
- •Лекція №1 класифікації запасів і ресурсів нафти і газу
- •1 Cуть класифікації запасів і ресурсів
- •2 Комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ
- •3 Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів
- •Лекція №2 підрахунковий план. Категорії запасів, перспекивні і прогнозні ресурси нафти і газу та їх призначення Підрахунковий план
- •Лекція №3 сумарні ресурси нафти, газу і конденсату
- •Лекція №4 категорійність запасів і основні вимоги до розвіданості і вивченості покладів нафти і газу
- •Лекція №5 поклади нафти і газу та їх основні класифікаційні ознаки і параметри
- •Природні резервуари
- •Умови залягання флюїдів в покладі
- •Основні типи покладів
- •Класифікація покладів по фазовому стану вв
- •Основні особливості, що характеризують умови розробки покладів
- •Групи запасів нафти і газу, основні принципи їх підрахунку і обліку
- •Лекція №6 властивості і характер залягання нафти, газу і зв’язаної води в пластових умовах
- •Вуглеводневий (нафтовий) газ
- •Відхилення вуглеводневих газів від законів ідеальних газів
- •Основні властивості нафти
- •Властивості нафти в пластових умовах
- •Нафто-, газо- і водонасиченість порід
- •Лекція №7 комплексне вивчення нафтогазоносних об'єктів на різних етапах і стадіях геологорозвідувальних робіт і розробки
- •Регіональний етап
- •Пошуковий етап
- •Розвідувальний етап
- •Комплексне вивчення продуктивних відкладів в пошукових і розвідувальних свердловинах
- •Комплексне дослідження проб нафти, газу, конденсату і підземних вод
- •Комплексне вивчення родовищ (покладів) в процесі розробки
- •Виділення оціночних об’єктів прогнозних ресурсів
- •Виділення підрахункових об’єктів перспективних ресурсів
- •Підрахункові об’єкти запасів нафти і газу
- •Лекція №9 вимоги до геологічної вивченості обєктів робіт
- •Вимоги до підрахунку запасів родовищ та оцінки перспективних ресурсів нафти, газу і конденсату та наявних в них корисних компонентів
- •Лекція №10 статична і динамічна моделі покладів нафти і газу, як основа підрахунку запасів і переводу їх у більш вищі категорії
- •Лекція №11 методи підрахунку запасів нафти, газу і конденсату
- •Методи підрахунку запасів і ресурсів нафти Об’ємний метод підрахунку
- •Суть об’ємного методу підрахунку
- •Об’ємний метод підрахунку запасів нафти
- •Варіанти об’ємного методу підрахунку запасів нафти Об’ємно-статистичний метод
- •Метод ізоліній
- •Гектарний метод
- •Об’ємно-ваговий метод
- •Підрахунок запасів вільного газу об’ємним методом
- •Підрахунок запасів вільного газу за методом падіння тиску
- •Підрахунок запасів конденсату
- •Підрахунок балансових запасів етану, пропану, бутанів та інших цінних компонентів
- •Лекція №14 метод матеріального балансу
- •Виведення рівняння, заснованого на законі збереження матерії
- •Виведення рівняння, заснованого на законі постійності об’єму пор первісно зайнятого нафтою і газом
- •Лекція №15 розрахунок ефективності різних видів енергії в нафтогазоносному пласті
- •Лекція №16 матеріальний баланс при підрахунку запасів газу
- •Лекція №17 статистичний метод
- •Принципи статистичного методу
- •Статистичний метод підрахунку запасів нафти
- •Лекція №18 методи підрахунку перспективних і оцінка прогнозних ресурсів нафти, горючих газів і конденсатів Підрахунок перспективних ресурсів категорії
- •Безпосереднє визначення площі нафтогазоносності
- •Визначення можливої площі нафтогазонасиченості за допомогою коефіцієнта заповнення пастки
- •Принципи визначення решту параметрів підрахунку
- •Визначення перспективних ресурсів категорії с3 на перспективних площах з передбачуваними нафтогазовими або газонафтовими покладами
- •Оцінка прогнозних ресурсів
- •Особливості підрахунку запасів вільного газу в нафтогазових і газонафтових покладах
- •Лекція №19 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в складнопобудованих колекторах
- •Лекція №20 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в газонафтових і нафтогазових покладах
- •Лекція №21 вибір методу підрахунку запасів нафти і газу залежно від режиму і ступеня розвіданості покладу (родовища)
- •Лекція №24 визначення коефіцієнтів нафто-, газо- і конденсатовіддачі
- •Визначення коефіцієнта нафтовіддачі
- •Фактори, які впливають на нафтовіддачу
- •Способи розрахунку коефіцієнтів нафтовіддачі
- •Визначення коефіцієнта газо - і конденсатовіддачі
- •Фактори, які впливають на газо- і конденсатовіддачу
- •Способи розрахунку газовіддачі газових і газоконденсатних покладів
- •Способи розрахунку газовіддачі нафтових покладів
- •Способи розрахунку конденсатовіддачі
- •Лекція №25 переведення запасів нафти і газу в більш високі категорії і перерахунок (повторний підрахунок) запасів Переведення запасів в більш високі категорії
- •Особливості перерахунку запасів нафти, газу і конденсату покладів, що знаходяться розробці
- •Лекція №26 підрахунок запасів нафти і газу на пеом
- •Лекція №27 складання звіту з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Зміст матеріалів і розгляд звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу в дкз України
- •Основні вимоги до звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Текст звіту
- •Табличні додатки до звіту
- •Графічні матеріали
- •Документація геологорозвідувальних, геофізичних дослідницьких і випробувальних робіт і інші початкові дані, необхідні для підрахунку запасів
- •Оформлення матеріалів
- •Лекція №28 типові недоліки звітів
- •Лекція №29 точність підрахунку запасів і визначення раціональних об’ємів робіт
- •Необхідна детальність розрахунків
- •Лекція №30 заключення
Лекція №24 визначення коефіцієнтів нафто-, газо- і конденсатовіддачі
Коефіцієнти нафто-, газо- і конденсатовіддачі, являють собою співвідношення між видобувними і балансовими запасами відповідних вуглеводнів і є важливими геолого-економічними показниками ефективності робіт на нафтових і газових родовищах. Правильне їх прогнозування в процесі промислової оцінки родовищ має велике народногосподарське значення.
У відповідності з “Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр…” 1998р. коефіцієнт вилучення нафти і конденсату встановлюється Державною комісією по запасах корисних копалин при Кабінеті міністрів України, на основі техніко-економічних розрахунків, які випробувані у відповідних структурах нафто-(газо) видобувної галузі.
Коефіцієнт вилучення конденсату визначають, на основі “Інструкції по дослідженню газоконденсатних покладів з метою визначення балансових і видобувних запасів конденсату та інших компонентів газу”.
Коефіцієнт вилучення нафти визначається по родовищах з початковими балансовими запасами категорії А+В+С1 до 50 млн. т – за спеціальних графіками та таблицями, які викладені у “Тимчасовому методичному керівництві по визначенню коефіцієнту нафтовіддачі при підрахунку запасів нафти за даними геологорозвідувальних робіт”, а по більшкрупних родовищах – шляхом техніко-економічних розрахунків для декількох варіантів щільності сітки експлуатаційних свердловин з врахуванням різних найбільш прогресивних методів дії на пласт.
Визначення коефіцієнта нафтовіддачі
Під коефіцієнтом нафтовіддачі (або коефіцієнтом вилучення нафти) розуміють відношення видобувних запасів нафти (Qвид.), тобто сумарного можливого видобутку нафти з покладу до початкових балансових запасів (Qо.):
Іноді з метою більш детального прогнозування і вивчення характеру розробки нафтових покладів виникає необхідність в більш точному визначенні коефіцієнта нафтовіддачі.
Так, під проектним коефіцієнтом нафтовіддачі, розуміють відношення визначених проектом розробки видобувних запасів до початкових балансових запасів. Цей коефіцієнт являє собою, ту максимальну частину корисної копалини, видобуток якої є кінцевою метою розробки даного покладу.
На відміну від проектного, поточний коефіцієнт вилучення нафти являє собою відношення видобутої кількості нафти до початкових балансових запасів. Він визначає ступінь виробки балансових запасів на певну дату розробки і характеризує поточний стан розробки.
В підсумку при правильному розрахунку запасів і нафтовіддачі в кінці розробки покладу поточна нафтовіддача повинна відповідати плановій, якщо не були застосовані міроприємства по збільшенню видобутку.
Під первинним коефіцієнтом нафтовіддачі слід розуміти відношення кількості нафти, яка може бути вилучена (або вже видобута) за винятком застосування міроприємств по дії на пласт до початкових балансових запасів. При цьому відношення накопиченого видобутку до початкових балансових запасів, являє собою поточний первинний коефіцієнт нафтовіддачі, а відношення запланованих видобувних запасів до початкових балансових – плановий первинний коефіцієнт нафтовіддачі.
Вторинні (поточний і плановий) коефіцієнти нафтовіддачі являють собою відповідно відношення вже видобутої або запланованої до видобутку нафти (тільки за рахунок міроприємств по дії на пласт) до початкових балансових запасів.
Повний коефіцієнт нафтовіддачі з врахуванням всього видобутку (в тому числі і за рахунок міроприємств по дії на пласт) по відношенню до початкових балансових запасів рівний: