3.1.2.2 Тектоніка

В тектонічному відношенні найглибше занурена північно-захід­на частина Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, відома за назвою Угерсько-Крукеницької западини (рисунок 1.3). Центральна частина Зовнішньої зони Передкарпатського прогину характеризується зменшенням товщин неогенових відкладів. Тут виділяється Станіславське підняття. На південний схід товщини міоценових утворень знову збі­льшуються, виповнюючи Косівську западину. Локальні структури в цій зоні спадисті, деколи брахіантиклінальні, переважно північно-за­хідного простягання. Північно-західна межа зони умовно пробігає флексурою, яка тягнеться через Немирів, Щирець, Миколаїв, Івано-Франківськ.

Локальні антикліналі Зовнішньої зони Передкарпатського проги­ну являють собою проміжну (перехідного типу) куполоподібну складчастість, походження якої пов’язане з дуже складними різноманітними по напрямку тектонічними рухами в процесі геологічного розвитку цієї зони.

У межах Зовнішньої зони Передкарпатського прогину зосередже­ні газові родовища (винятком є Лопушнянське нафтогазове родовище і Кохановський нафтовий поклад). Локалізуються нагромадження газу у мезозойських (крейда-юра) і міоценових (сармат-тортон) відкладах вздовж фронту насуву флішових утворень Внутрішньої зони Перед­карпатського прогину від державного кордону з Республікою Польща до м.Вижниця. На південь від цього населеного, пункту платформний схил Передкарпатського прогину майже повністю заглиблюється під насуненням складчастих зон Передкарпатського прогину і Карпат. Ця думка була висловлена вперше карпатськими геологами і геофізиками. Грунтувалася вона на даних гравіметричних сейсмічних і геологіч­них дослідженнях внаслідок буріння глибоких свердловин на Красноїльській площі, де відклади платформенного схилу Передкарпатсько­го. прогину були розкриті під насуненням флішових відкладів Покутсько-Буковинських складок. Цікаво, що на південь від Косова і Вижниці на платформенному схилі Передкарпатського прогину тут ніби пе­реривається смуга поширення родовищ вуглеводнів. Як тепер вже вста­новлено вона дійсно простягається під насуненням флішових відкла­дів Внутрішньої зони цього прогину, про що свідчить відкриття Лопушнянського нафтогазового родовища в мезойських відкладах платформеного схилу Передкарпатського прогину піднасувом Буковинсь­ких складок, які відносяться; до Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

3.1.2.3 Промислова нафтогазоносність та типи покладів вуглеводнів

Газові поклади Зовнішньої зони Передкарпатського прогину пов’язані з локальними пологими антиклінальними структурами, іно­ді брахіантиклінальними, які являються типовим прикладом проміжної складчастості. Тип покладів в більшості пластовий склепінний і масивний склепінний тектонічно-екранований, літологічно обмеже­ний зі всіх боків, стратиграфічно екранований. Прикладом пласто­вих склепінних покладів можуть служити поклади газу в сарматських відкладах родовищ Дашава, Свідниця-Коханівка та інших. Прикладом масивно-склепінного типу є поклади газу в юрських і крей­дових відкладах родовищ Рудки, Більче-Волиці та інших. Тектонічю-екрановані поклади зустрічаються в родовищах газу Сацковичі (Сар­матські відклади), Угерське (відклади крейди). Прикладом типу покладів літологічно обмежених зі всіх боків можуть слугувати газові накопичення в лінзах тортонських відкладів Косівського родовища.

На нафтогазовому родовиті Коханівка-Свідниця поклад нафти в юрсь­ких відкладах відноситься до типу стратиграфічно екранованого. Тут поклад нафти юрського відкладу зв’язаний з горстоподібним виступом в юрських відкладах, які з стратиграфічним неузгоджен­ням перекриваються відкладами тортону, що і екранують скупчення нафти.

Родовища вуглеводнів Зовнішньої зони Передкарпатського про­гину характеризуються переважно нормальними і заниженними плас­товими тисками (менше гідростатичних).

Колекторами у родовищах Зовнішньої зони Передкарпатського проги­ну є пісковики, алевроліти, піскові глини. Відкрита пористість колекторів - від 5,2 до 8%.

Покришками є глини сармату, галогенні та глинясті утворення тортону. Режим покладів газові у поєднанні з пружними, слабоводонапірними і водонапірними.

Загальні відомості про родовища і поклади вуглеводнів з пів­нічного заходу на південний схід по адміністративним областям приводяться в таблиці 1.7.