
- •Лекція №1 класифікації запасів і ресурсів нафти і газу
- •1 Cуть класифікації запасів і ресурсів
- •2 Комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ
- •3 Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів
- •Лекція №2 підрахунковий план. Категорії запасів, перспекивні і прогнозні ресурси нафти і газу та їх призначення Підрахунковий план
- •Лекція №3 сумарні ресурси нафти, газу і конденсату
- •Лекція №4 категорійність запасів і основні вимоги до розвіданості і вивченості покладів нафти і газу
- •Лекція №5 поклади нафти і газу та їх основні класифікаційні ознаки і параметри
- •Природні резервуари
- •Умови залягання флюїдів в покладі
- •Основні типи покладів
- •Класифікація покладів по фазовому стану вв
- •Основні особливості, що характеризують умови розробки покладів
- •Групи запасів нафти і газу, основні принципи їх підрахунку і обліку
- •Лекція №6 властивості і характер залягання нафти, газу і зв’язаної води в пластових умовах
- •Вуглеводневий (нафтовий) газ
- •Відхилення вуглеводневих газів від законів ідеальних газів
- •Основні властивості нафти
- •Властивості нафти в пластових умовах
- •Нафто-, газо- і водонасиченість порід
- •Лекція №7 комплексне вивчення нафтогазоносних об'єктів на різних етапах і стадіях геологорозвідувальних робіт і розробки
- •Регіональний етап
- •Пошуковий етап
- •Розвідувальний етап
- •Комплексне вивчення продуктивних відкладів в пошукових і розвідувальних свердловинах
- •Комплексне дослідження проб нафти, газу, конденсату і підземних вод
- •Комплексне вивчення родовищ (покладів) в процесі розробки
- •Виділення оціночних об’єктів прогнозних ресурсів
- •Виділення підрахункових об’єктів перспективних ресурсів
- •Підрахункові об’єкти запасів нафти і газу
- •Лекція №9 вимоги до геологічної вивченості обєктів робіт
- •Вимоги до підрахунку запасів родовищ та оцінки перспективних ресурсів нафти, газу і конденсату та наявних в них корисних компонентів
- •Лекція №10 статична і динамічна моделі покладів нафти і газу, як основа підрахунку запасів і переводу їх у більш вищі категорії
- •Лекція №11 методи підрахунку запасів нафти, газу і конденсату
- •Методи підрахунку запасів і ресурсів нафти Об’ємний метод підрахунку
- •Суть об’ємного методу підрахунку
- •Об’ємний метод підрахунку запасів нафти
- •Варіанти об’ємного методу підрахунку запасів нафти Об’ємно-статистичний метод
- •Метод ізоліній
- •Гектарний метод
- •Об’ємно-ваговий метод
- •Підрахунок запасів вільного газу об’ємним методом
- •Підрахунок запасів вільного газу за методом падіння тиску
- •Підрахунок запасів конденсату
- •Підрахунок балансових запасів етану, пропану, бутанів та інших цінних компонентів
- •Лекція №14 метод матеріального балансу
- •Виведення рівняння, заснованого на законі збереження матерії
- •Виведення рівняння, заснованого на законі постійності об’єму пор первісно зайнятого нафтою і газом
- •Лекція №15 розрахунок ефективності різних видів енергії в нафтогазоносному пласті
- •Лекція №16 матеріальний баланс при підрахунку запасів газу
- •Лекція №17 статистичний метод
- •Принципи статистичного методу
- •Статистичний метод підрахунку запасів нафти
- •Лекція №18 методи підрахунку перспективних і оцінка прогнозних ресурсів нафти, горючих газів і конденсатів Підрахунок перспективних ресурсів категорії
- •Безпосереднє визначення площі нафтогазоносності
- •Визначення можливої площі нафтогазонасиченості за допомогою коефіцієнта заповнення пастки
- •Принципи визначення решту параметрів підрахунку
- •Визначення перспективних ресурсів категорії с3 на перспективних площах з передбачуваними нафтогазовими або газонафтовими покладами
- •Оцінка прогнозних ресурсів
- •Особливості підрахунку запасів вільного газу в нафтогазових і газонафтових покладах
- •Лекція №19 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в складнопобудованих колекторах
- •Лекція №20 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в газонафтових і нафтогазових покладах
- •Лекція №21 вибір методу підрахунку запасів нафти і газу залежно від режиму і ступеня розвіданості покладу (родовища)
- •Лекція №24 визначення коефіцієнтів нафто-, газо- і конденсатовіддачі
- •Визначення коефіцієнта нафтовіддачі
- •Фактори, які впливають на нафтовіддачу
- •Способи розрахунку коефіцієнтів нафтовіддачі
- •Визначення коефіцієнта газо - і конденсатовіддачі
- •Фактори, які впливають на газо- і конденсатовіддачу
- •Способи розрахунку газовіддачі газових і газоконденсатних покладів
- •Способи розрахунку газовіддачі нафтових покладів
- •Способи розрахунку конденсатовіддачі
- •Лекція №25 переведення запасів нафти і газу в більш високі категорії і перерахунок (повторний підрахунок) запасів Переведення запасів в більш високі категорії
- •Особливості перерахунку запасів нафти, газу і конденсату покладів, що знаходяться розробці
- •Лекція №26 підрахунок запасів нафти і газу на пеом
- •Лекція №27 складання звіту з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Зміст матеріалів і розгляд звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу в дкз України
- •Основні вимоги до звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Текст звіту
- •Табличні додатки до звіту
- •Графічні матеріали
- •Документація геологорозвідувальних, геофізичних дослідницьких і випробувальних робіт і інші початкові дані, необхідні для підрахунку запасів
- •Оформлення матеріалів
- •Лекція №28 типові недоліки звітів
- •Лекція №29 точність підрахунку запасів і визначення раціональних об’ємів робіт
- •Необхідна детальність розрахунків
- •Лекція №30 заключення
Виділення оціночних об’єктів прогнозних ресурсів
У сучасній науці під системами зазвичай розуміють складні об'єкти, для яких характерні множинність, різнотипність і різноякісність утворюючих їх елементів і зв'язків. До важливих властивостей систем відноситься їх цілісність. Остання обумовлюється наявністю у об'єктів особливого роду внутрішніх і зовнішніх системоутворюючих зв'язків, а також існуванням серед елементарних об'єктів, що складають систему, певних форм організованості або впорядкованості, створюючи свого роду рівні ієрархії.
Потрібно мати на увазі, що поняття «елементарний об'єкт» - відносне. Об'єкт, що розглядається при низькому ступені вивченості як елементарний, з підвищенням ступеня вивченості виявляється складним, таким, що складається з декількох, менших по масштабу, елементарних об'єктів. Саме у такому взаємозв'язку знаходяться всі об'єкти усередині найкрупніших систем - нафтогазоносних провінцій і їх осадового виконання, на яких здійснюються оцінка прогнозних ресурсів і підрахунок перспективних ресурсів та запасів нафти, газу і корисних компонентів, що містяться в них.
Останніми роками при прогнозуванні нафтогазоносності намітилася цілком певна тенденція одночасного обліку площинної і вертикальної ієрархії при виділенні оціночних об'єктів за принципом: менший за площею об'єкт ув'язується з більш вужчою літолого-стратиграфічною одиницею розрізу.
Об'єкти, виділені таким чином, володіють істотними перевагами в порівнянні з будь-якими іншими, оскільки дозволяють конкретизувати прогноз, підвищуючи тим самим його достовірність. Одночасно слід пов'язувати масштаби оціночних об'єктів, що виділяються із стадіями геологорозвідувального процесу.
Принцип розділення нафтогазоносних провінцій і відкладів, що виконують їх на об'єкти площинної і вертикальної ієрархії, покладений в основу нафтогазогеологічного районування.
Проте, якщо в розрізі об'єкти нафтогазогеологічного розчленовування співпадають з оціненими об'єктами, то за площею, починаючи з нафтогазоносного району, оцінені об'єкти приурочують до геоструктурних елементів відповідного порядку і знаком.
Щоб визначити, які пари об'єктів площинної і вертикальної ієрархії можна розглядати на кожній стадії як оціночні об'єкти одного рівня загальної системи нафтогазоносна провінція - осадовий чохол, необхідно обумовити, при яких можливе зіставлення таких пар. При прогнозуванні нафтогазоносності надр найважливішими є принципи геологічної аналогії. Вони полягають у виборі на вивченій території еталонних об'єктів, які по ряду критеріїв можна вважати схожими за геологічною будовою із слабо вивченими оціночними об'єктами, що оцінюються на прогнозній території. При цьому еталонний і об'єкти, що оцінюються повинні бути приурочені до геоструктурних елементів одного порядку і знаку. Вони, у свою чергу, є частиною однієї тектонічної споруди вищого рангу, розташованого в межах відповідного об'єкту нафтогазогеологічного районування одного з ним рівня. Проведення аналогії між еталонною ділянкою і ділянками, що оцінюються за площею і розрізом можливо в тому випадку, якщо об'єкт нафтогазогеологічного розчленовування простежується на території об'єкту нафтогазогеологічного районування, що охоплює ці ділянки.
На стадії прогнозу нафтогазоносності при оцінці ресурсів категорії Д2 необхідно, щоб один і той же комплекс простежувався як в межах еталону - крупної тектонічної споруди (I порядку), тобто склепіння, западини і ін., де встановлена нафтогазоносність, так і в межах оціненої ділянки того ж порядку і знаку, де той же комплекс відноситься до нафтогазоперспективних. І еталон, і об'єкт, що оцінюється в даному випадку повинні бути розташовані в межах різних нафтогазоносних районів однієї нафтогазоносної області.
Отже, оціночний об'єкт категорії Д2 на стадії прогнозу нафтогазоносності в плані обмежується крупною тектонічною спорудою (I порядку) або його частиною, а в розрізі - товщиною нафтогазоперспективного комплексу.
Існуючі методи дозволяють оцінювати прогнозні ресурси категорії Д2 і по крупніших елементах: нафтогазоносній області і провінції і їх осадовому виконанню.
Оціночними об'єктами категорії Д1 на підстадіях виявлення об'єктів і підготовки їх до пошукового буріння служать виявлені і підготовлені пастки в межах тектонічних споруд, віднесених до цієї категорії. У розрізі основним об'єктом на них є нафтогазоперспективний комплекс.
Оціночні і еталонні об'єкти при оцінці прогнозних ресурсів категорії Д1 на стадії оцінки зон нафтогазонакопичення вибираються в межах однієї крупної тектонічної споруди (I порядку). За площею еталонні ділянки охоплюють споруди меншого порядку (вали і т. п.) або їх ділянки в межах вивчених зон нафтогазонакопичення. Ділянки, що оцінюються, виділяються на однакових по рангу і знаку геоструктурних елементах, розташованих в межах нафтогазоперспективних зон або невивчених частин зон нафтогазонакопичення.
У розрізі еталонним і оціночним об'єктам відповідають вужчі інтервали розрізу, чим нафтогазоносний комплекс, тобто горизонти, що простежуються в межах нафтогазоносного району. Нафтогазоносність одних і тих же горизонтів на еталонних ділянках доведена, а на об’єктах, що оцінюються передбачається.
Оціночними об’єктами категорії Д1 на підстадіях виявлення і підготовки об'єктів до пошукового буріння є виявлені і підготовлені пастки в межах тектонічних споруд, віднесених до категорії Д1. В розрізі оціночним об’єктом на таких пастках служить нафтогазоперспективний горизонт.