна багатоцільова індивідуальна аптечка цивільного захисту "Негайна допомога".
- •Література:
Іv.1.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення у випадках стихійних лих.
Стихійне лихо – це явище природи,яке виникає раптово і призводить до різкого порушення нормальної діяльності населення,ураження та загибелі людей,знищення матеріальних цінностей.
Кожне стихійне лихо має свою фізичну сутність,свої,тільки йому прита-манні , причини виникнення,рушійні сили,характер і стадії розвитку та особливості впливу на навколишнє середовище. В той же час стихійному лихові властиві загальні риси: великий прострорвий розмах,значний вплив на навколишнє середовище,сильний психологічний вплив на людину та ін..Знання причин виникнення і характеру стихійного лиха дозволяє завчасно здійснювати заходи щодо запобігання важких наслідків деяких з них або послабити силу їх руйнівної дії. В багатьох випадках цьому будуть сприяти адекватна поведінка людей під час стихійного лиха та конкретне виконання заходів щодо ліквідації наслідків рятувальними формуваннями.
Найчастішими стихійними лихами,дія яких виникає раптово і відбувається миттєво є землетруси,повені, зсуви, селі, урагани, шквали, грози, снігові замети.
Під час природних катастроф розміри і структура санітарних втрат характеризуються значною варіабельністю.
Під час сильних землетрусів, смерчів, снігових обвалів, катастрофічних повеней, селів і зсувів можуть переважати безповоротні втрати. Основна причина цього полягає у швидкоплинній дії уражаючих чинників, під час якої люди не встигають правильно і своєчасно відреагувати захисними діями, або ж їхня реакція не повною мірою відповідає подіям. Найбільш складна обстановка може виникнути внаслідок стихійних лих, до осередку яких потрапляють промислово розвинені міста та райони з великою густотою населення. У цьому разі руйнуються будинки, споруди, комунікації, системи життєзабезпечення міст і районів, виникають пожежі, з’являється значна кількість потерпілих. Крім того, порушення інфраструктури життєзабезпечення населення, необхідність переселення людей у безпечні місця неминуче призводять до значного погіршення санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану як в зоні стихійного лиха, так і в місцях тимчасового розміщення населення.
Створюються передумови для виникнення інфекційних хвороб, харчових отруєнь. Зростає загроза виникнення епідемічних осередків. Поширення окремої інфекційної хвороби відбувається неоднаково серед різних контингентів населення в одному й тому ж самому осередку стихійного лиха, оскільки існує відмінність між рівнем санітарно-гігієнічних умов проживання людей у зоні катастрофи та в місцях тимчасового розселення під час евакуації. Крім того, захворюваність різних верств населення залежить і від рівня небезпеки зараження, а також від рівня індивідуального імунітету. Порушення умов водопостачання й харчування за умови недотримання гігієнічних вимог може призвести до поширення кишкових захворювань (черевний тиф, сальмонельоз, холера, вірусний гепатит), серед яких в Україні найбільшу загрозу становить холера. Висока скупченість населення, у тому числі й за рахунок контингентів рятувальників, що прибули для ліквідації наслідків НС, може сприяти виникненню й поширенню повітряно-крапельних
інфекційних хвороб ( грип, менінгококова інфекція, дифтерія, кір тощо).
Відсутність можливості здійснення своєчасного банно-прального забезпечення зі зміною білизни може спричинити розвиток паразитарних хвороб (висипний і поворотний тиф тощо).
Зараження територій за межами населенних пунктів рідкими і твердими відходами не має безпосередньої загрози, якщо на цій території відсутнє населення. Однак кордони цієї забрудненої території мають бути позначені для попередження населення про небезпеку.
Розміри й структура санітарних втрат залежать від сили, швидкості поширення НС, густоти населення, ступеня руйнування будівель і комунікаційних мереж, пори року тощо.