
- •З виробничої практики в умовах псп „Комишанське” Сумської області Охтирського району
- •1. Коротка характеристика підприємства
- •2. Рисисті породи коней
- •Характеристика коней рисистих порід
- •2.1. Орловська рисиста порода
- •2.2. Російська рисиста порода
- •3. Утримання коней на пасовищах і левадах
- •3.1. Утримання та годівля жеребців-плідників
- •3.2. Утримання і годівля жеребних кобил
- •3.3. Вирощування лошат-сисунів
- •3.4. Утримання і годівля відлучених лошат
- •3.5. Вирощування молодняку старшого віку
- •3.6. Значення вітамінів у годівлі коней
- •Добова норма згодовування вітамінів коням різного віку
- •4. Відбір та оцінка ремонтного молодняку
- •5. Тренінг та іподромні випробування орловської та російської рисистих порід коней
- •5.1. Заводський тренінг рисаків
- •5.2. Іподромні випробування
- •6. Список кращих коней у господарстві, які отримали нагороди та призи
- •6.1. Кращі кобили маточного складу
- •6.2. Кращі коні за робочою продуктивністю
- •7. Техніка безпеки, виробнича санітарія та особиста гігієна при обслуговуванні коней
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додатки Додаток №1 Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з конярства за станом на 01.07.12 р.
- •Додаток №2 Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з конярства за станом на 01.07.12 р.
2.2. Російська рисиста порода
Затверджена у 1949 р. Використовується для поліпшення масового конярства і у біговому спорті. Російські рисаки за жвавістю кращі, ніж орловські.
Коні цієї породи виведені шляхом простого відтворювального схрещування орловських і американських рисаків при суворому відборі тварин по типу, екстер'єру та робочим якостям. Формування породи почалося майже 100 років тому. Як нова вітчизняна порода, російський рисак зареєстрований в 1949 році. Племінна робота з російськими рисаками ведеться за комплексом ознак, але головний з них – жвавість. Першою „жвавою ластівкою” став гнідий жеребець Жест (1947 р.н.), який у 1953 року під управлінням наїзника А. Сорокіна встановив абсолютний рекорд 1’59.6” на дистанції 1600 м і 4’10.4” на дистанції 3200 м. На сьогоднішній день найбільш жвавий російський рисак – рудий жеребець Полігон. Говорячи про Полігона, не можна не назвати його батька Павліна – рисака найвищого класу, який має 20 всесоюзних рекордів під управлінням А. Крейдіна.
Російські рисаки успішно виступають на міжнародних змаганнях, їх експортують за кордон.
Порода створена в результаті схрещування кращих орловських кобил з американськими рисистими жеребцями, яких для отримання більш жвавого коня стали купляти багато кіннозаводчиків Росії. Серед закуплених коней були як середні за жвавістю, так і висококласні рисаки, які дуже вплинули на породу. Із закінченням бігового сезону американські жеребці і кобили поступали на кінні заводи Росії, де їх схрещували з орловськими рисаками. Отримані в результаті цього помісі були жвавіші, ніж орловські рисаки. Деякі з них відрізнялися гарним екстер’єром і стали відомими плідниками (Альвін Молодий, Ірис, Замисел та ін.). Далі було розпочато розведення бажаних орлово-американських помісей „в собі”, а також оберенене схрещування їх з орловськими рисаками. При цьому було поставлене завдання виростити масивної тілобудови рисаків. В новій породі добре поєднується великий ріст, масивність і правильний екстер’єр орловського рисака з більш високою жвавістю орлово-американських помісей.
Для російських рисаків характерні міцна суха конституція, добрий розвиток мускулатури і сухожилля. Голова у них суха, шия пряма, лопатка довга, косопоставлена, грудна клітка глибока, круп мускулистий, кінцівки міцні, сухі з добре вираженим сухожиллям.
У господарстві за станом на 1 січня 2011 рік було зареєстровано 39 голів коней російської рисистої породи, з них жеребців-плідників – 2 гол., конематок – 10, ремонтного молодняку – 6, чистопородних коней – 39. Було одержано 8 лошат.
Серед мастей найчастіше зустрічаються гніда, ворона, рідше сіра та руда. В даному випадку розподіл маточного складу за мастю такий: 11 гол. (64,8%) – гніда, 2 гол. (11,8%) – руда, 2 гол. (11,8%) – каракова, 1 гол. (5,8%) – інша масть.
Було пробонітовано за 2011 рік 33 гол. коней російської рисистої породи, з них 2 жеребці-плідники і 17 конематок.
Російські рисаки відрізняються високою плодючістю. Молодняк російської рисистої породи більш скороспілий, ніж орловської. Ріст здебільшого закінчується у 4 роки.
Удосконалювали російську рисисту породу, головним чином, шляхом чистопородного розведення, однорідного підбору, помірного спорідненого спаровування і кросів неспоріднених ліній. При цьому велику увагу звертають на покращення умов годівлі та утримання, тренінгу та випробуванням молодняка. У зв’язку з розвитком кінного спорту і експорту проводились повторне схрещування російського рисака з американським і ввідне схрещування з французьким. Провідне значення у породі мають лінії Алойши – Подарка, Гильдейця, Заморського Чуда, Кузбаса, Налима, Додиря і Трепета. З кожним роком зростає значення американських ліній Воломайта і Скотленда. Внашій країні ведеться робота зі створення лінії Лоу Гановера. З американських рисаків – Реприз. Розведенням російської рисистої породи займається Дубрівський КЗ і є одним із найкращих у своїй справі.
У російській рисистій породі досить часто трапляються коні з яскраво вираженим верховим типом. Це пояснюється атавізмом до вихідних порід, які були використані для створення обох російських рисистих порід.