
- •Лекція №1 класифікації запасів і ресурсів нафти і газу
- •1 Cуть класифікації запасів і ресурсів
- •2 Комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ
- •3 Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів
- •Лекція №2 підрахунковий план. Категорії запасів, перспекивні і прогнозні ресурси нафти і газу та їх призначення Підрахунковий план
- •Лекція №3 сумарні ресурси нафти, газу і конденсату
- •Лекція №4 категорійність запасів і основні вимоги до розвіданості і вивченості покладів нафти і газу
- •Лекція №5 поклади нафти і газу та їх основні класифікаційні ознаки і параметри
- •Природні резервуари
- •Умови залягання флюїдів в покладі
- •Основні типи покладів
- •Класифікація покладів по фазовому стану вв
- •Основні особливості, що характеризують умови розробки покладів
- •Групи запасів нафти і газу, основні принципи їх підрахунку і обліку
- •Лекція №6 властивості і характер залягання нафти, газу і зв’язаної води в пластових умовах
- •Вуглеводневий (нафтовий) газ
- •Відхилення вуглеводневих газів від законів ідеальних газів
- •Основні властивості нафти
- •Властивості нафти в пластових умовах
- •Нафто-, газо- і водонасиченість порід
- •Лекція №7 комплексне вивчення нафтогазоносних об'єктів на різних етапах і стадіях геологорозвідувальних робіт і розробки
- •Регіональний етап
- •Пошуковий етап
- •Розвідувальний етап
- •Комплексне вивчення продуктивних відкладів в пошукових і розвідувальних свердловинах
- •Комплексне дослідження проб нафти, газу, конденсату і підземних вод
- •Комплексне вивчення родовищ (покладів) в процесі розробки
- •Виділення оціночних об’єктів прогнозних ресурсів
- •Виділення підрахункових об’єктів перспективних ресурсів
- •Підрахункові об’єкти запасів нафти і газу
- •Лекція №9 вимоги до геологічної вивченості обєктів робіт
- •Вимоги до підрахунку запасів родовищ та оцінки перспективних ресурсів нафти, газу і конденсату та наявних в них корисних компонентів
- •Лекція №10 статична і динамічна моделі покладів нафти і газу, як основа підрахунку запасів і переводу їх у більш вищі категорії
- •Лекція №11 методи підрахунку запасів нафти, газу і конденсату
- •Методи підрахунку запасів і ресурсів нафти Об’ємний метод підрахунку
- •Суть об’ємного методу підрахунку
- •Об’ємний метод підрахунку запасів нафти
- •Варіанти об’ємного методу підрахунку запасів нафти Об’ємно-статистичний метод
- •Метод ізоліній
- •Гектарний метод
- •Об’ємно-ваговий метод
- •Підрахунок запасів вільного газу об’ємним методом
- •Підрахунок запасів вільного газу за методом падіння тиску
- •Підрахунок запасів конденсату
- •Підрахунок балансових запасів етану, пропану, бутанів та інших цінних компонентів
- •Лекція №14 метод матеріального балансу
- •Виведення рівняння, заснованого на законі збереження матерії
- •Виведення рівняння, заснованого на законі постійності об’єму пор первісно зайнятого нафтою і газом
- •Лекція №15 розрахунок ефективності різних видів енергії в нафтогазоносному пласті
- •Лекція №16 матеріальний баланс при підрахунку запасів газу
- •Лекція №17 статистичний метод
- •Принципи статистичного методу
- •Статистичний метод підрахунку запасів нафти
- •Лекція №18 методи підрахунку перспективних і оцінка прогнозних ресурсів нафти, горючих газів і конденсатів Підрахунок перспективних ресурсів категорії
- •Безпосереднє визначення площі нафтогазоносності
- •Визначення можливої площі нафтогазонасиченості за допомогою коефіцієнта заповнення пастки
- •Принципи визначення решту параметрів підрахунку
- •Визначення перспективних ресурсів категорії с3 на перспективних площах з передбачуваними нафтогазовими або газонафтовими покладами
- •Оцінка прогнозних ресурсів
- •Особливості підрахунку запасів вільного газу в нафтогазових і газонафтових покладах
- •Лекція №19 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в складнопобудованих колекторах
