
- •13. Стандартні умови визначаються наступними значеннями тиску і температури:
- •17. Ентропія ідеально утвореного кристалу індивідуальної речовини при абсолютному нулі:
- •Кінетика
- •Електропровідність розчинів електролітів.
- •Потенціометрія
- •Адсорбція.
- •Хроматографія.
- •Дисперсні систем
- •Коагуляція
- •Термодинаміка
- •Кінетика
- •Потенціометрія
- •Адсобція
- •Хроматографія
- •Дисперсні системи
- •Коагуляція
Коагуляція
1. Критична концентрація (поріг коагуляції) йона-коагулятора із збільшенням його заряду:
а) зменшується; б) збільшується;
в) не змінюється; г) заряд не впливає на поріг коагуляції.
2. Якщо електроліт додають невеликими порціями, то коагуляція настає при вищій сумарній його концентрації, ніж при одноразовому внесенні. Це явище:
а) звикання золю; б) взаємної коагуляції золів;
в) адитивності електролітів; г) синергізму електролітів.
3. Найсильніший вплив на явище коагуляції золів має:
а) дія розчинів електролітів; б) інтенсивна механічна дія;
в) випромінювання, дія світла; г) різка зміна температури
4. Мінімальна молярна концентрація електроліту, яка викликає явну коагуляцію колоїдного розчину за певний проміжок часу, називається:
а) поріг коагуляції; б) коагулюючи здатність
в) седиментація г) електроосмос.
5. Процес злипання частинок дисперсної фази при втраті системою агрегативної стійкості називається:
а) коагуляція; б) електрофорез в) седиментація г) електроосмос.
6. Основною умовою седиментаційної стійкості колоїдів є:
а) висока дисперсність і участь дисперсної фази у броунівському русі;
б) явища електроосмосу і електрофорезу;
в) низька дисперсність і низький осмотичний тиск;
г) втрата агрегативної стійкості.
7. Коагуляцію золю викликають всі фактори, крім:
а) зміна зовнішнього тиску; б) інтенсивна механічна дія;
в) випромінювання, дія світла; г) різка зміна температури.
8. Згідно правилом Шульце-Гарді вкажіть йон, що має найбільшу коагулюючи здатність для золю гідроксиду Fe(ІІІ), добутого методом гідролізу:
а) Na3PO4; б) K2SO4 в) AlCl3 г) Ca(NO3)2.
9. Значення порогу коагуляції для золю з негативно зарядженими гранулами найменше для розчину електроліту:
а) AlCl3; б) Na3PO4; в) Na2SO4; г) CaCl2.
10. Значення порогу коагуляції для золю з позитивно зарядженими гранулами найбільше для розчину електроліту:
а) NaCl; б) Na3PO4; в) Na2SO4; г) однакові для всіх трьох розчинів.
11. Критична концентрація (поріг коагуляції) йона-коагулятора із збільшенням його заряду:
а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється; г) заряд не впливає на поріг коагуляції.
12. Якщо електроліт додають невеликими порціями, то коагуляція настає при вищій сумарній його концентрації, ніж при одноразовому внесенні. Це явище:
а) звикання золю; б) взаємної коагуляції золів; в) адитивності електролітів; г) синергізму електролітів.
13. Правло значності – коагулюючу дію має лише той йон електроліту, який має заряд протилежний заряду гранули встановив:
а) Гарді; б) Шульце в) Паннет-Фаянс; г) Штерн.
14. Мінімальна молярна концентрація електроліту, яка викликає явну коагуляцію колоїдного розчину за певний проміжок часу, називається:
а) поріг коагуляції; б) коагулюючи здатність в) седиментація г) електроосмос.
ВМС
Які із перелічених речовин можуть бути мономерами в реакції полімеризації:
а)
С2Н6;
б) С6Н5ОН;
в)
г)
С2Н4
2. До якої із видів класифікації відносяться стереорегулярні і нестереорегулярні ВМС:
а) за розміщенням в просторі; б) за способом одержання;
в) за хімічним складом; г) за будовою макромолекул.
До специфічних властивостей ВМС відносять:
а) в’язкість, адсорбція, гнучкість; б) еластичність, гнучкість, набухання;
в) розсіювання світла, когезія; г) стійкість, тиск, температура.
Десольватація макромолекул ВМС відбувається завдяки явищу:
а) драглювання; б) коацервації; в) висолювання; г) денатурації.
5. ВМС можна отримати методами:
а) полімеризації і поліконденсації; б) окиснення і відновлення;
в) обміну і сполучення; г) сполучення і гідролізу.
Елементарною ланкою в макромолекулах крохмалю є залишки молекул:
а) β-глюкози; б) γ-глюкози; в) β- фруктози; г) α-глюкози.
По відношенню до розчинника полімери поділяють на:
а) спирторозчинні і спиртонерозчинні; б) водорозчинні і водонерозчинні;
в) колоїдні і істинні; г) бензорозчинні ібензонерозчинні.
Обмеження набухання завершується:
а) утворенням суспензій; б) утворенням аерозолів;
в) утворенням ВМС г) утворенням драглів.
Які із перелічених речовин можуть бути мономерами в реакції поліконденсації:
а)
С2Н2;
б) СН3СООН;
в)
г)
С4Н6
Які з наведених ВМС є природними?
а) білки, нуклеїнові кислоти; б) каучук, віскоза; в) капрон, поліетилен; г) лавсан, полісахариди.
Під ізоелектричною точкою білків розуміють:
а) мінімальне значення рН розчину білка, при якому макромолекули не руйнуються;
б) значення рН розчину білка, при якому білок стає електронейтральним;
в) положення молекули, коли функціональні групи здатні дисоціювати;
г) максимальне значення рН, при якому білок найбільш стійкий.
Тиск, набухання можна визначити за рівнянням:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
Елементарною ланкою в макромолекулах природних білків є залишки молекул:
а) β – амінокислот; б) α - амінокислот; в) γ - амінокислот; г) ω – амінокислот.
Штучними ВМС називають полімери отримані:
а) обробкою природних полімерів; б) обробкою штучних полімерів;
в) при взаємодії природних і штучних: г) при взаємодії мономерів.
Необмежене набухання завершується:
а) утворенням розчину ВМС; б) утворенням драглів;
в) утворенням аерозолів; г) утворенням емульсії.
16. Здатність розчинів ВМС втрачати текучість називається:
а) дисоціацією; б) висолюванням; в) набуханням; г) драглюванням.
До стереорегулярних відносяться полімери:
а) синтетичний каучук; б) природний каучук; в) білок; г) крохмаль.
Біосинтез білків можна віднести до методу:
а) полікондисаційного; б) полімеризаційного;
в) полігомологічного; г) полігетероланцюгового .
Розчини ВМС проявляють властивості:
а) колоїдних розчинів; б) істинних розчинів;
в) істинних і колоїдних розчинів; г) напівколоїдних.
З підвищенням тиску ступінь набухання:
а) зростає; б) зменшується; в) не впливає; г) досягає певного значення.
Які з наведених пар ВМС є синтетичні?
а) капрон, полісахариди; б) каучук, ацетат целюлози;
в) полісахариди, білки; г) поліетилен, поліпропілен.
Гомоланцюгові і гетеро ланцюгові ВМС класифікують за:
а) за будовою ланцюга; б) за будовою макромолекул;
в) за природою; г) за хімічним складом.
Зміна рН від ізоелектричної точки в кислу чи лужну сторону приводить до:
а) зменшення ступеня набухання; б) зростання ступеня набухання; в) не змінює ступінь набухання; г) не має значення.
Процес, який супроводжується виділенням із драглів розчинника в окрему рідку фазу називається:
а) драглюванням; б) метаболізмом; в) синерезис; г) тіксотропія.
25. За будовою макромолекули крохмаль відноситься до:
а) лінійних; б) сітчастих; в) розгалужених; г) регулярних.
Процес набухання супроводжується збільшенням:
а) об’єму і маси полімера; б) тиску полімера;
в) маси полімера; в) об’єму полімера.
Від кількісного співвідношення яких функціональних груп залежить заряд білка?
а) –NO2, –COOH; б) –NO2; -SH; в) –COOH, –NH2; г) –COOH, –OH.
Процес змішування водних оболонок ВМС без об’єднання самих частинок називається;
а) драглюванням; б) денатурацією; в) іонізацією; г) коацервацією.
Другий рівень