Розвідувальний етап

Цей етап ділиться на дві стадії: оцінка родовищ (покладів) і підготовка їх до розробки.

Стадія оцінки родовищ (покладів). Об'єктами робіт на цій стадії служать відкриті родовища і виявлені поклади. В процесі проведення робіт вирішуються наступні завдання:

• встановлення основних характеристик родовищ (покладів) для визначення їх промислового значення;

• визначення фазового стану УВ покладів;

• вивчення фізико-хімічних властивостей нафт, газів, конденсатів в пластових і поверхневих умовах, визначення їх товарних якостей;

• встановлення типу колекторів і їх ємнісно-фільтраційних характеристик;

• встановлення типу покладів;

• визначення ефективної товщини, значень пористості, нафтогазонасиченості відкладів;

• встановлення коефіцієнтів продуктивності свердловин;

• підрахунок запасів;

• розділення родовищ (покладів) на промислові і непромислові;

• вибір об'єктів і поверхів розвідки, виділення базисних покладів і визначення черговості проведення на них дослідно-промислової експлуатації і підготовки до розробки.

Вирішення цих задач повинен забезпечити наступний комплекс робіт:

• буріння і випробування розвідувальних свердловин із застосуванням методів інтенсифікації припливів;

• відбір керна, шламу; проб води, нафти, газу і їх вивчення;

• геофізичні дослідження свердловин;

• геохімічні, гідрогеологічні, гідродинамічні і інші види дослідження свердловин в процесі буріння, випробування;

• деталізаційна свердловинна і наземна (морська) сейсморозвідка;

• дослідно-промислова експлуатація свердловин (у районах з розвинутим видобутком за наявності транспорту).

Стадія підготовки родовищ (покладів) до розробки. На цій стадії об'єктами робіт служать родовища і поклади, що мають промислове значення. Типовий комплекс включає ті ж роботи, що і на попередній стадії, а також повторну інтерпретацію геолого-геофізичних матеріалів з урахуванням даних по пробурених свердловинах і проведення детальних геолого-геофізичних робіт на площі (сейсморозвідка, структурне буріння) і в свердловинах (ВСП, СК, електророзвідка і т. д.). У ряді випадків передбачається буріння випереджаючих видобувних свердловин.

Таким чином, на розвідувальному етапі вирішується загальне завдання підготовки промислових родовищ (покладів) до розробки. Проводяться визначення геометрії і оцінка достовірності значень геолого-промислових і підрахункових параметрів з метою підготовки початкових даних для складання технологічної схеми розробки родовища нафти і проекту дослідно-промислової розробки родовища газу. Розвідувальний етап завершується підрахунком запасів нафти і газу і оцінкою економічної ефективності проведених робіт.

Вимоги до вивченості родовищ і покладів на пошуковому і розвідувальному етапах, а також в процесі розробки визначаються інструкцією. Цей документ зобов'язує дотримувати встановлені етапи і стадії геологорозвідувальних робіт, строго виконувати вимоги до їх проведення і якості, здійснювати раціональне комплексування методів і технічних засобів розвідки, своєчасно проводити постадійну геолого-економічну оцінку результатів робіт. Ступінь вивченості родовища повинен забезпечувати можливість його комплексного освоєння при обов'язковому дотриманні вимог з охорони довкілля.

При розвідці родовищ глибина, спосіб буріння і конструкція розвідувальних свердловин визначаються у кожному конкретному випадку проектом розвідки. Конструкція свердловин повинна забезпечувати можливість проведення геофізичних досліджень, випробування на приплив рідини і газу як у відкритому стовбурі, так і в колоні, гідродинамічних досліджень, відбору глибинних проб флюїдів.

Кількість, система розміщення і послідовність буріння розвідувальних свердловин повинні забезпечувати отримання надійних даних для виявлення закономірностей зміни будови продуктивних пластів, їх товщини, колекторських властивостей, характеру насичення і особливостей тектонічної будови родовища. Відстані між розвідувальними свердловинами, необхідні для детального вивчення геологічної будови родовища (покладу), обґрунтування підрахунку запасів і підготовки об'єкту для промислового освоєння, визначаються розмірами покладу і складністю її геологічної будови.

У табл. 7.1 приведені узагальнені відомості про середні відстані між розвідувальними свердловинами, що застосовувалися при розвідці нафтових і газових родовищ СРСР. Вони можуть враховуватися при проектуванні геологорозвідувальних робіт, але їх не можна розглядати як обов'язкові. Для кожного родовища на підставі вивчення і ретельного аналізу всіх наявних геологічних і геофізичних матеріалів обґрунтовується найбільш раціональна система розміщення розвідувальних свердловин.

Таблиця 7.1 - Рекомендована кількість свердловин для розвідки родовищ (покладів) вуглеводнів залежно від площі і складності геологічної будови

Плоша. км2 Діапазон зміни площі, км2	Складність геологічної будови: 1 - проста 2 - складна 3 - дуже складна	Середня відстань між свердловинами, км	Кількість свердловин для розвідки	Кількість свердловин з високим виносом керна
2 1-3	1 2,3	0,8- 1,3 0,7- 1,1	1 -2 2	1 -2 2
5 3-7	1 2,3	1,0- 1,6 0,8- 1,3	2-4 3-6	2 3
10 7-15	1 2,3	1,2- 1,8 0,8- 1,6	4-6 5-8	3 3-4
25 15-40	1 2,3	1,4-2,2 1,1 - 1,9	5- 12 7-50	3-6 4-7
50 40-75	1 2,3	1,6-2,5 1,4-2,2	8-20 10-27	4-8 5-10

У зв'язку із складністю проведення і високою вартістю робіт пошуки і розвідка родовищ нафти і газу, розташованих в межах шельфової зони, здійснюються по більш рідшій, що приведена в табл. 7.1 мережі свердловин з попереднім виконанням на площах високоточних сейсморозвідувальних робіт і з довивченням будови родовища в процесі його розробки.

Для нафтогазових і газонафтових покладів при виборі систем розташування розвідувальних свердловин і відстаней між ними слід враховувати необхідність оцінки промислового значення нафтової і газової частин цих покладів.

При розвідці родовищ, розташованих в зонах вічної мерзлоти порід, особливу увагу слід приділяти вивченню геокриологічних умов родовища і прилеглих районів з метою отримання необхідних даних для проектування підприємств з видобутку нафти і газу і прогнозування можливих змін навколишнього середовища. У районі розвіданого родовища повинні бути оцінені сировинна база для виробництва будівельних матеріалів і можливі джерела водопостачання з погляду можливості задоволення потреби майбутніх підприємств з видобутку нафти і газу або для обґрунтування проведення надалі спеціальних геологорозвідувальних, гідрогеологічних і дослідницьких робіт.