Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Діловодство буклет.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.42 Mб
Скачать

4. Графічні скорочення, абревіатури.

У різноманітних документах застосовуються певні типи скорочень. Усі вони повинні відповідати вимогам правил орфографії та пунктуації. Правила скорочення слів у тек­стах ділових паперів закріплені державним стандартом. Скорочення виправдані,, оскіль­ки вони зменшують час на складання тексту, заощаджують місце на папері і витрати на виготовлення документів.

Графічні скорочення — це економне позначення слів у документах. Особливість їх по­лягає в тому, що вимовляються вони в усному мовленні повністю і скорочуються лише на письмі. Після такого скорочення обов'язково ставиться крапка, якщо це не кілограмова чи метрична міра: ( кг, т, мм, км, дм, г).

Основним критерієм скорочуваності є доступність.

Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття; б) для вживання в пи­семній мові.

Графічні скорочення для зорового сприйняття не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами, записуються :

а) через дробову риску: о/с (особовий склад), в/ч (військова частина), р/р (розрахунко­вий рахунок), п/н (порядковий номер) тощо;

б) через дефіс: м-ць (місяць), б-ка (бібліотека), в-во (видавництво), р-н (район) , ф-ція (функція) тощо.

При вживанні в писемній мові слова скорочуються на приголосну, після якої ста­виться крапка: кв. (квартира), гр. (громадянин), див. (дивись), обл. (область), с. (село), стор. (сторінка), укр. (український) тощо.

Абревіатура — скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких твориться скорочення.

За вимовою розрізняють такі види абревіатур:

1. Ініціальні (буквені) — утворені поєднанням назв перших букв кількох слів. На письмі вони передаються великими буквами. Н а п р и к л а д: МВС, ОРД, ДАІ, КПК, РВВС, Ч А ЕС, СБУ, ВЛК, РУ, ГУ МВС, КРУ тощо.

2. Звукові — утворені від перших літер тих слів, які стали основою для їх утворення: вуз, райвно, завуч, неп тощо.

3. Складові — утворені від початкових частин кожного твірного слова: Мін'юст, Інтерпол, Донбас, Мінфін, юрфак, комбат тощо.

4. Змішані — утворені за допомогою частини слова та цілого слова: Інюрколегія, спецполк, опергрупа, райвідділ, адміннагляд, меддопомога, темплан, державтоінспекція, оперуповноважений тощо.

Абревіатура має граматичне значення, функціонує як в усному, так і в писемному мовленні.

У наш час абревіатури досить часто використовуються у сфері діловодства. Багато з них стали загальновживаними й увійшли в словниковий запас людей як повноправні лек­сичні одиниці. Вони постійно вживаються в різних стилях писемної мови, в тому числі й в офіційно-діловому.

Вимова абревіатур багато в чому залежить від кількості, а також розміщення в ній голосних і приголосних звуків. Найголовнішими закономірностями вимови абревіатур можна вважати такі.

1. Абревіатури вимовляються як звичайні слова, за звуками: міськвно, соцзабез, загс тощо.

2. За звуками вимовляються також ініціально-звукові абревіатури, що складаються з ініціалів: ДТП, ППС, НАВСУ, КПП тощо.

Однолітерні абревіатури з цифрами вимовляються за назвами цифр:

Т- 34, Т- 150, АН- 14.

Вимоги до скорочування в документах

Використовуючи абревіатури і графічні скорочення в документах, слід дотримуватись таких вимог:

1. Скорочування повинно бути зрозумілим і легко розгортатися в повну назву. Бажа­но використовувати стандартні скорочення.

2. Скорочення не повинно збігатися за формою зі словом чи скороченням, уже наяв­ним у мові. Н а п р и к л а д: ОРД (оперативно-розшукова діяльність); ОРД (організаційно-розпорядчі документи); р. (рік), р. (річка); с. (сторінка), с. (село).

Саме для того щоб уникнути такого збігу, існують дві різні абревіатури: ДДУ (Дніпропетровський державний університет); ДонДУ (Донецький державний універси­тет), с. (село) , але сторінка - - стор. ( бо cm. — стаття).

3. Скорочене слово чи словосполучення має зберігати однакову форму в одному тексті. Наприклад, скорочуючи слово ((товариш» один раз формою т., другий - тов., ви порушите однотипність і однозначність документа.

4. У документах не слід захоплюватись великою кількістю скорочень, бо це знижує офіційність тексту.