Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Діловодство буклет.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.42 Mб
Скачать

2. Уніфікація документів

Багато уваги цілісності діловодства і звітності приділяв один з видатних державних діячів того часу Сперанський М.М., праці якого зробили великий внесок у те, що ми нині називаємо уніфікацією документів. Виникла практика створення різноманітних «письмовників», що надалі стало традицією. Треба підкреслити, що, хоч ці ви­дання й називалися письмовниками, вони вміщували зразки всіх видів документів (розпорядження, рішення, реляції, вказівки, накази, ділові листи тощо). Достатньо було знайти в письмовнику відповідний зразок та, зро­бивши заміну прізвища, дати і адреси, переписати наве­дений документ, щоб скласти новий.

Тимчасовий уряд не встиг внести істотних змін у прак­тику підготовки документів. Лише 15 березня 1917 р. він прийняв постанову «Про вдосконалення форм офіційних відносин та паперів», якою відмінив «титулування та за­ключні формули ділових листів». Мовний ритуал у прак­тиці складання ділових документів залишався.

У ХІХ— XX ст. кількість документального матеріалу, ру­кописного і друкованого, зростає безмірно. Відбувається процес подальшої диференціації та спеціалізації Життя; че­рез те документи доводиться класифікувати. Чужоземні ма­теріали цього періоду втрачають своє значення, проте, як і раніше, велику увагу мають документальні матеріали дер­жавних, громадських установ та організацій, приватні архіви.

Тема 2. 7.: радянське діловодство

  1. Побудова адміністративно-командного апа­рату.

  2. Систематизація ділової документації.

  3. Документотворення в Українській РСР.

Література:

  1. Блощинська В.А.Сучасне діловедення: Навч.посібник. – Івано-Франківськ, 2000.

  2. Палеха Ю.І. Управлінське документування: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту,2003.

  3. Фельзер А.Б., Миссерман М.А.Делопроизводство:Справ.пособие – К.: ВШ, 1987.

Після Жовтневої революції на колишній території царської імперії утворилося 13 країн. П'ять з них (при­балтійські країни, Польща і Фінляндія) стали незалежними. В інших, у тому числі і в Україні після ліквідації УHP, сформувалась і утвердилась радянська форма дер­жавності.

1. Побудова адміністративно-командного апарату

Рада народних комісарів уже 2 берез­ня 1918 р. прийняла постанову «Про фор­му бланків державних установ», якою встановила новий єдиний формуляр ділового документа. Перша Московська ініціативна конференція з нормалізації техніки управління (вересень 1922 р.) розглянула питання про стандартизацію документів. «Треба поглянути на справу значно ширше та глибше,— відзначено в рішенні конференції.— Треба раз і назавжди дати собі звіт про те, що правильна побудова адмі­ністративного апарату є по суті така ж конструктивна ро­бота, як побудова паровоза або динамомашини, залізничного мосту або якої-небудь Каширської станції...»

І справді, адміністративно-командний апарат за 74 ро­ки Радянської влади було побудовано міцний і консерва­тивний. Всі основні питання вирішувались під контролем єдиної комуністичної партії. Республіки, що увійшли до Радянського Союзу, формально були рівноправними, але реально домінувала Російська.

Період після закінчення Великої Вітчизняної війни ха­рактеризувався відносним затишшям. У 1963 р. прийнято Постанову Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо пок­ращення архівної справи в СРСР», яка ввела в дію за­гальні правила постановки документальної частини діло­водства та роботи архівів згідно із завданням Уряду.