Комплексне дослідження проб нафти, газу, конденсату і підземних вод

В процесі дослідження відібраних проб нафти, газу і конденсату повинні бути визначені:

- для нафти, приведеної до стандартних умов методом диференціального розгазування - фракційний і груповий склади, вміст (у відсотках по масі) селікатно-гелевих смол, масел, асфальтенів, парафінів, сірки і металів, в’язкість і густина, величина тиску насичення нафти газом, газовміст, розчинність газу в нафті, зміна об’єму, густини і в’язкості нафти в пластових і стандартних умовах, температура застигання і початку кипіння, коефіцієнти пружності нафти; дослідження нафти проводиться по глибинних пробах, а при неможливості їх відбору - по рекомбінованих пробах нафти пласта; для вивчення товарних властивостей нафти необхідно відбирати і досліджувати спеціальні проби;

- для газу (вільного і розчиненого в нафті) - густина по повітрю, теплота згорання, вміст (молярна частка %) метану, етану, пропану, бутану, а також гелію, сірководню, вуглекислого газу і азоту; склад розчиненого в нафті газу визначається при диференціальному розгазуванні глибинних проб нафти в стандартних умовах;

- для конденсату (стабільного) - фракційний і груповий склад, вміст парафіну і сірки, густина і в’язкість в стандартних умовах, тиск початку конденсації.

При вивченні складу нафти і газу необхідно визначати наявність і вміст в них компонентів, що шкідливо впливають на устаткування і ускладнюють видобуток, транспортування і переробку нафти і газу (корозійна агресивність до металу і цементу, випадання парафіну, сірки, солей, механічних домішок і т. п.).

На основі аналізу проб підземних вод повинні бути встановлені їх хімічний склад, склад розчиненого газу, вміст корисних компонентів, коефіцієнт пружності води, газовміст та інше.

Комплексне вивчення родовищ (покладів) в процесі розробки

Розробка нафтових і газових родовищ є комплексом робіт по видобутку нафти (газу, конденсату) з надр на поверхню, передбачених відповідними проектними і іншими документами. В процесі розробки здійснюється управління процесом руху рідин і газу в пласті до вибоїв свердловин шляхом вибору системи розміщення свердловин, встановлення їх числа, порядку введення в експлуатацію, режиму роботи і регулювання балансу енергії пласта. В процесі розробки здійснюється подальше, глибше вивчення покладів на кожній стадії за даними ущільненя мереж видобувних свердловин, пробурених спочатку відповідно до технологічної схеми розробки нафтового родовища або проекту дослідно-промислових робіт газового родовища, а потім відповідно до проектів розробки цих родовищ.

На основі такого вивчення уточнюються запаси покладів, плануються заходи щодо вдосконалення їх розробки.

На родовищах нафти і газу, що знаходяться в розробці, в обов’язковому порядку повинно проводитися довивчення покладів у добувних свердловинах комплексом досліджень, що включає:

- детальне і комплексне вивчення керна з метою уточнення літолого-мінералогічного складу і властивостей порід-колекторів продуктивного пласта і покришок;

- геофізичні дослідження свердловин, раціональний комплекс яких визначається виходячи з поставлених завдань і конкретних геолого-геофізичних умов;

- гідродинамічні дослідження, що уточнюють колекторські властивості порід, положення ВНК, ГНК.

Крім того, в процесі розробки покладу ведуться спостереження за зміною пластового тиску в покладах нафти і газу, поточних і річних відборів нафти, газу і води, накопиченого видобутку, газового чинника, обводненості продукції і інших показників розробки.

За даними буріння і дослідження видобувних і нагнітальних свердловин, а в необхідних випадках за даними дорозвідки уточнюються геологічна будова покладів, характер зміни ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів продуктивних пластів, якісний і кількісний склади нафти, газу і конденсату, а також основні особливості покладів, від яких залежать умови їх розробки, з метою переводу запасів родовища у вищі категорії.

В процесі розробки покладу в п’єзометричних свердловинах повинні вестися систематичні спостереження за зміною пластового тиску. Дослідження за визначенням гідродинамічного зв’язку нафтогазовміщуючих пластів за площею і розрізом необхідно проводити відповідно до вимог «Інструкції, що діє, по гідродинамічних дослідженнях пластів і свердловин».

Об’єм і якість досліджень, що проводяться, повинні забезпечувати можливість підрахунку запасів нафти і газу не тільки об’ємним методом, але і методами, заснованими на принципі матеріального балансу.

При видобутку нафти і газу попутно значної кількості підземних вод вивчення і підрахунок запасів ув’язнених корисних компонентів, які знаходяться в них, проводиться з урахуванням вимог «Інструкції по застосуванню Класифікації експлуатаційних запасів підземних вод до родовищ промислових вод». Якщо розробка покладів нафти ведеться з штучним заводнюванням, то запаси корисних компонентів, що містяться в підземних водах, не підраховуються у зв'язку з їх зміною концентрації закачуваною водою.

ЛЕКЦІЯ №8

ВИДІЛЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ І ПЕРСПЕКТИВНИХ РЕСУРСІВ ТА ОБ'ЄКТІВ ОЦІНКИ ПРОГНОЗНИХ РЕСУРСІВ НАФТИ І ГАЗУ НА ОСНОВІ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗАПАСІВ І РЕСУРСІВ

Взаємозв’язок категорій запасів і ресурсів з етапами і стадіями геологорозвідувальних робіт і розробки покладів

У Класифікації запасів і ресурсів ...1998 р. кожна категорія тісно пов'язана з відповідним етапом і стадією геологорозвідувального процесу або розробки покладів.

Основні риси такої ув'язки можна представити таким чином. Відповідно до Положення про етапи і стадії на регіональному етапі оцінюються тільки прогнозні ресурси нафти, газу і конденсату. При цьому на стадії прогнозування нафтогазоносності, об'єктами вивчення якої служать провінції, нафтогазоперспективні або нафтогазоносні області і райони, оцінювані прогнозні ресурси в більшості випадків відносять до категорії Д₂.

На стадії оцінки зон нафтогазонакопичування об'єктами вивчення є нафтогазоносні зони і зони нафтогазонакопичування, для яких переважаюча частина оцінюваних ресурсів відноситься до категорії Д₁.

Пошуковий етап характеризується локалізацією об'єктів, що вивчаються і їх послідовною деталізацією. До завершення підстадії виявлення об'єктів прогнозні ресурси оцінюються на перспективних пастках, виявлених в районах як зі встановленою, так і з можливою нафтогазоносністю. Ресурси категорії Д₁ виділяються на виявлених пастках в межах нафтогазоперспективних зон нафтогазоносних районів. Ресурси категорії Д₂ оцінюються в пастках, виявлених в межах нафтогазоперспективних районів, тобто районів з ще не встановленою нафтогазоносністю. Ресурси цієї категорії виділяються також в пастках, розташованих в межах нафтогазоносних районів в продуктивних комплексах, занурених нижче досягнутих бурінням глибин.

Підстадія підготовки об'єктів завершується підрахунком перспективних ресурсів категорії С₃ в пастках, підготовлених до пошукового буріння і розташованих в тій же структурно-фаціальній зоні даного нафтогазоносного району, в якій є виявлені розвідані поклади, що розробляються. Ресурси підготовлених пасток поза такою зоною відповідно до Методичних вказівок відносять до категорії Д₁ якщо пастки розташовані в межах нафтогазоперспективних зон нафтогазоносного району, і до категорії Д₂, якщо вони розташовані в межах нафтогазоперспективних районів.

Всі перераховані вище категорії охоплюють ресурси передбачуваних покладів, не розкритих бурінням. Стадія пошуку родовищ (покладів) завершується після отримання першого промислового припливу нафти або газу з підготовленої пастки до буріння. Запаси знов виявленого покладу підраховуються в основному по категорії С₂ і лише частково по категорії C₁ (біля свердловини з промисловою припливом).

Розвідувальний етап починається стадією оцінки родовищ (покладів). У міру буріння кожної нової розвідувальної свердловини частка запасів категорій С₂ на промислових покладах послідовно зменшується і відповідно зростає частка запасів категорії С₁. Розвідувальний етап завершується стадією підготовки родовищ (покладів) до розробки. Рішення про введення родовища (покладу) в промислову розробку може бути ухвалене, коли частка видобувних запасів категорії C₁ складає не менше ніж 80%, а запасів категорії С₂ - не більше 20%.

Запаси категорії В підраховуються по покладу (або її частини), що вже розробляється, розбуреному відповідно до першого проектного документу на розробку. Із закінченням розбурювання покладу, що за часом співпадає із завершенням І-ої стадії розробки, досягнувши відповідного ступеня вивченості всі її запаси переводяться в категорію В.

Запаси категорії А підраховуються по покладу в цілому або його частини, до пробурених свердловин відповідно проекту розробки. Після завершення буріння в основному всіх свердловин по проекту розробки (період III стадії розробки) запаси покладу переводяться в категорію А.

Таким чином, на кожній вищій стадії геологорозвідувального процесу і розробки покладів підвищується детальність їх досліджень. Завдяки цьому уточнюються уявлення про геологічну будову об'єктів, які диференціюються на все дрібніші об'єкти, елементарні по відношенню до первинних. Ув'язка категорій ресурсів і запасів з певними етапами і стадіями геологорозвідувального процесу і розробки покладів створює передумови для застосування системного підходу до виділення об'єктів оцінки прогнозних ресурсів і об'єктів підрахунку перспективних ресурсів і запасів нафти і газу. Назвемо їх скорочено відповідно оціночними і підрахунковими об'єктами.

Суть системного підходу полягає в представленні оціночних і підрахункових об'єктів у вигляді ряду рівнів організації, що знаходяться відносно послідовного підпорядкування і відповідних певній стадії вивченості.