Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник ЦО Шоботов 7-221.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.41 Mб
Скачать

1.3.5.2. Спеціалізовані формування

Спеціалізовані формування призначені для виконання спе­цифічних робіт, пов'язаних з радіаційною і хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситу­аціями на нафтовидобувних промислах, проведення профілактич­них і відбудовних робіт, у тому числі і за межами України.

Вони створюються на трьох рівнях підпорядкованості.

У центральних органах державної влади спеціалізовані фор­мування створюються рішенням Кабінету Міністрів України за представленням відповідних міністерств, відомств, узгоджених з міністерством України з питань надзвичайних ситуацій і з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

В АР Крим, областях, містах Київ, Севастополь спеціалізо­вані формування ЦО створюються Радою Міністрів в АР Крим, місцевими державними адміністраціями відповідно до законодав­ства України.

На об'єктах господарювання, на яких передбачена обов'яз­кова наявність формувань, спеціалізовані формування ЦО створю­ються керівництвом суб'єктів господарювання при узгодженні з органами управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, які уповноважені вирішувати завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Основними завданнями спеціалізованих формувань є:

  • надання екстреної допомоги радіаційно-хімічно-біологічно й іншим потенційно небезпечним об'єктам у локалізації аварій і катастроф з викидом радіоактивних, СДОР та інших агресивних речовин, попередження виникнення вторинних факторів;

  • ведення рятувальних робіт у вогнищах ураження і районах стихійного лиха, як правило, при наявності радіоактивного забруднення і хімічного зараження, інших екстремальних умов;

  • проведення специфічних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф і наслідків стихійного лиха;

  • здійснення на підприємствах, що обслуговуються, ком­плексу спеціальних попереджувальних і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження аварійної ситуації, зниження втрат і збитків у випадку їх виникнення.

До центральних спеціалізованих формувань відносяться воєнізовані формування, призначені для ведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації великих виробничих аварій, у тому числі при наявності СДОР, аварій на залізничному транспорті, за наслідками стихійних лих, а також наслідками пожеж, загазовування, обвалів тощо.

До територіальних спеціалізованих формувань відносяться зведені рятувальні підрозділи, призначені для проведення специ­фічних робіт, пов'язаних з аваріями техногенного і природного ха­рактеру, а також для аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах господарювання.

Об'єктові спеціалізовані формування створюються на об'єк­тах господарювання і складаються зі спеціалізованих підрозділів, які виконують завдання по ліквідації аварій, а також здійснюють аварійно-відбудовні роботи у випадку надзвичайних ситуацій без­посередньо за профілем даного підприємства.

До спеціалізованих формувань і аварійних служб міністерств відомств відносяться:

  • пошуково-рятувальні формування, гірничорятувальні, газорятувальні, спеціалізовані буксири-рятувальники, водолазно-рятувальні й ін.);

  • аварійно-відбудовні формування, відбудовні поїзди, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики, аварійно-відбудовні бригади у складі, підприємств з обслуговування автодоріг, об'єктів електрозв'язку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального і водяного транспорту;

  • формування і служби протипожежної охорони;

  • служба медицини катастроф – державна служба медицини катастроф (ДСМК).

ДСМК призначена для:

  • надання громадянам безкоштовної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру;

  • організації і проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій;

  • збирання, аналізу, обліку і передачі інформації про медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій;

  • забезпечення охорони здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

  • проведення науково-дослідної роботи, пов'язаної з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги потерпілим у надзвичайних ситуаціях.

Для виконання цих завдань створюється ГСМК на двох рівнях: державному і територіальному.