3.3 Характеристика відборів нафти, газу і води

Для об’єктів підрахунку запасів, необхідно навести технологічні показники по відбору нафти, вільного та супутнього газу, конденсату і води та закачуванні агентів витиснення (води, газу). Ці показники слід навести як по об’єкту в цілому, так і по окремих пластах, блоках, ділянках родовища. При аналізі показників розробки треба звернути увагу на їхню динаміку та пояснення причин, що спричинили їхню зміну. Таблицю основних показників розробки необхідно скласти по родовищу в цілому та по окремих об’єктах розробки. Показники слід подавати в динаміці по роках розробки, а в останній графі наводяться показники на дату аналізу.

Для кожного експлуатаційного об’єкта необхідно побудувати карти поточного стану розробки та карти розробки.

3.4 Характеристика системи впливу на пласт

Спочатку слід вказати, які види заводнення (законтурне, внутрішньоконтурне, осередкове, площове, вибіркове, бар’єрне тощо) використовуються на родовищі, коли і на яких ділянках почалось вторгнення, а також коротко описати його розвиток.

3.5 Характеристика енергетичного стану родовища

Енергетична характеристика родовища визначається режимом покладу, запасами та витратами його енергетичних сил, динамікою й поточним станом пластових і вибійних тисків.

Режим покладу проявляється у взаємозв’язку між відбором нафти і пластовим тиском, у зміні величини газового фактора, у характері обводнення продукції тощо. Одним із завдань аналізу розробки є підтвердження заданого проектним документом режиму роботи родовища, для чого розглядається динаміка середнього пластового тиску у зоні відбору та стан поточного пластового й вибійного тисків і газового фактора по площі пласта на дату аналізу. Якщо виявляється, що значення середнього пластового тиску у зоні відбору нижче тиску насичення, а вибійний тиск у добувних свердловинах знизилося щодо тиску насичення понад 25% зі значним підвищенням газового фактора, то водонапірний режим на родовищі відсутній і розробка його ведеться на режимі розчиненого газу.

Для виявлення режимів нафтового покладу, окрім даних про параметри пласта, співвідношення тиску насичення та пластового тиску, необхідно встановити гідродинамичний зв’язок цього покладу із законтурною областю. Цей зв’язок може проявлятися по-різному, як шляхом взаємодії сусідніх родовищ, які входять у єдину водонапірну систему, так і під час роботи законтурних і приконтурних нагнітальних свердловин у вигляді витоків води в законтурну область.

Енергетичний стан покладу представляється також динамікою та поточними значеннями пластових тисків. Так, в динаміці з початку розробки дається середній пластовий тиск у зоні відбору (він також показується на графіці розробки). Протягом п`яти років представляється динаміка середніх пластових тисків стосовно об’єкта загалом, у зоні відбору, у газовій шапці, у зоні та на лінії нагнітання, а також динаміка вибійного тиску на рядах добувних свердловин і на рядах нагнітальних свердловин; тиск на усті нагнітальних свердловин (по рядах), робочого перепаду тиску (тиск на лінії нагнітання мінус вибійний тиск у добувних свердловинах); коефіцієнти продуктивності по нафті і по рідині; коефіцієнти прийомистості.

У тексті пояснювальної записки наводяться значення початкових і поточних питомих коефіцієнтів продуктивності, значення середньої гідропровідності та п’єзопровідності, значення коефіцієнта гідропровідності в різних ділянках розробки.

Для з’ясування стану розробки поточні значення тисків і депресій зіставляються з відповідними початковими тисками і з тисками на характерні для процесу розробки дати, а також з розрахунковими в проектному документі.

Для ілюстрації наочної картини розподілу пластового тиску у покладі слід побудувати карту ізобар. Ця карта може бути використана для визначення середнього пластового тиску і гідропровідності пласта. Перед побудовою карти ізобар фактичні дані вимірів динамічного пластового тиску перераховують в приведені пластові тиски, тобто враховуються кути нахилу пласта та позначка рівня ВНК.

Енергетична характеристика багатопластового родовища повинна мати інформацію про гідродинамічний зв’язок окремих пластів між собою. За наявності місць злиття пластів-колекторів у так званих "літологічних вікнах" і різних тисках у пластах, у ділянках їх злиття можливі перетікання рідини. Особливо небажаний перетік води в нафтову частина іншого пласта. Встановити наявність перетоків можна за різницею робочих депресій по пластах, рівності позначок ВНК різних пластів, за появою води у нафтовій частині одного із пластів, за однаковим хімічним складом платових вод. Місця злиття пластів указуються на картах поширення пластів. При перетіканні води з одного пласта в нафтову частина іншого пласта, локальні ділянки обводнення окреслюються поточним контуром нафтоносності на карті заводнення.

Профіль тиску по кожному з пластів, побудований по свердловинах, які перебувають у тих місцях перетікання, ілюструє наявність гідродинамічного зв’язку між пластами.

У цьому розділі мають бути дані про температуру пласта. Особливо це важливо для родовищ, де температура пласта близька до температури насичення нафти парафіном. У цьому випадку при закачуванні холодної води відбувається підвищення в’язкості нафти і зростають гідравлічні опору під час руху нафти в пласті та стовбурі свердловини.