- •Лекція №20 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в газонафтових і нафтогазових покладах
- •Лекція №21 вибір методу підрахунку запасів нафти і газу залежно від режиму і ступеня розвіданості покладу (родовища)
- •Лекція №24 визначення коефіцієнтів нафто-, газо- і конденсатовіддачі
- •Визначення коефіцієнта нафтовіддачі
- •Фактори, які впливають на нафтовіддачу
- •Способи розрахунку коефіцієнтів нафтовіддачі
- •Визначення коефіцієнта газо - і конденсатовіддачі
- •Фактори, які впливають на газо- і конденсатовіддачу
- •Способи розрахунку газовіддачі газових і газоконденсатних покладів
- •Способи розрахунку газовіддачі нафтових покладів
- •Способи розрахунку конденсатовіддачі
- •Лекція №25 переведення запасів нафти і газу в більш високі категорії і перерахунок (повторний підрахунок) запасів Переведення запасів в більш високі категорії
- •Особливості перерахунку запасів нафти, газу і конденсату покладів, що знаходяться розробці
- •Лекція №26 підрахунок запасів нафти і газу на пеом
- •Лекція №27 складання звіту з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Зміст матеріалів і розгляд звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу в дкз України
- •Основні вимоги до звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Текст звіту
- •Табличні додатки до звіту
- •Графічні матеріали
- •Документація геологорозвідувальних, геофізичних дослідницьких і випробувальних робіт і інші початкові дані, необхідні для підрахунку запасів
- •Оформлення матеріалів
- •Лекція №28 типові недоліки звітів
- •Лекція №29 точність підрахунку запасів і визначення раціональних об’ємів робіт
- •Необхідна детальність розрахунків
- •Лекція №30 заключення
Лекція №5 поклади нафти і газу та їх основні класифікаційні ознаки і параметри
Цінність будь-якого родовища нафти і газу передусім визначається величиною запасів основних корисних копалин, які складаються із запасів виявлених в межах його покладів.
Особливості залягання нафти і газу в надрах вимагають проведення досліджень, направлених на вивчення:
- флюїдів основних корисних копалин (нафти, газу, конденсату), супутніх корисних копалин (підземних вод), а також тих що містяться в тих чи інших корисних компонентах;
- порід-колекторів в межах пасток, пустотний простір яких служить ємністю для флюїдів;
- умов залягання флюїдів в пастках;
- основних особливостей покладів, визначальних умови їхньої розробки (режим роботи, продуктивність свердловин, пластовий тиск, дебіти нафти, газу і конденсату, гідропровідність пластів і т. д.);
процесів, що протікають в надрах при формуванні покладів і їхній розробці.
Флюїди
Нафта, газ і конденсат, представляють собою природні суміші вуглеводневих і не вуглеводневих з'єднань.
Нафта - природна суміш, яка складається переважно з вуглеводневих з'єднань метанової (СnH2n+2), нафтенової (Сn H2n) і ароматичної (СnH2n-2) груп, які в пластових і стандартних умовах знаходяться в рідкій фазі. Окрім вуглеводнів (ВВ) в нафтах присутні сірчисті, азотисті, кисневі з'єднання, металоорганічні комплекси. Кисень в нафтах за звичай входить до складу нафтенових і жирних кислот, смол і асфальтенів. До постійних компонентів нафти відноситься сірка, яка присутня як у вигляді різних з'єднань, так і у вільному стані. В більшості нафт в пластових умовах в тій чи іншій кількості міститься розчинений газ.
За складом вуглеводневої і не вуглеводневої частин нафти підрозділяються на ряд типів, основними показниками яких є груповий вуглеводневий склад, фракційний склад, вміст не вуглеводневих компонентів, асфальтенів і смол.
За груповим вуглеводневим складом (у відсотках по масі) виділяються нафти метанові, нафтенові та ароматичні. Істотне значення має вміст розчинених в нафті твердих ВВ - парафінів. За змістом парафінів нафти підрозділяються на малопарафінисті (вміст парафінів не вище 1,5%), парафінисті (1,51% - 6%) і високопарафінисті (понад 6%).
