Особлива частина:

11. Вироки суду щодо засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, повинні бути приведені до виконання:

а) не пізніше десятиденного терміну з дня набрання вироком законної сили;

б) не пізніше десятиденного терміну з дня повернення справи з апеляційного суду;

в) не пізніше десятиденного терміну з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.

12. Державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ (лист) і відкрити виконавче провадження:

а) у триденний строк з дня його надходження;

б) у п’ятиденний строк з дня його надходження;

в) у семиденний строк з дня його надходження.

13. Згідно зі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оцінка майна боржника, вартість якого не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проводиться:

а) за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки;

б) за оптовими цінами, які діють на день проведення оцінки;

в) за цінами, визначеними експертом в результаті оцінки нерухомості чи іншого майна.

14. Оцінка майна боржника, вартість якого не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» проводиться:

а) спеціалістом-експертом;

б) державним виконавцем;

в) спільно: експертом чи оцінювачем та двома державними виконавцями.

15. Боржник має право оскаржити оцінку майна до суду:

а) в триденний строк з дня отримання повідомлення;

б) в семиденний строк з дня отримання повідомлення;

в) в десятиденний строк з дня отримання повідомлення.

16. Вирок суду в частині конфіскації майна, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив його не пізніше як:

а) через три доби;

б) через п’ять діб;

в) через сім діб.

17. Державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ (лист) і відкрити виконавче провадження:

а) у триденний строк з дня його надходження;

б) у п’ятиденний строк з дня його надходження;

в) у семиденний строк з дня його надходження.

18. Виконавче провадження щодо конфіскації майна державний виконавець відкриває:

а) в день надходження виконавчого документа;

б) не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа;

в) не пізніше ніж у триденний строк з дня отримання виконавчого документа.

19. За виконавчим документом про конфіскацію майна державний виконавець розпочинає вчиняти виконавчі дії:

а) не пізніше ніж у триденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

б) не пізніше ніж у п’ятиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

в) не пізніше ніж у семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

20. Підставою для реалізації конфіскованого майна є:

а) акт опису, оцінки та передачі майна;

б) договір між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями;

в) вирок суду, який вступив у законну силу.

21. Сумарний облік відпрацьованих засудженим громадських робіт веде:

а) власник підприємства;

б) суд;

в) кримінально-виконавча інспекція.

22. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засуджених до громадських робіт застосовується:

а) після відбування засудженим 2/3 строку, визначеного судом;

б) після відбування засудженим 1/2 строку, визначеного судом;

в) не застосовується до цієї категорії засуджених.

23. Ведення персонального обліку осіб, притягнутих до виправних робіт, покладено:

а) на кримінально-виконавчу інспекцію;

б) адміністрацію підприємства, установи чи організації;

в) районний відділ внутрішніх справ.

24. Копія вироку щодо особи, засудженої до виправних робіт, направляється:

а) негайно після отримання;

б) не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку (постанови, ухвали) суду;

в) не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку (постанови, ухвали) суду.

25. Строк відбування виправних робіт обчислюється:

а) тижнями;

б) роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку проводилися відрахування;

в) днями і місяцями, протягом усього строку, визначеного вироком суду.

26. Час відбування виправних робіт зараховується:

а) до загального трудового стажу засудженого;

б) лише за календарні місяці, які засуджений відпрацював;

в) не зараховується взагалі.

27. При направленні засудженого до виправних робіт для примусового лікування від алкоголізму ЛТП в строк відбування виправних робіт:

а) не зараховується час, протягом якого засуджений лікувався і звільнявся від роботи;

б) зараховується час, протягом якого засуджений піддавався активному протиалкогольному лікуванню і звільнявся на цей період від роботи;

в) зараховується час, протягом якого засуджений лікувався, але працював і з його заробітку проводились відрахування.

28. Коли засуджений до виправних робіт має претензії по виконавчих листах (аліменти, відшкодування шкоди та інше) встановлена судом частина заробітку утримується:

а) за виключенням суми аліментів;

б) за мінусом виключення з сум заробітку податків;

в) незалежно від інших претензій з позовної суми заробітку.

29. З нарахованої суми річної винагороди до виправних робіт відрахування проводяться:

а) з позовної суми річної винагороди;

б) пропорційно часу, протягом якого засуджений відбував покарання;

в) пропорційно часу, протягом якого засуджений відбував покарання за мінусом суми податків і інших платежів.

30. Проведення індивідуальної профілактичної роботи за місцем проживання засуджених до виправних робіт покладається на:

а) кримінально-виконавчу інспекцію;

б) орган внутрішніх справ;

в) соціальні служби територіальних управлінь ДДУПВП.

31. Число днів, відпрацьованих засудженим до виправних робіт, має бути не менше:

а) п’ятнадцяти робочих днів на місяць;

б) двадцяти робочих днів на місяць;

в) не менше числа робочих днів, які припадають на кожній місяць, встановленого судом строку покарання.

32. Початком строку відбування покарання у виді виправних робіт вважається:

а) день вступу вироку в законну силу;

б) день звернення вироку до виконання;

в) день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого.

33. На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які:

а) відбувають покарання у виді обмеження волі;

б) відбувають покарання у виді позбавлення волі;

в) відбувають покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

34. Засуджені до арешту не мають права:

а) на побачення з родичами;

б) одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

в) витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до 70% мінімального розміру заробітної плати.

35. Засуджені до арешту:

а) не залучаються до праці;

б) залучаються до оплатної праці;

в) залучаються без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених.

36. Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування арешту:

а) протягом трьох днів після одержання розпорядження суду про виконання вироку;

б) у десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку;

в) не пізніше одного місяця після одержання розпорядження суду про виконання вироку.

37. Направлення засуджених до обмеження волі до виправного центру здійснюється:

а) за власний кошт;

б) за рахунок коштів кримінально-виконавчої інспекції;

в) за рахунок держави на підставі припису кримінально-виконавчої інспекції.

38. У строк покарання у виді обмеження волі зараховується:

а) час слідування до виправного центру;

б) час слідування під вартою до виправного центру;

в) час попереднього ув’язнення.

39. Засудженим до обмеження волі можуть бути дозволені короткочасні виїзди за межі виправного центру:

а) з дозволу начальника центру санкціонованого прокурором;

б) з дозволу начальника центру;

в) з дозволу начальника центру погодженого з територіальним управлінням ДДУПВП.

40. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені до обмеження волі з сім`ями проводяться:

а) за погодженням із прокурором;

б) за погодженням із прокурором і територіальним органом ДДУПВП;

в) за вмотивованим рішенням суду.

41. Норма житлової площі на одного засудженого до обмеження волі не може бути меншою:

а) 3 м²;

б) 4 м²;

в) 5 м².

42. Накладене стягнення на засудженого до обмеження волі звертається до виконання:

а) негайно;

б) не пізніше 10-и днів із дня його накладення;

в) не пізніше одного місяця з дня його накладення.

43. Особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким:

а) не раніше як через шість місяців з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі;

б) не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі;

в) після відбуття не менше ½ призначеного строку покарання.