Способи розрахунку коефіцієнтів нафтовіддачі

З наведених вище даних можна бачити, що нафтовіддача залежить від багатьох факторів. Тому всебічний облік цих факторів на стадії оцінки покладу, на якій необхідно запрогнозувати нафтовіддачу, дуже важко зробити. Найбільш точно її може визначити тільки тоді, коли поклад практично виснажений і видобувні запаси вже складають накопичений видобуток.

Виходячи із статистичного аналізу багатьох старих родовищ, а також враховуючи сучасні методи досліджень і прогнозування роботи покладів з достатньою ступінню імовірності, нафтовіддачу можливо визначити на ранній стадії робіт на родовищі. При цьому можуть бути використані три групи методів розрахунку:

І Методи, засновані на принципах матеріального балансу.

ІІ Методи, засновані на аналогії з використанням статистичних залежностей по виснажених покладах.

ІІІ Методи, засновані на вивченні геологічних параметрів покладу.

Використання принципів матеріального балансу зводиться до екстраполяції умов роботи покладу до кінцевого тиску. При цьому спочатку, на основі фактичних даних і відповідного рівняння визначаються початкові балансові запаси нафти, а потім видобувні (по параметрах, визначених для Р_к).

Використання аналогії засноване на припущені про те, що поклад, який вивчається подібний по своїх параметрах на інший, який практично виснажений, при відповідності умов розробки буде характеризуватись аналогічною нафтовіддачею. При цьому можливе статистичне вивчення багатьох виснажених покладів, які характеризуються різними параметрами, але аналогія повинна проводитись тільки за подібними умовами.

Використання розрахункових методів за геологічними параметрами покладу передбачає проведення лабораторних досліджень по витісненню нафти з породи-колектора і розрахунків, пов’язаних з вивченням неоднорідності даного покладу.

Визначення коефіцієнта газо - і конденсатовіддачі

Поняття про газо- і конденсатовіддачу ототожнюється з поняттям про нафтовіддачу і можуть бути виражені аналогічними формулами.

Для вільного газу:

де G_н – накопичений видобуток вільного газу по покладу, м³;

G_{вид.зал} – залишкові видобувні запаси вільного газу, відповідно поточному пластовому тиску, приведені до стандартних умов, м³;

G₀ – початкові балансові запаси вільного газу, приведені до стандартних умов, м³.

Для газу розчиненого в нафті:

де R_н – накопичений видобуток газу розчиненого в нафті по покладу, м³;

R_{вид.зал} – залишкові видобувні запаси газу розчиненого в нафті, відповідно поточному пластовому тиску, приведені до стандартних умов, м³;

R₀ – початкові балансові запаси газу розчиненого в нафті, приведені до стандартних умов, м³.

Для конденсату:

дe К_н – накопичений видобуток конденсату по покладу, м³;

К_{вид.зал} – залишкові видобувні запаси конденсату, відповідно поточному пластовому тиску, приведені до стандартних умов, м³;

К₀ – початкові балансові запаси конденсату, приведені до стандартних умов, м³.

Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід розробки газових покладів, запаси газу і конденсату, так як і запаси нафти видобуваються тільки частково в залежності від геологічних умов і характеру розробки покладів. Неврахування можливих коефіцієнтів вилучення цих вуглеводнів може привести до значних прорахунків при промисловій оцінці родовища.

Накопичені до теперішнього часу фактичні дані свідчать про значні коливання у величинах газо- і конденсатовіддачі. Газовіддача характеризується значеннями від декількох відсотків до майже повного видобутку, а конденсатовіддача – значно меншими верхніми межами.

Так по різних газовидобувних країнах світу в загальному випадку, коли значення газовіддачі не можливо встановити або розрахувати конкретно для певного газового покладу її величини приймаються неоднаковими. Так в колишній Югославії умовно її приймають рівною 85%, а в Угорщині – від 80 до 95%, у Нідерландах – від 50 до 85%, в Італії і Німеччині від 70 до 85%, у США – від 75 до 95%, в колишньому Радянському Союзі рекомендувалось – 85%.

Однак, як вважає багато дослідників, визначення коефіцієнта вилучення газу і конденсату повинно бути засновано на ретельному вивченні кожного конкретного покладу. При цьому необхідно визначити початкові балансові запаси газу і видобувні (залишкові). Всі ці величини визначаються по різному в залежності від умов знаходження вуглеводнів в надрах, їх властивостей і характеру розробки покладу.