- •2. Розробка технологічного процесу.
- •2.1. Співставлення можливих варіантів виготовлення викову.
- •2.2. Розроблення креслення викову.
- •2.3. Призначення способу нагрівання заготівок перед штампуванням.
- •2.4. Визначення маси викову і заготівки.
- •2.4.1. Маса викову.
- •2.5.Призначення технологічних переходів.
- •2.6.2. Розрахункове значення технологічного інтервалу температур штампування.
- •2.6.3. Нагрівальне устаткування.
- •2.6. Призначення термічного режиму та вибір нагрівального устаткування.
- •2.6.1. Допустимий інтервал температур.
- •2.6.4. Спосіб охолодження.
- •2.7. Боротьба з окалиноутворенням і видалення окалини перед штампуванням.
- •2.8. Штампувальне устаткування.
- •2.8.1. Розрахунок робочого зусилля.
- •2.8.2. Вибір штампувального устаткування.
- •2.9. Видалення окалини після штампування.
- •2.10. Контроль якості виковів.
- •2.10.1. Види браку.
- •2.10.2. Методи контролю якості виковів.
- •2.10.3. Норма контролю готової продукції.
- •3. Конструювання штампів.
- •3.1. Вибір типу штампа для штампування викову.
- •4. Експлуатація штампів та їх стійкість.
- •5. Охорона праці.
- •Література
2.3. Призначення способу нагрівання заготівок перед штампуванням.
Для нагрівання заготівок найбільш широко використовують полум'яні печі, а також електропечі, установки контактного електронагріву і індукційні нагрівачі. Суттєвим недоліком нагріву в полум'яних печах є зневуглецювання поверхонь сталевих заготівок та високий поверхневий вигар. Під час індукційного електронагріву, у порівнянні з звичайним нагрівом в полум'яних печах, за рахунок різкого зменшення часу нагрівання підвищується продуктивність нагріву. Крім того, шар окалини зменшується в 4 - 5 разів, втрата металу на вигар зменшується від 1,5-2% до 0,2-3,5%, а зневуглецювання практично не відбувається. До того ж, забезпечується точність температур нагрівання, що виключає перегрів. Але індукційне нагрівання має і недолік – воно у декілька разів дорожче за полум'яне. Враховуючи матеріал викову – Сталь 18ХГТ, масовість виробництва, необхідність нагріву тільки частини заготівки, остаточно призначаю полум’яне нагрівання.
2.4. Визначення маси викову і заготівки.
2.4.1. Маса викову.
Розбиваю виков на прості геометричні фігури (див. рис. 2.1) та розраховую об'єм кожної фігури.
Мвик = Vвик g, (2.5)
Vвик = (V1 + V2 + V3+ V4 + V5) (2.6)
Vвик = (290182+31237+56844+129487+16767-6061) = 518456 мм3
Мвик = 518456 мм3 7,8 = 4,04 кг.
Рис. 2.1. До розрахунку об’єму викову.
2.4.2. Об'єм облою.
Штампування безоблойне.
2.4.3. Об'єм вигару.
Для індукційного електронагрівання втрати металу від вигару:
Vвиг= Квиг Vвик (2.9)
де Квиг - коефіцієнт вигару: Квиг = 0,005 ... 0,008,
приймаємо Квиг = 0,005.
Vвиг
= 0,005
518456
мм3
= 2593 мм2
2.4.4. Об'єм заготівки.
Визначаємо об'єм заготівки, як суму об'ємів викову, облою та вигару:
Vзаг = Vвик + Vвиг (2.10)
Vзаг = 518456+2593= 521049мм3
Мзаг
=
Vзаг
g
=
521049мм3
7,8 = 4064 г = 4,06кг.
2.4.5. Визначення розмірів заготівки.
Розміри заготівки визначимо виходячи із відомого об’єму і стандартного діаметра прутка ([2],ст.45,табл.29):
Стандартний діаметр : Ø48 мм
Довжина заготівки:
Розрахунковий коефіцієнт розкрою і норма розходу метала на даний виков ([2],с.89):
Спосіб розробки на заготівки – різання ножицями з опорною базою
С = 100 мм;
Згідно [2], табл. 46: Lрц = 4800 мм.
Довжина торцевого обрізка:
lобр = (0,3 … 0,5) × d = 0,4 48 = 19,2 мм
Не кратність:
lр = 0,5 × l = 0,5 48= 24 мм
Корисна частина прутка:
Заготівельний коефіцієнт використання метала:
Вага заготівки на деталь:
Вага прутка:
Кількість заготівок (розрахункове):
Розхідний коефіцієнт:
Сумарна вага відходів:
Норма
розходу:
