Лекція №30 заключення

Промислова оцінка родовищ нафти і газу вимагає проведення широкого комплексу регіональних і детальних геологічних, геофізичних, фізико – хімічних, гідродинамічних та інших досліджень, спрямованих на всебічне геолого – промислове вивчення родовищ і підрахунок балансових і видобувних запасів. Вона включає в себе також і техніко – економічний аналіз всіх видів і стадій робіт і представляє собою завершальний етап геологорозвідувального процесу. На основі результатів промислової оцінки вирішують питання про доцільність введення родовищ в розробку, встановлюється почерговість їх освоєння складається і здійснюється проект розробки. Від того на скільки правильно вирішене питання промислової оцінки родовищ нафти і газу в значній мірі залежать об’єми і розподіл капіталовкладень в розвиток нафто – (газо) видобувної промисловості.

В зв’язку з цим основу промислової оцінки повинен складати всебічний і якісний первинний матеріал, який отриманий в процесі пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ та їх розробки.

Для досягнення цієї мети необхідно подальше покращення якості робіт пов’язаних з отриманням найбільш повної і об’єктивної інформації по підрахунковим параметрам об’ємного методу, який по праву рахується основним методом підрахунку запасів вуглеводню. Для цього більше уваги слід приділяти більш повноцінному відбору та аналізу керну з продуктивних горизонтів, вдосконаленню методу кількісної інтерпретації даних промислово – геофізичних досліджень, поінтервальному випробуванню нафтогазоносних пластів, всебічному дослідженню фізико – хімічних властивостей пластових рідин та газів, подальшому удосконаленню методики виміру і визначення геолого – промислових параметрів та більш детальній розробці методів оцінки їх точності визначення.

Особливе місце в ряді проблем промислової оцінки родовищ нафти і газу займає більш широке впровадження в промисловість новіших методичних розробок в області підрахунку запасів нафти і газу, заснованих на принципах матеріального балансу.

Існуючі на теперішній час в світовій науці і практиці рішення балансу та прийому визначення розрахункових параметрів і цифр запасів по покладам нафти та газу з різними режимами у ряді випадків дозволяють використовувати цей метод не тільки в якості контрольного але й в якості основного, останнє більш гостро ставить питання про необхідність отримання відповідної геолого – промислової інформації для визначення режимів роботи покладів і розрахункових параметрів. Значні вимоги в зв’язку з цим повинні бути висунуті до якості здійснення замірів пластових тисків в період розвідки і дослідної розробки покладів, до лабораторних досліджень коефіцієнтів стиснення пластових рідин і колекторів, до врахування кількості вилучених з пласта рідин та газів в період розвідки і дослідно – промислової експлуатації.

Як свідчить вітчизняний і закордонний досвід, метод матеріального балансу найбільше значення має при підрахунку запасів нафти і газу по середнім і не великим покладам, оскільки саме на таких покладах при застосуванні об’ємного методу підрахунку запасів об’єм розвідувального буріння, який припадає на одиницю розвідувальних запасів значно більший ніж на крупних покладах, а отримати середні параметри для методу матеріального балансу по них відносно не складно.

Його використання по невеликих і середніх покладах в світі сучасних уявлень представляється можливим на ранній стадії проведення робіт, коли накопичений видобуток нафти або газу не перевищує 3-5 % від початкових балансових запасів. Звичайно такими відборами характеризуються поклади на яких ще не закінчився період дослідно – промислової експлуатації.

Для крупних покладів нафти та газу на ранній стадії дослідної експлуатації його застосування можливе, в основному, по ділянкам покладу.

Велике значення при промисловій оцінці родовищ нафти і газу мають питання більш детального вивчення техніко – економічних показників геолого – розвідувальних робіт. Серед них найбільш важливими є: вартість робіт і собівартість продукції, продуктивність праці, тривалість робіт, а також ряд геолого – промислових показників, які характеризують ефективність проведення різних видів досліджень.