Групи запасів нафти і газу, основні принципи їх підрахунку і обліку

За народногосподарським значенням запаси нафти, газу, конденсату і компоненти, що містяться в них і мають промислове значення, поділяються на дві групи, що підлягають самостійному підрахунку і обліку:

• Балансові - запаси родовищ (покладів), залучення яких в розробку в даний час економічно доцільно;

• Забалансові - запаси родовищ (покладів), залучення яких в розробку в даний час економічно недоцільно або технічно і технологічно неможливе, але які надалі можуть бути переведені в балансові.

Балансові запаси нафти, газу, конденсату і компоненти, що містяться в них і мають промислове значення, підраховуються і ураховуються видобувні запаси.

Видобувні запаси - частина балансових запасів, яка може бути видобута з надр при раціональному використанні сучасних технічних засобів і технології видобутку з урахуванням допустимого рівня витрат і дотримання вимог по охороні надр і навколишнього середовища.

Коефіцієнти вилучення нафти і конденсату визначаються на підставі поваріантних технологічних і техніко-економічних розрахунків і затверджуються в ДКЗ з урахуванням висновків по них Міністерства геології України.

Запаси родовищ нафти і газу, розташовані в межах охоронних зон крупних водойм, населених пунктів, заповідників, пам'ятників природи, історії і культури, відносяться до балансових або забалансових на підставі техніко-економічних розрахунків, які враховують витрати на перенесення об'єктів або витрати, пов’язані з використанням спеціальних способів розробки родовищ. Якщо фактична цінність очікуваної продукції нафтогазодобувних підприємств вище всіх сумарних витрат, необхідних для освоєння родовища, то практично всі розвідані (А, В і С₁) і заздалегідь оцінені (С₂) запаси повинні бути віднесені до групи балансових.

Таким чином, нова класифікація запасів і ресурсів передбачає жорсткі вимоги при віднесенні запасів до балансових або забалансових.

Застосування нових методів дії на пласт і досконалішої технології розробки сприяє збільшенню кінцевого коефіцієнта видобутку нафти. В цьому зв'язку можливість віднесення запасів нафти і газу до забалансових, як відзначає А. М Бибочкін, повинна зводитися до мінімуму. До цієї групи можуть бути віднесені запаси лише якогось окремого покладу родовища, якщо виявиться, що його слід розробляти самостійною сіткою свердловин, а витрати на виконання цих робіт не окупаються очікуваною комплексно витягуваною і комплексно переробляємою продукцією у вигляді вуглеводневої сировини. Але не можна виділяти забалансові запаси як частину запасів одного покладу (на окремих ділянках її площі або вертикального розрізу), якщо розробка покладу або родовища в цілому визнається рентабельною. Нафта і газ - рухомі флюїди, і при розробці однієї частини покладу можуть приходити в рух флюїди і у всіх інших частинах покладу. Неоднорідність пласта по площі і розрізу повинна враховуватися коефіцієнтом вилучення.

Класифікація запасів передбачає облік забалансових запасів всіх категорій.

На родовищах, введених в розробку, класифікація запасів зобов'язує переводити запаси категорій С₁ і С₂ в більш високі категорії за даними буріння і дослідження видобувних свердловин, а в необхідних випадках - за даними дорозвідки. В тих випадках, коли в результаті дорозвідки, проведеній на родовищі, що розробляється, балансові і видобувні запаси категорій А+В+С₁ змінюються у порівнянні з раніше затвердженими ДКЗ більш ніж на 20%, необхідно проводити перерахунок запасів. Перерахунок запасів проводиться і в тих випадках, коли в процесі розробки або дорозвідки покладів намічається списання балансових і видобувних запасів категорій А+В+С₁, що не підтвердилися або не підлягаючих відробітку із техніко-економічних причин, які перевищують нормативи, встановлені діючим положенням про порядок списання запасів корисних копалин з балансу підприємств по видобутку нафти і газу.

При перерахунку запасів на родовищах, що розробляються, необхідно зіставити дані розвідки і розробки по запасах, умовам залягання, ефективній газонафтонасиченій товщині, площі покладу, властивостям порід колекторів і їх нафтогазонасиченості, коефіцієнтах вилучення. При аналізі балансу руху запасів слід встановити конкретні причини змін запасів і їх категорійності. По родовищах, на яких виявилася зміна запасів, затверджених ДКЗ, зіставлення даних розвідки і розробки, а також аналіз причин їхніх розбіжностей, повинні проводитись спільно організаціями, що розвідують і розробляють родовище.