Політична еліта та лідерство

Мета заняття: з'ясувати суть політичної еліти і лідерства, їхню типологію та функції, системи рекрутування, виявити проблеми формування політичної еліти і лідерства в Україні.

Основні поняття: еліта, національна еліта, правляча еліта, панівний клас, провідна верства, елітарність, легітимність еліти, контреліта, рекрутування еліти, пасіонарність, лідер, політичний лідер, вождь, диктатор, концепції лідерства, культ особи, харизма.

План

1. Класичні теорії еліт. Українські елітарні концепції.

2. Типи політичних еліт.

3. Сутність та типологія політичного лідерства (реформатори, революціонери, консерватори).

4. Особливості політичної еліти та лідерства в Україні.

Теми доповідей, рефератів, повідомлень

1. Джерела і способи формування політичних еліт.

2. Концепція пасіонарного поштовху Л. Гумільова.

Питання для дискусії

1. Видатний український мислитель і громадський діяч В’ячеслав Липинський стверджував, що “…народи, які не вміють витворити власних “панів”, тобто політичної еліти, приречені на те, щоб навіки коритися чужим”. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Прокоментуйте його.

2. В.Танчер, характеризуючи еліту, справедливо зазначає, що “…їхня елітність об’єктивно визначається значущими функціями і позиціями у соціальній структурі. Інше питання – як виконуються ці функції?” Як ви вважаєте, наскільки претенденти на елітне визначення в сьогоднішній Україні відповідають завданням, що покладаються суспільством на керівну верхівку?

3. Що ви можете сказати про сьогоднішню студентську молодь, яка невдовзі поповнить ряди нової політичної й управлінської української еліти? Чи бачить вона себе у ролі будівничих української держави і чи усвідомлює важливість цього завдання? Чи володіє достатніми знаннями для його здійснення? Відповідь аргументуйте.

Методичні поради

Готуючи перше питання, важливо усвідомити генезу ідей політичного елітизму, основні положення класичних теорій еліт (Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс), їхню сутність, типи та функції, а також обґрунтувати їхню необхідність, місце та роль у структурі влади, способи формування та зміни при різних політичних режимах. Розгляд даного питання передбачає також аналіз елітарних концепцій українських учених, зокрема В. Липинського та Д. Донцова.

Вивчення другого питання передбачає визначення критеріїв типологізації політичної еліти, серед яких: рівень компетенції (національна, регіональна та місцева еліта), місце у системі влади (правляча, опозиційна), обсяг владних повноважень (вища, середня, адміністративна), система формування (закрита і відкрита). Доречним було б у подальшій відповіді охарактеризувати дві основні системи відбору в еліту: гільдій, яка характерна для авторитарно-тоталітарних держав та антрепренерська, що властива демократичним суспільствам.

Третє питання пов'язане з усвідомленням сутності політичного лідерства як процесу взаємодії між людьми, в ході якого здійснюється легітимний вплив на суспільство із боку наділених владою авторитетних людей. Слід проаналізувати типологію лідерства за М. Вебером, характерні риси та основні функції.

Розкриваючи четверте питання, варто звернути увагу на основні шляхи та принципи формування існуючої політичної еліти в Україні, показати труднощі підготовки громадсько-політичних лідерів на сучасному етапі розбудови Української держави, помилки і провали в їхній діяльності.

Контрольні запитання