2.10 Заходи з охорони надр

При висвітленні в проекті питань з охорони надр у процесі буріння свердловин необхідно у відповідності до діючого законо­давства розробити комплекс заходів, спрямованих на:

– якісне розкриття нафтогазоносних пластів;

– попередження викидів, відкритого фонтанування, грифоноутворення;

– надійну ізоляцію один від одного всіх нафтоносних, газо­носних і водоносних горизонтів;

– встановлення раціонального режиму роботи свердловин.

3 Технологічна частина

4 Охорона праці

5 Економічна частина

Методичні поради для розроблення цих трьох частин пояснювальної записки надають консультанти із відповідних кафедр, призначені наказом по університету про дипломне проектування.

Висновки

Висновки повинні містити стислі підсумки результатів виконаної роботи, пропозиції щодо їхнього використання (у тому числі на виробництві у нафтогазорозвідувальних організаціях).

Перелік використаних джерел

Перелік джерел, які використані при розробленні дипломного проекту, слід навести в кінці тексту пояснювальної записки на окремому аркуші. У відповідних місцях пояснювальної записки мають бути посилання на джерела інформації.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у алфавітному порядку та нумеруються.

Графічні матеріали

Для дипломних проектів із пошуково-розвідувальної тематики рекомендуються такі графічні додатки:

1) тектонічна (структурно-тектонічна) карта (схема) району робіт;

2) зведений геолого-геофізичний або літолого-стратиграфічний розріз площі;

3) структурні карти інформативних поверхонь у розрізі площі;

4) профільні сейсмогеологічні або геологічні розрізи (через проектні свердловини);

5) геолого-технічний наряд (ГТН) на буріння типової свердловини.

Конкретні назви та кількість графічних додатків студент-проектант має погодити із керівником дипломного проекту.

3.2 Тематика з підрахунку запасів нафти і газу

Дипломні проекти за цією тематикою мають містити такі структурні елементи та їхнє змістове наповнення.

Вступ

Спочатку коротко описується стан пошуково-розвідувальних робіт, з яких виникає необхідність підрахунку (перерахунку) запасів нафти, газу та конденсату.

Потім у загальних рисах слід викласти мету проектних робіт, навести відомості про джерела та характер зібраних вихідних матеріалів, що лягли в основу дипломного проекту, а також відмітити ті питання, які розроблені студентом самостійно.

1 Базова частина

Загальні відомості про родовище

1.1 Географо-економічний нарис

У стислій формі необхідно подати відомості про адміністративне і географічне положення родовища і нафтогазовидобувного підприємства.

Відомості про населені пункти, відстані від родовища до великих населених пунктів та залізничних станцій, діючі нафтогазопроводи, провідні галузі економіки в районі, енергопостачання, сейсмічність району, види зв’язку, підсобні виробництва, шляхи сполучення.

Відомості про природо-кліматичні умови родовища: дані про температури, основні напрямки вітрів і їхню силу, сніговий покрив, промерзання ґрунту, рельєф місцевості, його особливості, заболоченість абсолютні позначки рельєфу.

Розділ необхідно ілюструвати оглядовою картою (схемою) району, яка наводиться у пояснювальній записці проекту, з виділенням на ній площі проектних робіт.

1.2 Історія відкриття та вивчення родовища

Короткі відомості про геологічну вивченість родовища; історія його відкриття і розвідки з зазначенням організацій, які відкрили і розвідали дане родовище. Відомості про розробку родовища, рік введення в експлуатацію, видобута кількість нафти, газу і конденсату.

2 Геологічна будова та нафтогазоносність

2.1 Стратиграфія

Спочатку слід зазначити, яка прийнята схема стратиграфічного розчленування розрізу. Коротка характеристика порід, що складають розріз із зазначенням їх літологічних особливостей, віку і потужності.

2.2 Тектоніка

Навести характеристику основних елементів тектоніки району і родовища. Плікативні дислокації – форми і розміри складок, простягання їхніх осей, зміна кутів падіння на крилах складок. Диз’юнктивна порушеність – характер, амплітуда і елементи залягання виявлених розривних порушень, закономірності і прояви малоамплітудної порушеності. Вплив порушень на морфологію та умови залягання нафтогазоносних пластів. Найбільш детально необхідно охарактеризувати умови залягання продуктивних відкладів і типи пасток.

