3. Функції публічного управління

Формування складу та визначення змістовної характеристики функцій публічного управління безпосередньо залежать від функцій держави, тобто основних напрямів її діяльності, спрямованої на досягнення взаємоузгодженості та задоволення різноманітних інтересів окремих громадян, соціальних груп і суспільства в цілому. На різних етапах історичного розвитку держави перед нею постають ті чи інші основні завдання, засобом вирішення яких є функціональна діяльність. Розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави.

Внутрішні функції – це основні напрями діяльності держави з управління внутрішніми суспільними процесами. До їх складу відносяться наступні функції: економічна, політична, соціальна, правоохоронна, екологічна. Зовнішні функції держави – це основні напрями її діяльності у сфері міжнародних відносин: дипломатична, зовнішньоекономічна, зовнішньополітична, культурно-інформаційна та глобального співробітництва. В цілому держава виконує цілісний комплекс функцій з підтримки життєдіяльності суспільства. Всі вони в тій чи іншій мірі пов’язані з державним управлінням, реалізуються системою органів влади та їх апаратом.

Функції управління, як відносно відокремлені в процесі розподілу управлінської праці види діяльності, що відрізняються специфічними формами та методами впливу на керовані об’єкти чи процеси, класифікуються на декілька груп: основні (загальні) і конкретні (спеціальні), які ще розподіляють на головні та допоміжні функції.

Основні функції беруть участь у здійсненні будь-якого управлінського циклу і включають до свого складу: за поширеною класифікацією — прогнозування, планування, організацію, координацію, регулювання, мотивацію, облік, аналіз, контроль; за скороченою – планування, організацію, мотивацію, контроль.

Конкретні функції забезпечують управління суспільними процесами, відповідними сферами, на певному рівні ієрархії або в конкретних умовах. Головні функції охоплюють діяльність у різних сферах публічного управління з розподілом на політико-адміністративні, економічні, соціальні, культурно-освітні. До числа допоміжних відносять функції, що забезпечують в кожній установі нормальне виконання основних і головних функцій. Нижче наведено перелік основних завдань, які характеризують зміст діяльності за кожним видом функцій публічного управління.

Основні функції публічного управління Планування

· збір і опрацювання релевантної інформації;

· комплексна оцінка здійснення соціальних процесів чи стану керованих об’єктів;

· з’ясування суперечностей;

· формулювання проблем;

· виявлення тенденцій розвитку;

· визначення пріоритетів;

· моделювання плину соціальних процесів чи бажаного стану об’єктів управління;

· вибір взаємопідтримуючих перспективних цілей;

· складання прогнозів;

· конкретизація цілей за кількісними та якісними характеристиками;

· стратегічне планування;

· передбачення можливостей виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек;

· встановлення ймовірності появи додаткових можливостей;

· реалізація багатоваріантного підходу в процесі прогнозування та планування;

· вибір критеріїв оцінки альтернативних варіантів;

· розроблення проектів програм, планів, комплексу заходів;

· визначення необхідного ресурсного забезпечення;

· співставлення альтернативних проектів програм, планів;

· вибір найкращого чи визначення оптимального варіанту;

· узгодження обраного проекту прогнозу, програми, плану з іншими прогнозними та плановими документами у вертикальному та горизонтальному вимірах;

· ухвалення програм, планів;

· отримання “зворотного зв’язку”;

· оцінка відповідності реально отриманих результатів встановленим цілям.