Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Діловодство буклет.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.42 Mб
Скачать

3. Датування та індексація документів

Дата (реквізит 11) є обов'язковим елементом будь-якого документа. Позбавлений дати, він певною мірою втрачає юридичну силу. Тому кожен, хто складає, вико­нує, затверджує чи підписує будь-який діловий папір, повинен привчитися проставляти дату. Датою документа може стати день підписання або затвердження. Так, да­тою листа або наказу є день їх підписання; датою плану, звіту чи інструкції — день затвердження. Окрему групу складають такі документи, як протокол і акт, датою кот­рих є час здійснення зафіксованих у них вчинків, подій, фактів, явищ.

Датою документа, що приймається колегіальним ор­ганом, є дата його прийняття. Датою вступу в силу роз­порядчого документа — день його одержання адресатом, якщо документом не обумовлено інший термін.

Документи набувають чинності з моменту їх підпи­сання (або затвердження), якщо у тексті або законодав­ством не передбачена інша дата. Документи, які підляга­ють державній реєстрації у Мінюсті України, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації.

Дати підписання, затвердження ділових паперів, а та­кож ті, що є в тексті, повинні оформлятися цифровим способом. Елементи дати наводяться трьома парами арабських цифр в один рядок у послідовності: число, мі­сяць, рік. Наприклад, 17 червня 1951 року слід писати: 17.06.51.

Якщо порядковий номер місяця або числа скла­дається з однієї цифри, то перед нею проставляється нуль. Наприклад: 9 січня 2002року слід писати: 09.01.02. Словесно-цифровий спосіб оформлення дати (ска­жімо, «21 березня 2001р.»} може вживатися в документах, що містять відомості фінансового характеру. При по­силанні у тексті на правовий акт або інший документ да­та оформляється таким чином: лист №201 від 17.07.01.

Обов'язковому датуванню і підписанню підлягають всі службові позначки на документах, пов'язані з їх про­ходженням та виконанням (резолюції, погодження, візи, позначки про виконання документа та направлення його до справи тощо).

Проставляється дата підписання документа в його лівій верхній частині разом з індексом на спеціально від­веденому для цього місці бланку. Якщо документ складе­но не на бланку, його дата проставляється нижче підпису, ліворуч. Дата затвердження документа проставляється особою, яка його підписала.

Індекс документа (реквізит 12) найчастіше включає три пари арабських цифр, де перша пара — індекс структурно­го підрозділу автора документа, друга — номер справи, де зберігається копія вихідного документа, третя — порядко­вий номер за журналом обліку. Наприклад: вихідний номер № 07-18/76 означає: 07 — шифр підрозділу установи, 18 — номер справи за номенклатурою для підрозділу, 76 — но­мер документа за журналом обліку вихідних документів.

Посилання на індекс та дату вхідного документа (рек­візит 13) має включати дату й індекс, вказані установою, що видала або уклала документ, на який дається відповідь. Вказаний реквізит переписується особою, що складає до­кумент з ініціативного документа. Наприклад: на №04-20/83 від 12.12.01. слово рік або скорочення р. в такому разі не проставляється.

Місце складання або видання (реквізит 14) включає в се­бе назву населеного пункту, де видається документ. Про­ставляється реквізит на тому ж місці, що й реквізит 13.