Адсорбція.
1. Накопичення однієї речовини в об’ємі іншої це:
а) адсорбція; б) десорбція; в) абсорбція; г) хемосорбція.
2. Накопичення однієї речовини на поверхні іншої це:
а) адсорбція; б) десорбція; в) абсорбція; г) хемосорбція.
3. Для речовин гомологічного ряду спиртів та жирних кислот поверхнева активність зростає в 3-3,5 рази при збільшенні вуглеводневого ланцюга на 1 групу СН2. Це правило:
а) Дюкло-Траубе; б) Панета-Фаянса; в) Шульце Гарді; г) Ернста-Петерса.
4. Речовина, на поверхні якої проходить адсорбція це:
а) адсорбент; б) адсорбтив; в) розчинник; г) полімер.
5. Очищення крові від токсинів середньої молекулярної маси пропусканням крові через активоване вугілля:
а) хемосорбція; б) гемосорбція; в) ентеросорбція; г) аплікаційна терапія.
6. При адсорбції розчинена речовина тим краще адсорбується, чим більша різниця полярностей між адсорбтивом і розчинником це правило:
а) Шульце-Гарді; б) Панета-Фаянса; в) Ребіндера; г) Дюкло-Траубе.
7. Використання активованого вугілля для очистки організму від отрут та токсинів в шлунково-кишковому тракті це:
а) хемосорбція; б)гемосорбція; в) аплікаційна терапія; г) ентеросорбція.
8. Використання активованого вугілля для очистки опікових ран поверхні тіла:
а) гемосорбція; б) хемосорбція; в) ентеросорбція; г) аплікаційна терапія.
9. Речовина, на поверхні якої проходить адсорбція це:
а) адсорбент; б) адсорбтив; в) розчинник; г) полімер.
10. Рівняння адсорбції Ленгмюра відображає залежність адсорбції від концентрації і записується виразом:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
11. Накопичення однієї речовини в об’ємі іншої це:
а) адсорбція; б) абсорбція; в) десорбція; г) хемосорбція.
12. Аніоніти – це полімерні матеріали, що здатні обмінювати йони, мають групи,:
а) –СООН; б) –РО4Н; в) -SO3Н; г). -NH3OH.
Хроматографія.
1. За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:
а) тонкошарова; б) рідинна; в) адсорбційна; г) газо-рідинна.
2. Згідно класифікації за агрегатним станом емульсії – це дисперсні системи типу:
а) Р/Г; б) Р/Р; в) Т/Р; г) Г/Р.
3. Катіоніти – це полімерні матеріали, що здатні обмінювати йони, мають групи:
а) –СОН; б) –NH3OH; в) -COONa г) -SO3Н.
4. Рухомою фазою для газової колонкової хроматографії є:
а) азот; б) елюєнт; в) вода; г) повітря.
5. Як із підвищенням температури змінюється фізична адсорбція речовин:
а) зменшується; б) не змінюється; в) збільшується; г) значно зростає.
6. Як із підвищенням температури змінюється хімічна адсорбція речовин:
а) зменшується; б) не змінюється; в) збільшується; г) значно зростає.
7. На розділення йонів на колонці найбільше виливає:
а) сила йонів; б) масова частка йонів; в) елюент; г) заряд йонів.
8. Згідно класифікації за агрегатним станом дим, пил – це дисперсні системи типу:
а) Т/Г; б) Т/Р; в) Р/Г; г) Г/Т.
9. Згідно класифікації за агрегатним станом суспензії – це вільно дисперсні системи типу:
а) Р/Р; б) Т/Р; в) Г/Р; г) Р/Т.
10. За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:
а) рідинна; б) абсорбційна; в) капілярна; г) газова.
11. Згідно класифікації за агрегатним станом аерозолі, туман – це дисперсні системи типу:
а) Г/Р; б) Р/Г; в) Т/Г; г) Р/Р.
12. За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:
а) адсорбційна; б) капілярна; в) газо-рідинна; г) тонкошарова.
13. Згідно класифікації за агрегатним станом емульсії – це дисперсні системи типу:
а) Р/Г; б) Р/Р; в) Т/Р; г) Г/Р.
14. За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:
а) тонкошарова; б) рідинна; в) адсорбційна; г) газо-рідинна.
15. За агрегатним станом рухомої фази хроматографія класифікується як:
а) газова; б) адсорбційна; в) капілярна; г) розподільча.