- •І.1.Нормативно-правові акти щодо створення і функціонування дсмк, як особливого виду аварійно-рятувальних служб.
- •2.Закони України:
- •3.Укази Президента України:
- •4. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •5. Накази моз України:
- •І.2.Мета створення дсмк, її основні завдання та заходи щодо їх реалізації..
- •Іі.2.Структура та функції сил дсмк.
- •Іv.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.
- •Іv.1.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення у випадках стихійних лих.
- •Іv.1.1.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при землетрусах.
- •Іv.1.3.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при небезпечних метеорологічних явищах.
- •Іv.2.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах. Іv.2.1.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при пожежах і вибухах
- •Іv.2.5.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при аваріях на аес. Характеристика аварій ядерних реакторів
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес
- •Характеристика розвитку ядерних аварій на аес за часом
- •Медико-тактична характеристика осередків ураження при аваріях ядерних реакторів
- •Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості
- •Організація надання медичної допомоги при радіаційних аваріях.
- •Ѵ.Особливості поведінки людей у надзвичайних ситуаціях. Медична допомога при психо-емощйних розладах.
- •Ѵі.Санітарно-гігієнічне і протиепідемічне забезпечення населення в осередку надзвичайної ситуації.
- •Ѵі.1.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайної ситуації..
- •Ѵі.1.1.Організація заходів санітарного нагляду за розміщенням , пересуванням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням і умовами праці.
- •Санітарний нагляд за харчуванням .
- •Санітарний нагляд за водопостачанням.
- •Vі.2.Протиепідемічні заходи в осередку надзвичайної ситуації.
- •Vі.2.1.Організація санітарно-гігієнічної та епідеміологічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Vі.2.2.Організація режимно-обмежувальних заходів в осередку бактеріологічного зараження.
- •Vі.2.3.Організація роботи керівного складу по здійсненню заходів протибактеріологічного захисту.
- •Vі.2.4.Організація роботи інфекційного стаціонару у разі виникнення осередків масових інфекційних захворювань.
- •Vіі.Планування медико- санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •Vіі.1.Структура і зміст Плану медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •Vіі.2.Планування заходів щодо організації медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях в закладі дсмк.
- •Vііі.Медичне постачання формувань і лікувальних закладів державної служби медицини катастроф.
- •Vііі.1.Організація медичного постачання формувань та закладів.
- •Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.
- •Vііі.2.Організація захисту медичного майна за умов надзвичайних ситуацій.
- •Засоби надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.
- •Універсальна багатоцільова індивідуальна аптечка цивільного захисту "Негайна допомога".
- •Література:
Ѵі.Санітарно-гігієнічне і протиепідемічне забезпечення населення в осередку надзвичайної ситуації.
У осередках НС і стихійних лих, місцях тимчасового розселення евакуйованого населення і розміщення рятувальників може утворюватися неблагополучна санітарно-гігієнічна й епідеміологічна обстановка, що сприяє виникненню і поширенню серед різноманітних контингентів населення групових і навіть масових інфекційних захворювань ( епідемій). У період стихійного лиха можливе порушення екологічних систем, “пожвавлення” природ- них осередків особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибіркової виразки й ін.) і їхнє поширення. У низці надзвичайних ситуацій погіршення епідеміологічної обстановки набуває першорядного значення для населення регіону.
Проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в осередках катастроф, на шляхах і в районах евакуації населення з є важливою складовою частиною діяльності ДСМК.
Основними принципами організації цих заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій є:
єдиний підхід до організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;
відповідність змісту та обсягу заходів, що здійснюються, санітарно-епідемічному стану у районі катастрофи;
участь усіх ланок галузі охорони здоров’я в організації та проведенні заходів щодо ліквідації епідемічних осередків;
постійна взаємодія служби медицини катастроф з іншими службами, міністерствами та відомствами під час ліквідації санітарно-гігієнічних і епідеміологічних наслідків катастроф.
Під осередком бактеріологічного зараження розуміють територію з населенням, що там мешкає, тваринами, рослинами, місцевими предметами, спорудами, які піддалися зараженню бактеріальними засобами.
Отже, осередок бактеріологічного зараження характеризується як загальними для всіх осередків масового ураження, так і специфічними ознаками.
Загальними для всіх осередків ознаками є одночасність, масовість ураження і територіальні масштаби первинного формування осередку.
Розвиток ( чи затухання) осередку бактеріологічного ураження визначається специфічними ознаками протибактеріологічного захисту населення.
В осередку бактеріологічного ураження спочатку випадків захворювання не спостерігається, тому що з моменту зараження до виявлення перших ознак захворювання серед жителів минає деякий час ( інкубаційний період). Тривалість цього періоду залежить від стійкості організму, виду та дози збудників і способу застосування бактеріальних засобів..
В разі утворення осередку бактеріологічного зараження, крім масових уражень бактеріальними аерозолями (штучна епідемія), має місце епідемічне розповсюдження хвороб від хворих до здорових (природна епідемія). Особливу небезпеку для людини в цьому разі складає чума, холера, натуральна віспа, а для тварин – ящур, сап, чума великої рогатої худоби, чума свиней, віспа овець та інші.
Важливою специфічною особливістю осередку бактеріоло- гічного ураження є тривалість його дії. Вона залежить від повноти, своєчасності та ефективності протиепідемічних заходів, а також від тривалості збереження збудників у навколишньому середовищі, інкубаційного періоду, заразного періоду хвороби і можливості наступного епідемічного ( чи епізоотичного) розповсюдження захворю- вань від первинно заражених та хворих до здорових.
Як вже відзначалося, захист населення від бактеріологічного зараження і ліквідація осередку забезпечується медичною службою в поєднанні з іншими службами ЦО.
Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи являють собою єдину систему, яка направлена на збереження та зміцнення здоров’я населення, підвищення працездатності особового складу формувань, на запобігання і ліквідацію інфекційних захворювань.
Швидка зміна районів та умов розміщення населення, несприятлива в епідемічному відношенні місцевість, фізичне і психоемоційне навантаження, стомлення, порушення в організації харчування, водопостачання, недотримання правил особистої та громадської гігієни – це якраз ті фактори, що сприяють виникненню епідемій та інших захворювань.
Тому реалізація комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів має виключно важливе значення для збереження та зміцнення здоров’я населення, підтримання стійкого санітарно-епідеміологічного благополуччя в районах НС.