
- •З виробничої практики в умовах псп „Комишанське” Сумської області Охтирського району
- •1. Коротка характеристика підприємства
- •2. Рисисті породи коней
- •Характеристика коней рисистих порід
- •2.1. Орловська рисиста порода
- •2.2. Російська рисиста порода
- •3. Утримання коней на пасовищах і левадах
- •3.1. Утримання та годівля жеребців-плідників
- •3.2. Утримання і годівля жеребних кобил
- •3.3. Вирощування лошат-сисунів
- •3.4. Утримання і годівля відлучених лошат
- •3.5. Вирощування молодняку старшого віку
- •3.6. Значення вітамінів у годівлі коней
- •Добова норма згодовування вітамінів коням різного віку
- •4. Відбір та оцінка ремонтного молодняку
- •5. Тренінг та іподромні випробування орловської та російської рисистих порід коней
- •5.1. Заводський тренінг рисаків
- •5.2. Іподромні випробування
- •6. Список кращих коней у господарстві, які отримали нагороди та призи
- •6.1. Кращі кобили маточного складу
- •6.2. Кращі коні за робочою продуктивністю
- •7. Техніка безпеки, виробнича санітарія та особиста гігієна при обслуговуванні коней
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додатки Додаток №1 Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з конярства за станом на 01.07.12 р.
- •Додаток №2 Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з конярства за станом на 01.07.12 р.
5.1. Заводський тренінг рисаків
Заводський тренінг рисистих коней включає в себе тренінг груповий та індивідуальний.
Груповий тренінг. Починають груповий тренінг з перших днів після відлучки лошат. Він полягає у рухові лошат перемінним алюром (крок, рись, галоп) по огородженій тренувальній доріжці. Жеребчиків і кобилок тренують окремо. Тренінг проводять два вершники. Один із них їде на початку групи, визначаючи алюр, швидкість та тривалість руху, другий – позаду, підганяючи відсталих від загальної групи лошат. На початку групового тренінгу дистанція не повинна перевищувати 2-3 км. Перші 600-800 м лошатам дозволяють пробігти будь-яким алюром, без обмежень. Потім 600-800 м ведуть групу спокійною риссю і останні 1 000–1 500 м кроком. Груповий тренінг проводять щоденно, крім одного вихідного дня на тиждень. Щоб напрацювати у лошат відповідні умовні рефлекси, перехід з одного алюра на інший супроводжується визначеними для кожного алюра командами вершника. Через 1-2 тижні дистанції збільшують до 4,5-5,5 км на день і роботу проводять у два репризи: невимушений алюр – 600-800 м, рись – 600-800 м, крок – 600-800 м, рись – 1 200 м, крок – 1 500 м. Навесні дистанцію поступово доводять до 10-11 км і тривалість роботи збільшують до 1 год. при наступному порядку алюрів: невимушений алюр (розминка) - 1 200-1 400 м, рись – 3 000-3 500 м, крок – 1 200-1 400 м, рись – 2 500-3 000 м, крок – 1 200-1 600 м. Під час тренінгу слідкують за станом лошат, при перших ознаках втоми дистанцію і швидкість руху зменшують.
В пасовищний сезон лошата повинні споживати якомога більше трави. На 1 лоша в рік в середньому необхідно, ц: концентратів – 22, сіна – 17, червоної моркви – 5, зеленої трави – 30.
З приходом пасовищного сезону коней віком 1 рік переводять на пасовищне утримання. Груповий тренінг продовжують у поєднанні з пасьбою. У липні – серпні молодняк переводять в тренувальні відділення та починають заїздку.
Заїздка. Завдання заїздки полягає у привчанні лошат до збруї під керуванням вершника. На початку заїздки лошаті нагадують уроки ходіння на повідку та привчають стояти прив’язаним. Заїздку коней рисистих порід розпочинають у віці 12 міс.
Коли лоша звикає спокійно ходити в качалці кроком і бігти риссю, підкоряючись керуванню вершника, тренер сідає в качалку і починає рух кроком. Щоденний урок із заїздки триває 30-60 хв. і першочергово не перевищує 500-800 м. Поступово дистанцію збільшують до 2-3 км і переходять до руху тихою риссю (тротом), вільною риссю (розмашкою) і махом. Зазвичай через 10-15 днів лоша звикає до упряжі і підкоряється керуванню вершника.
Із закінченням ранньої заїздки для лошат випасання поєднується з груповим тренінгом, але час від часу їх залишають в першій половині дня у конюшні і нагадують уроки їзди в качалці.
Індивідуальний тренінг. Тренування рисистого молодняку, який пройшов заїздку, починають у віці 1,5 років, поєднують з утриманням лошат на пасовищі. Завдання індивідуального тренінгу – максимальний розвиток працездатності коня шляхом рівномірного збільшення навантажень. Необхідно напрацювати вільні та чіткі рухи і тим самим покласти основу для прогресу жвавості при іподромних випробуваннях. Основа індивідуального тренінгу – робота молодняку на різних алюрах з поступовим збільшенням дистанції та жвавості. У коня утворюються витривалість, жвавість, здібність до кидків і чіткому переходу з одного алюра на інший. При індивідуальному тренінгу важливим фактором є безперервність процесу (перерви негативно віддзеркалюються на підготовці коня).
Тренування проводять на біговій доріжці довжиною 1 600 м. Це полегшує привчання коня до швидкого бігу не тільки на прямих відрізках шляху, але й на поворотах, сприяє утворенні рефлексів, необхідних для вірного розподілу сил під час змагань. Стандартна доріжка зручна також для обліку жвавості та об’єму тренувальних навантажень. Під час тренування вершник уважно слідкує за станом коня і при ознаках стомлюваності (в’ялість, порушення чіткості рухів, часті збої) тимчасово припиняє підвищувати об’єм та інтенсивність робіт або знижує їх до припинення ознак перевтоми.
У початковий період (липень) молодняк 6 днів на тиждень тренують тільки тротом починаючи із дистанції 3 200-4 800 м. Поступово дистанцію доводять до 4 800-6 400 м. У середині цієї дистанції коням дають пройти кроком близько 800 м. Жвавість троту у цей період повинна становити 7-8 хв. ( на 1 600 м).
По мірі того як молодняк звикає до роботи, його 4 дні тренують тротом, а 2 дні – розмашкою. Жвавість троту поступово доводять до 5 хв. В подальшому порядок тренування залишається попереднім, але жвавість розмашки і маху поступово підвищують.
В період заводського тренінгу у рисистих коней утворюється стійкий рефлекс спортивної боротьби на дистанції. Для цього кожну роботу розмашкою і махом починають і закінчують з підвищеною жвавістю, не допускаючи збою або неправильного ходу.
Годівля молодняку, що перебуває на тренінгу, повинна бути повноцінним і різноманітним, розрахованим на великі затрати енергії, інтенсивність фізичних навантажень, а також на ріст, що продовжується.
При годівлі молодняку особливу роль відіграють відруби та різноманітні каші з мелених концентратів, які можна давати коням після роботи. Зелений корм коні можуть отримувати, пасучись на протязі короткого часу на левадах, а також у виді невеликої кількості зкошеної і злегка зів’яленої трави. В середньому 1 голова молодняку на рік потребує, ц: концентратів – 24, сіна – 25, червоної моркви – 7, сіна – 16.