2.3 Нафтогазоносність

Цей розділ повинен вміщувати короткі відомості про нафтогазоносність всього розрізу: перелік продуктивних пластів (горизонтів) і покладів нафти і газу, що мають промислове значення, а також пластів (горизонтів) з передбачуваною продуктивністю; припущення про їх продуктивність обґрунтовується даними дослідження поодиноких свердловин, нафтогазопроявами при бурінні, за матеріалами промислово-геофізичних досліджень і лабораторного дослідження керну.

Особливо ретельно слід викласти фактичні дані, які характеризують встановлену нафтогазоносність родовища. При цьому вказується:

– поверх нафтогазоносності;

– кількість виявлених продуктивних горизонтів, їхню статиграфічну прив’язку;

– умови залягання нафти і газу, режими роботи покладів, їхній тип і розміри з обґрунтуванням прийнятого положення контактів;

– результати випробування нафтогазоносних горизонтів у свердловинах (дебіти, газові фактори, вихід конденсату та відповідні діаметри штуцерів на колонній головці, пластові тиски і температури тощо);

– хімічний склад і фізичні властивості нафти, газу і конденсату як окремих свердловин, так і з різних горизонтів;

• характер поширення та зміни за площею і розрізом пористості, проникності та нафтогазонасиченості продуктивних горизонтів.

Для обґрунтування положення контактів наводяться таблиці з характеристикою всіх свердловин: по випробуваних свердловинах – умови випробування, інтервали перфорації, результати випробування; по невипробуваних свердловинах – характеристика продуктивних відкладів за даними каротажу.

Оцінка перспектив нафтогазоносності нерозкритої частини розрізу надається по аналогії з сусідніми площами, де ці відклади вивчені.

Викладені в цьому розділі відомості повинні підтверджуватись фактичними даними у відповідних таблицях.

2.4 Гідрогеологічна характеристика родовища

Насамперед необхідно охарактеризувати обсяг, зміст і методику гідрогеологічних досліджень та спостережень, виконаних при розвідці. Дати короткий опис водоносних горизонтів: речовинний склад і ефективні потужності водовміщуючих порід, дебіти свердловин і відповідні їм депресії або рівні; характеристику гідродинамічної системи – напори в окремих водоносних горизонтах, гідродинамічний зв’язок горизонтів та їх положення в гідродинамічній системі району. Навести характеристику фізичних властивостей і хімічного складу підземних вод (обов’язковий вміст йоду, брому і оксиду). Дані про пластовий тиск в законтурній частині покладу, відомості про хімічний склад і фізичні властивості пластових вод зводяться у таблицю.

Характеристика природних режимів роботи покладів і їх обґрунтування.

2.5 Фізико-літологічна характеристика продуктивних горизонтів за керном та ГДС

Надається висвітленість керном продуктивних відкладів, а також аналіз відбору і якість керну. По продуктивному пласту (горизонту) приводяться: речовий і гранулометричний склад з докладною характеристикою розповсюдження глинистого матеріалу в пласті, тип і склад цементу, властивості (пористість, тріщинуватість, проникність) колекторів і виявлені закономірності зміни їх за площею і розрізом; загальне число досліджених зразків, з них – враховане при обґрунтуванні середніх величин пористості і проникності. Відомості про обсяги і результати робіт з дослідження колекторських властивостей надаються у вигляді таблиць.

2.6 Фізико-хімічна характеристика нафти, газу і конденсату

Кількість і якість глибинних та відібраних на поверхні проб з пластів (горизонтів). Якісна характеристика нафти, газів і конденсату в пластових умовах і в умовах поверхні. Мінливість окремих показників складу і властивостей за площею покладу і за розрізом та їх середні величини по кожному покладу. Результати дослідження фізико-хімічних властивостей нафти, газу і конденсату наводяться у вигляді зведених таблиць.

3 Геологорозвідувальні та промислові роботи

3.1 Методика пошуково-розвідувальних робіт

Обсяг, методика, якість геофізичних досліджень і структурно-картувального буріння, а також основні їх результати. Число і розміщення свердловин, їх глибини. Висвітлення керном нафтогазонасичених порід по площі і розрізу.

Стан фонду пробурених свердловин на дату підрахунку запасів, кількість ліквідованих свердловин з зазначенням причин їх ліквідації надаються у вигляді таблиці.

3.2 Промислово-геофізичне дослідження свердловин і методика інтерпретації отриманих даних

Методика та обсяг промислово-геофізичних досліджень різними методами (електрокаротаж, БКЗ, мікрозондування, радіокаротаж, інклінометрія, термометрія, кавернометрія та ін.). Відомості про обсяги виконаних досліджень та результати інтерпретації зводяться у таблицю. Методика інтерпретації отриманих діаграм – принципи і критерії, покладені в основу визначення коефіцієнтів пористості і нафтогазонасиченості, визначення положень меж нафта-вода, нафта-газ, газ-вода, обґрунтування нижніх меж параметрів, що прийняти за даними промислової геофізики.

