Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс лекций ч ІІ редак 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
705.54 Кб
Скачать

4. Практичне застосування електролізу

Найважливіше застосування електроліз знаходить в металургій­ній, хімічній промисловості та в гальванотехніці.

Електролізом розчинів солей (гідрометалургія) одержують мідь цинк, кадмій, нікель, кобальт, манган та інші метали.

На катоді відбувається розряд іонів металу із розчинів, що утворюються при фізичній та хімічній обробці руд. Електроліз про­водять з нерозчинним анодом.

Метод електролізу використовують для очистки (рафінування) металів: міді, золота, срібла, свинцю, олова та ін. При цьому анодом служить очищувальний метал (електроліз з розчинним анодом). На аноді розчиняються основний метал і домішки, потенціал яких більш негативний. Домішки з більш позитивним потенціалом випадають з аноду у вигляді шламу. На катоді в першу чергу буде виділятися метал з більш позитивним потенціалом (Cu, Au, Pb, Sn), а домішки будуть залишатися в розчині.

Електролізом розплавів сполук одержують метали й сплави, які з водних розчинів отримати неможливо: алюміній, літій, натрій, магній, берилій, кальцій.

Електроліз використовується для нанесення металевих покрить на метали й пластмаси (гальванічні покриття) з метою придання по­верхні твердості, захисту від корозії, а також в декоративних цілях.

В хімічній промисловості методом електролізу одержують різні продукти. До їх числа відносяться, наприклад, флуор, хлор, їдкий натр, водень високого ступеня чистоти, пероксид водню.

Хімічні джерела струму

Одним з найбільш перспективних способів одержання електричної енергії в сучасній енергетиці являється електрохімічне пе­ретворення хімічної енергії в електричну у хімічних джерелах струму. До переваг останніх слід віднести високий ККД, безшум­ність, нешкідливість, можливість використовування у космосі, під водою, в переносних устроях, на транспорті та ін.

До хімічних джерел струму (ХДС) відносять гальванічні елементи, акумулятори та паливні елементи.

І. Гальванічні первинні елементи

Гальванічними первинними елементами називають устрої для прямого перетворення хімічної енергії вміщених реагентів в електричну енергію. Реагенти (окисник і відновник) витрачаються повністю й необоротно в процесі роботи елемента. Тому такі елементи являють­ся джерелами струму одноразової дії.

Гальванічний елемент характеризується ЕРС, напругою, ємністю та енергією, яку він може віддати у зовнішній ланцюг. ЕРС елемента визначається термодинамічними функціями процесів, що протікають в ньому. Напруга елемента U менша ЕРС внаслідок поляризації електродів і омічних втрат:

U = E - IRвн - ΔЕ,

де E - ЕРС елемента; I - сила струму; Rвн.- внутрішній опір елемента; ΔЕ - поляризація елемента.

Ємність елемента - це кількість електрики, що джерело струму віддає при розряді.

Вона визначається кількістю запасених в елементі реагентів, їх еквівалентом і ступенем їх перетворення.

Питома енергія - енергія, віднесена до одиниці маси або об’єму елемента.

Високу питому енергію можна одержувати в елементі з великим значенням ЕРС, малою поляризацією, незначним електрохі­мічним еквівалентом й високим ступенем перетворення реагентів. З цією метою в елементах як аноди застосовуються електроди з оксидів металів (мангану, міді, ртуті, срібла) і хлоридів (міді і свинцю) на графіті.

Розглянемо роботу сухого марганцево-цинкового елемента, який застосовують для живлення радіоапаратури, апаратури зв’язку, кишенькових ліхтариків та ін.

Анодом служить цинковий електрод (стакан), а катодом - елект­род із суміші манган оксиду MnO2 з графітом С. Струмовідводом катода є графітовий стержень. Як електроліт ви­користовується паста, що складається з розчину амоній хлориду NH4Cl з домішкою загусника (мука або крохмаль). Схема елемента

(-) Zn |NH4Cl | (MnO2), C(+).

На аноді відбувається окислення цинку з утворенням диамінцинкат хлориду:

Zn - 2ē + 2NH4Cl=[Zn(NH3)2]СІ2+2H+.

На катоді Mn+4 відновлюється до Mn+3 з утворенням манган гідро­оксиду:

MnO2 + ē + H+ = MnO(OH).

Сумарне рівняння струмоутворюючої реакції:

Zn + 2MnO2 + 2NH4Cl = [Zn(NH3)2]Cl2 + 2MnO(OH).

Напруга елемента 1,4 – І,6 В, питома енергія 10 – 15 Вт∙год/кг. В елементах з такими ж електродами, але з лугом як електролітом (КОН), одержують більш високу питому енергію - 20 - 80 Вт∙год/кг.