3.1 Нафтогазоносна область Передкарпатського прогину Скибової зони Карпат

Передкарпатський прогин по загально прийнятій думці геологів, які проводили дослідження в цій області, поділяється на дві зо­ни: платформенного схилу (північно-східну), яка одержала назву Зов­нішньої, або Більче-Волицької і геосиклінального схилу (південно-західну), яка одержала назву Внутрішньої зони.

Зовнішня зона прогину розвинулась на південно-західній околиці Руської платформи. Для неї характерна відсутність палеогену і моласової товщі нижнього міоцену. Тортон-сарматські відклади (середнього і верхнього міоцену), зім’яті в пологі складки, заля­гають тут на розмитій поверхні, мезопалеозойських осадів опущено­го краю платформи.

Від Руської платформи Зовнішня зона Передкарпатського проги­ну відділяється по системі скидів і флексур, які прослідковуються геофізичними методами розвідки в південно-східному напрямку від с.Яворова Львівської області.

З Внутрішньою зоною прогину Зовнішня зона межує із серією крутих скидів, по яких платформенні осади занурюються на значну глибину під насувом моласових і флішевих утворень Карпат.

Поперечними розривами Зовнішня зона Передкарпатського прогину розбивається на ряд припіднятих і опущених блоків. Основні із них утворюють Угерсько-Крукеничську западину, Станіславське підняття і Косівську западину (див.рисунок 3,3.1).

Внутрішня зона прогину представляє собою область розвитку мо­ласових осадів нижньоміоценового і, частково, середньомісценового віку, які знаходяться на прогнутих складчатих підвалинах Карпат, складених флішевими осадами.

Поверхнева границя між Внутрішньою і Зовнішньою зонами проги­ну проводиться по лінії насуву стебницьких відкладів на тортон-сарматські осади.

Внутрішня зона Передкарпатського прогину з північного сходу на південний захід підрозділяється на Самбірську і Бориславсько-Покутську підзону (в деяких геологічних джерелах ці підзони виділяюються як зони і в цьому випадку назва Внутрішньої зони не вико­ристовується).

Самбірська підзона - це складнопобудований синклінарій, який являє собою западину, заповнену воротищенськими, стебницькими і балічськими осадами. Ширина розповсюдження осадів цієї підзони зменшується з північного заходу на південний схід. В пересіченні по р.Бистриці і р.Стрий Самбірська підзона по поверхні має ширину 24 км, але в Покутсько-Буковинській частині зони максимальна її ширина (між м.Вижницею і с.Берегометом) складає 3 км.

Бориславсько-Покутська підзона являє собою смугу, яка складе­на перекинутими в північно-східному напрямку антикліналями насу­нутими одна на іншу. Осадові товщі складені крейдовим і палеоге­новим флішем, а також моласами неогену. По складності своєї будо­ви і дислокування ця підзона дуже подібна до Скибової зони Карпат.

В розрізі підзони часто існує декілька тектонічних поверхів, на­сунених один на інший. Найбільшу ширину 18 км Бориславсько-Покутська підзона має у пересічені по р.Пастинкі. Найменша її ширина (800 м) є в районі м.Добромиль.

Скибова зона Карпат складається багаточисельними лінійно-ви­тягнутими і брахиантиклінальними складками, як правило, перекинутими в північно-східному напрямку і насунутими одна на одну, а та­кож на складчасті утворення Внутрішньої зони Передкарпатського про­гину.