3.1.3.2 Тектоніка

Осадові утворення, які складають Внутрішню зону Передкарпатського прогину, інтенсивно дислаковані і зім’яті в антиклі­нальні складки, часто перекинуті і насунені одна на одну у північно-східному напрямку. Відклади Внутрішньої зони Перед­карпатського прогину насунені на його Зовнішню зону. Ампліту­да насунення у північно-західному: напрямі за даними буріння досягає 20 км. В південно-східному напрямі зона зану­рення під регіональне насунення флішових утворень крейди і палеогену Скибової зони Карпат, амплітуда якого за даними буріння досягає 25 і більше кілометрів.

У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину, з південного заходу на північний схід виділяються дві підзони: Бориславсько-Покутська і Самбірська.

Бориславсько-Покутська підзона (в деяких літературних джерелах вона називається зоною) являє собою складний антиклінорій, поділений на блоки поперечними тектонічними порушен­нями. Антиклінальні складки підзони перекинуті і насунені од­на на одну в північно-східному напрямі. Складчасті утворення Бориславсько-Покутської підзони насунені на відклади Самбірської підзони також в північно-східному напрямі. Бориславсько-Покутська підзона (складчатий тектонічний покрив) по ширині виходів на поверхню відкладів змінюється в південно-східному напрямку. В Бориславському районі покрив має ширину до 5 км, на широті Івано-Франківська до 20 км (район так званого Івано-Франківського підняття). Далі на південний схід шири­на підзони, яка розглядається, зменшується до 7 км. В Покутсько-Буковинській частині підзони розповсюдження відкла­дів Бориславсько-Покутського насуву на поверхні досягає 24-25 км.

Збільшення ширини Бориславсько-Покутської підзони має місце там, де фронт тектонічного покрову Скибової зони Карпат відступає на південний захід в зв’язку з розмивом складчатих флішових утворень фронтальної Берегової скиби Карпат. На цих дільницях на поверхню виходять складки Бориславсько-Покутської підзони Внутрішньої зони Передкарпатського про­гину. Тому ці дільниці називаються тектонічними вікнами.

Самбірська підзона (в деяких літературних джерелах її називають зоною), яка складена моласами неогену, - це синклінарій з декількома лінійно витягнутим згортками, насунених одна на одну у північно-східному напрямку і в цілому на Зовніш­ню зону Передкарпатського прогину. Відклади Самбірської підзони розколюється поперечними тектонічними порушеннями, внаслідок чого вони також, як і попередня, має блокову будову.

Складчасті утворення Скибової зони Карпат насунені в пів­нічно-східному напрямку на Внутрішню зону Передкарпатського проги­ну. В межах Скибової зони Карпат на прилеглих до Внутрішньої зони площах виділяються лускоподібні складки Берегової (південно-східної) скиби яка перекриває тектонічним насувом осади Внутрішньої зони прогину і Орівської (південно-західної) скиби, під насувом якої занурюються відклади Берегової скиби Карпат. Відклади Бе­регової і Орівської скиб Карпат складаються з крейдяних і палео­генових порід.

Локальні структури (брахиантикліналі і лінійно витягнуті складки) Внутрішньої зони Передкарпатського прогину і прилеглих площ Скибової зони Карпат по своїй будові являються типовим прик­ладом альпінотипної, або повної складчатості.