Фракційний склад відображає відносний вміст (у відсотках по масі) різних фракцій нафт, що википають при температурі до 350°С, і масляних фракцій (дистилятів), що википають при температурі вище 350°С.
За вмістом сірки нафти підрозділяються на малосірчисті (до 0,5 %), сірчисті (0,51 - 2%) і високосірчисті (понад 2%). При вмісті сірки нафтах більше 0,5 % вона має промислове значення.
За вмістом смол виділяються нафти малосмолисті (менше 5%), смолисті (5 - 15%) і високосмолисті (понад 15%).
Концентрація рідких металів (ванадія, титана, нікелю та ін.) в деяких високосмолистих нафтах може досягати промислових значень.
Властивості нафт в стандартних умовах істотно відрізняються від їхніх властивостей в пластових умовах внаслідок підвищеного вмісту в них розчиненого газу при високих температурі і тиску в надрах. Для підрахунку запасів, раціональної їх розробки, первинної підготовки, транспортування і переробки нафт, їх властивості визначаються роздільно для цих умов. В стандартних умовах до основних параметрів нафт відносяться густина, молекулярна маса, в'язкість, температура застигання і кипіння, а для пластових умов визначаються газовміст, тиск насичення розчиненим газом, об'ємний коефіцієнт, коефіцієнт стисливості, коефіцієнт теплового розширення, густина і в'язкість.
Гази - природна суміш вуглеводневих і невуглеводневих з'єднань і елементів, що знаходяться в пластових умовах в газоподібній фазі у вигляді окремих скупчень або в розчиненому в нафті або воді стані, а в стандартних умовах - тільки в газоподібній фазі. До основних компонентів пластового газу відносяться метан і його гомологи - етан, пропан, бутани. Газ часто містить сірководень, гелій, оксид вуглецю, азот і інертні гази, іноді ртуть. Етан при його вмісті в газі 3% і більше, гелій при концентрації у вільному газі 0,05% і в газі розчиненому в нафті 0,035%, а також сірководень при вмісті 0,5% (від об'єму) мають промислове значення.
Найважливіші параметри газу - молекулярна маса, густина в стандартних умовах, відносна густина за повітрям, середньокритичні температура і тиск, коефіцієнт надстисливості, об'ємний коефіцієнт, в'язкість, гідратоутворення, теплота згоряння.
Конденсат - природна суміш в основному легких вуглеводневих з'єднань, що знаходяться в газі в розчиненому стані при певних термобаричних умовах, які переходять в рідку фазу при падінні тиску нижче тиску конденсації. В стандартних умовах конденсат (стабільний) знаходиться в рідкому стані і не містить газоподібних ВВ. До складу конденсату можуть входити сірка і парафін. Конденсати розрізняються по груповому і фракційному складу. До основних параметрів пластового газу, що містить конденсат, окрім перерахованих вище, відносяться також конденсатногазовий чинник та тиск початку конденсації. Конденсат характеризується густиною і в'язкістю в стандартних умовах.
Підземні (пластові) води в більшості випадків утворюють з покладами нафти і газу єдину гідродинамічну систему і служать одним з основних джерел пластової енергії. Підземні води містять розчинені солі, іони, колоїди і гази. Найбільш поширені в підземних водах іони Сl–, SO2–4, НСО3, СО2–3, Са2+, Mg2+, К+, інші іони відносяться до мікрокомпонентів, найбільш важливі з яких I–, Br–, NH+4 і ін. Сумарний вміст у воді розчинених іонів, солей і колоїдів, визначає її найважливішу властивість - мінералізацію. Йод, бром, бор, стронцій можуть міститися в підземних водах в кількостях, що дозволяють здійснювати їхню розробку. Серед газів, розчинених в підземних водах, основними вважаються СО2, N2, СН4. Підземні води підрозділяються на типи залежно від процент-еквівалентного співвідношення іонів найважливіших елементів: r Nа+ , r Сl–, r SO2–4 и r Mg2+. Для підземних вод, окрім вказаних параметрів, визначаються також густина, в'язкість, об'ємний коефіцієнт, коефіцієнт стисливості, величина поверхневого натягу.