3.3 Відомості про розробку родовища

Охарактеризувати всі роботи про дослідну експлуатацію окремих свердловин та покладів в цілому. Показати динаміку зміни параметрів у розробці окремих свердловин. Надати відомості про видобуту кількість нафти, газу конденсату і води.

3.4 Методика і результати випробування свердловин

Навести умови розкриття пластів і виклику припливу, безперервність та довготривалість замірів припливів нафти або газу, продуктивність свердловин та сталість дебітів при роботі на різних режимах, пластові та вибійні тиски, депресії, газові фактори, вміст конденсату та ін. Відомості про об’єми та результати випробування і дослідження свердловин, надаються у відповідних таблицях.

4 Обгрунтування параметрів підрахунку і підрахунок запасів

4.1 Обґрунтування виділених груп і категорій запасів

На основі існуючої «Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок запасів родовищ нафти і газу» діючої з 1998 року необхідно дати обґрунтування виділення балансових та позабалансових запасів нафти, газу, а також виділення певних кодів, класів і категорій запасів та ресурсів відповідно існуючих вимог до вивчення покладів нафти і газу.

4.2 Обґрунтування об’єкту та методу підрахунку запасів

Враховуючи особливості геологічної будови родовища (покладу, пласта), фазового стану флюїдів, ступеню його вивченості та в залежності від того, чи було воно введено в розробку, і який час експлуатувалося, дається обґрунтування методу підрахунку. В залежності від вибраного методу підрахунку запасів нафти і газу буде залежати і вибір підрахункових параметрів, що вимагають обґрунтування.

4.3 Обґрунтування підрахункових параметрів

В залежності від методу підрахунку наводяться необхідні дані (бажано табличні) для кожного підрахункового параметру, методи їх одержання, точність та середня величина.

У разі підрахунку запасів нафти і розчиненого газу об’ємним методом для нафтових і газонафтових родовищ слід обґрунтовувати і розраховувати такі підрахункові параметри: площу нафтоносності (відповідно до прийнятих положень ВНК і ГНК, ліній виклинювання або заміщення порід-колекторів продуктивних пластів); ефективну та ефективну нафтонасичену товщини і об’єм нафтонасичених порід; середні коефіцієнти відкритої пористості і нафтонасиченості; середні значення густини нафти, перерахункового коефіцієнту, газовмісту нафти в пластових умовах. Співставляються середні значення пористості і нафтонасиченості встановлені різними методами за керном і ГДС.

Для підрахунку запасів вільного газу об’ємним методом у нафтогазових і газових родовищах обґрунтовуються і розраховуються: площа газоносності (відповідно до прийнятих положень ГВК та ГНК, ліній виклинювання або заміщення порід-колекторів продуктивних пластів); ефективна та ефективна газонасичена товщини і об’єм газонасичених порід; середні коефіцієнти відкритої пористості та газонасиченості; початкові і поточні пластові тиски, умови замірів та їх середнє значення; поправки на температуру і відхилення від закону Бойля-Маріотта; середній вміст конденсату у газі; коефіцієнт, що враховує мольну частину «сухого» газу. Співставляються середні значення пористості і газонасиченості, встановлені різними методами за керном і ГДС.

* Примітка: порядок обґрунтування кожного з вищезгаданих підрахункових параметрів наведено у методичних вказівках з дисципліни «Підрахунок запасів нафти і газу». – Курсове проектування. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010.

4.4 Результати підрахунку запасів

На основі формули вибраного методу підрахунку запасів і ресурсів нафти і газу та обґрунтованих підрахункових параметрів здійснюється підрахунок за допомогою ЕОМ за програмами «Zapnaf 1» або «Zapgaz 1» і у вигляді зведеної таблиці наводяться дані про величини запасів нафти або газу за кодами класів або категоріями запасів по окремих ділянках покладу і по покладу в цілому.

4.5 Якість і ефективність геологорозвідувальних робіт, а також геолого-промислових досліджень під час видобутку вуглеводнів

Оцінюється точність польових геофізичних досліджень, відповідність їх результатів до даних буріння. Виніс керна і його придатність для обґрунтовування підрахункових параметрів.

