
- •Розділ 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- •1.2.1. Цивільна оборона Росії
- •1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- •1.2.3. Цивільна оборона сша
- •1.3. Цивільна оборона України
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- •1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- •1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- •1.1. Структура Цивільної оборони України
- •1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- •1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- •1.3.5.2. Спеціалізовані формування
- •1.3.5.3. Невоєнізовані формування
- •1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- •1.4. Єдина Державна система органів виконавчої владну з питань запобігання і реагування на надзвичайні ' ситуації техногенного і природного характеру
- •Розділ 2. Надзвичайні ситуації
- •2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.2.1. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах
- •2.2.2. Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (сдор)
- •2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- •2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- •2.3.3. Метеорологічні небезпечні явища
- •2.3.4. Інфекційна захворюваність
- •2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ з захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.2.1. Державна стандартизація
- •3.2.2. Державна експертиза
- •3.2.3. Державний нагляд
- •3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- •3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- •3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •3.3.3.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •3.3.3.2. Засоби захисту шкіри
- •3.3.3.3. Медичні засоби індивідуального захисту
- •3.4. Захист населення при радіоактивному забрудненні
- •3.4.1. Основні норми поведінки і дії при радіаційних аваріях та радіоактивному забрудненні місцевості
- •3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- •3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- •4.2. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань цо при аварії на аес
- •4.3. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань при застосуванні ядерної зброї
- •4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •4.5. Оцінка інженерної обстановки
1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
Сили Цивільної оборони створюються для захисту населення і територій, попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Силами Цивільної оборони є її війська: спеціалізовані і невоєнізовані формування.
Війська Цивільної оборони підкоряються керівнику центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
Війська ЦО України створюються відповідно до Закону України «Про війська Цивільної оборони» і становлять ядро найбільш підготовлених і мобільних сил. Чисельність військ визначається з урахуванням потреби й особливостей району призначення.
До 1992 року частини ЦО входили до складу Збройних Сил і підкорялися міністру оборони. 28.01.1992 р. постановою Кабінету Міністрів України «Про війська ЦО» частини ЦО були підпорядковані штабу ЦО України.
До складу військ ЦО України входять:
чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна;
чотири окремих мобільних механізованих полки;
дев'ять окремих аварійно-рятувальних батальйонів;
Регіональний рятувально-координаційний центр;
два вузли зв'язку МНС України.
Військові частини мають свої зони відповідальності і дислокуються у великих містах і промислових центрах — у містах Київ, Донецьк, Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, А.Р. Крим, Київська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська, Луганська, Львівська, Сумська і Рівненська області.
Основними завданнями військ ЦО є:
здійснення заходів щодо підтримки органів управління, сил і засобів військ ЦО в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;
нагромадження, розміщення, зберігання і своєчасне відновлення військової і спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення РШР у мирний і воєнний час;
проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, вогнищах ураження і районах стихійного лиха;
проведення піротехнічних робіт, пов'язаних з ліквідацією вибухонебезпечних предметів;
участь в обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності в межах її компетенції.
Діяльність військ ЦО базується на принципах:
гуманізму і милосердя, пріоритетності завдань порятунку життя й охорони здоров'я людей, природного середовища в умовах виникнення НС;
поваги до людини, її прав і свобод;
забезпечення безпеки людей при проведенні РІНР в умовах ліквідації наслідків НС;
підтримки екологічної безпеки;
об'єднання заходів добровільності комплектування і загальної військової повинності.
Війська ЦО зобов'язані:
брати участь у заходах, спрямованих на попередження і ліквідацію наслідків НС;
готувати сили і засоби для попередження і ліквідації наслідків НС;
здійснювати РІНР по оперативній локалізації наслідків НС, у тому числі і на територіях держав, з якими укладені відповідні угоди;
брати участь у локалізації і ліквідації великих лісових і торф'яних пожеж;
проводити роботи з санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки й іншого майна, знезаражування будинків, споруд і територій;
забезпечувати зберігання вантажів, які надходять у зону НС, гуманітарну допомогу;
забезпечувати населення, що постраждало від наслідків НС, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, а також надавати медичну допомоги;
брати участь у здійсненні заходів щодо евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон НС;
здійснювати радіаційну, хімічну і бактеріологічну розвідку у вогнищах ураження, зонах зараження і катастрофічної повені, а також на маршрутах до них;
брати участь у проведенні науково-дослідних, конструкторських робіт, пов'язаних зі створенням, випробуванням і впровадженням нових технічних засобів, необхідних для захисту території держави і її населення при виникненні надзвичайних ситуацій, а також технології проведення РІНР;
брати участь у здійсненні карантинних заходів у випадку епідемій, епізоотій і епіфітотій.
Комплектування військ ЦО здійснюється на підставі Закону України «Про загальну військову повинність і військову службу», а також за контрактом.