5. Накази моз України:

• Наказ МОЗ України від 21.07.1992 р. № 117 "Про ліквідацію Київського регіонального науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та створення Київського науково-практичного об'єднання швидкої медич- ної допомоги та медицини катастроф";

• Наказ МОЗ України від 16.07.1996 р. № 213 "Про підвищення стану готовності лікувальних заходів щодо надання медичної допомоги потерпілим при виникненні аварій, катастроф та стихійних лих";

• Наказ МОЗ України від 04.06.1997 р. № 171 "Про утворення Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

• Наказ МОЗ України від 08.09.1997 р. № 171 " Про затвердження складу Центральної координаційної комісії державної служби медицини катастроф;

• Наказ МОЗ України від 20.11.1997 р. № 334 "Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікуваль- них закладів";

• Наказ МОЗ України від 03.08.2000 р. № 189 "Про затвердження Регла -менту подання інформації в функціональній підсистемі Міністерства охорони здоров'я України в межах Урядової інформаційно- аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій;

• Наказ МОЗ України від 22.06.1995 р. № 114 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників";

• Наказ МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

• Наказ МОЗ України від 26.10.2001 р. № 429 "Про затверд- ження Примірного статуту територіального центру екстреної медичної допомоги;

• Наказ МОЗ України від 03.05.2001 р. № 165 "Про створення резервів лікарських засобів та виробів медичного призначення для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків";

• Наказ МОЗ України від 10.08.2001 р. № 331 "Про номенклатури резервів лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичного обладнання для запобігання та ліквідації медико- санітарних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних формувань та закладів у зоні НС перш за все спрямовані на пошук і надання необхідної медичної допомоги постраждалим в осередку катастрофи, захист населення від дій вторинних уражаючих факторів, забезпечення своєчасної медичної евакуації і за потреби евакуації населення з осередку катастрофи, організацію медичного забезпечення етапів евакуації і місць розселення евакуйованих, надання в необхідному обсязі своєчасної допомоги постраждалим, організацію і проведення санітарно-протиепідемічних заходів з метою захисту життя і здоров’я людей.

В основу організації надання медичної допомоги в умовах надзвичайної ситуації покладені положення статті 3 Конституції України, яка наголошує, що“ людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю,” та статті 49, що гарантує право кожного на охорону здоров'я та медичну допомогу.

"Основи законодавства України про охорону здоров'я містять статтю 37 "Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях", в якій визначено: "Подання безоплатної медичної допомоги громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо) покладається насамперед на спеціалізовані бригади постійної готовності служби екстреної медичної допомоги...". Гарантована державою безоплатна медична допомога постраждалим в реальних умовах сьогодення може бути забезпечена переважно за рахунок бюджетного фінансування всіх витрат на ці потреби.

Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану" визначає, що "надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели, чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян...Метою запровадження надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру".

Стаття 25 цього Закону передбачає: "...Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в том у числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки, та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом".

Закон України "Про Цивільну оборону України" утворює правове поле організації системи цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Щодо формування резервів у ст.4 цього Закону вказується: "Кабінет Міністрів України: ... створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання ...". Щодо джерел фінансування, то їх визначає ст. 13 Закону, в якій вказано що: "Фінансування заходів цивільної оборони проводиться за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом".

Закон України "Про державний матеріальний резерв" визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та відновлення запасів державного матеріального резерву і регуралює відносини в цій сфері. Згідно з ст.З цього Закону "державний резерв призначається для забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій". Ст.7 визначає джерела фінансування системи державного резерву: "Фінансування витрат, пов'язаних із накопиченням (приростом) та утриманням матеріальних цінностей державного резерву... передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком", а ст.121 - порядок надання матеріальних цінностей з державного резерву: "Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Надання матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється... для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій... Надання матеріальних цінностей з державного резерву для ліквідації наслідків над -

звичайних ситуацій здійснюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, за поданням міністерств, інших органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, на які покладено функції щодо координації робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України".

У Законі України "Про аварійно-рятувальні служби" від 14 грудня 1999 року № 1281-XIV,говориться:“Особливим видом державних аварійно-рятувальних служб є Державна служба медицини катастроф. Основним завданням Служби медицини катастроф є подання громадянам та ряту- вальникам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне тахімічне забруднення тощо) безоплатної медичної допомоги. Служба медицини катастроф складається з медичних сил і засобів та лікувальних закладів центрального та територіального рівнівне залежно від виду діяльності та галузевої належності, визначених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я запогодженням з центральними органами виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідківЧорнобильської катастрофи, з питань оборони, з питань внутрішніх

справ, з питань транспорту, Радою міністрів Автономної РеспублікиКрим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Координацію діяльності Служби медицини катастроф на випадок виникнення екстремальних ситуацій здійснюють центральна та територіальні координаційні комісії, що утворюються згідно з законодавством. Організаційно-методичне керівництво Службою медицини катастроф здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. ” ( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 ).