Співвідношення кількості пробурених свердловин до кількості ліквідованих свердловин, що опинилися за межами покладів. Кількість випробуваних об’єктів в одній свердловині і відсоток їх кількості пройдених свердловиною. Витрати на пошуки, розвідку, дослідження родовища. Кількість і вартість свердловин. Витрати на буріння однієї свердловини і 1 м проходки та на 1т приросту запасів.

Запаси нафти і газу, які припадають на одну свердловину і на 1 м проходки.

5 Обгрунтування підготовленості родовища (покладу) до промислового освоєння та рекомендації з подальшого його вивчення

Дається висновок про достатність (недостатність) даних для проектування і введення у розробку родовища (покладу) при даному співвідношенні кодів класів категорій запасів.

Пропонуються роботи, які передбачають одержання додаткових даних про властивості продуктивних горизонтів, а також даних для приросту (переводу) запасів у більш високі коди класи або категорії. Це можуть бути нові розвідувальні свердловини чи якісь заходи в експлуатаційних свердловинах.

6 Техніко-Технологічні основи проектних робіт

Необхідно розглянути коротко, але змістовно прогнозні технологічні показники подальшої розробки підрахункових запасів нафти або газу, враховуючи природні режими роботи покладів вуглеводнів. Коротко розглянути варіанти розробки окремих ділянок покладу та покладу в цілому (на існуючому фонді свердловин; добурювання нових експлуатаційних свердловин тощо) до досягнення кінцевого коефіцієнту вилучення підрахункових запасів.

7 Охорона праці

8 Економічна основа проектних

рішень

Методичні поради для розроблення 7-го та 8-го розділів пояснювальної записки надають консультанти із відповідних кафедр, призначені наказом по університету про дипломне проектування.

Висновки

Висновки про ступінь вивченості геологічної будови, кількість та якість запасів і ресурсів нафти і газу, комплексне використання запасів родовища. Рекомендації щодо найбільш раціонального способу розробки родовища.

Оцінка загальних перспектив родовища, рекомендації з проведення пошуків і розвідки перспективних площ, що розміщені в тому ж геологічному районі, та проведення геологорозвідувальних робіт в межах родовища.

Перелік використаних джерел

Перелік джерел, які використані при розробленні дипломного проекту, слід навести в кінці тексту пояснювальної записки на окремому аркуші.

У відповідних місцях пояснювальної записки мають бути посилання на джерела інформації.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у алфавітному порядку та нумеруються.

Графічні матеріали

Для дипломних проектів із підрахунку запасів нафти і газу рекомендуються такі графічні додатки:

1) підрахунковий план об’єкту підрахунку запасів нафти або газу в масштабах 1:10000 – 1:50000 з виділенням на них кодів класів або категорій запасів і результатами випробування свердловин;

2) схема кореляції продуктивної частини розрізу;

3) поперечний і повздовжний геологічні профілі;

4) карта ефективних і ефективних нафто- або газонасичених товщин продуктивного пласта;

5) карта ізобар (для газового покладу);

6) схема випробування продуктивного пласта.

Конкретні назви та кількість графічних додатків студент-проектант має погодити із керівником дипломного проекту.

В дипломному проекті мають бути наведені наступні таблиці:

– стан фонду свердловин;

– загальні обсяги буріння на родовищі та їх вартість;

– відомості про товщину, висвітленість керном продуктивних пластів та обсяги виконаних робіт за аналізом кернового матеріалу;

– результати випробування і дослідження свердловин;

– відомості про літолого-фізичні властивості порід продуктивних горизонтів і покришок;

– виконаний комплекс геофізичних досліджень свердловин;

– зведена таблиця геофізичних величин та підрахункових параметрів продуктивних пластів;

– відомості про хімічний склад та фізичні властивості пластових вод;

– фізико-хімічні властивості нафти;

– склад газу, розчиненого в нафті;

– характеристика вільного газу;

– відомості про розробку родовища (покладу);

– середні значення пористості (тріщинуватості, кавернозності), проникності, нафтогазонасиченості:

– визначення середньозважених нафто- і газонасичених товщин;

– зведена таблиця підрахункових параметрів та запасів нафти і розчиненого газу;

– зведена таблиця підрахункових параметрів та запасів вільного газу;

– підрахунок запасів виконаний на ЕОМ додається в пояснювальній записці у вигляді машинних роздруківок таблиць.

Рекомендовані форми таблиць наведені у методичних вказівках з дисципліни «Підрахунок запасів нафти і газу». – Курсове проектування. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010.