
- •Розділ 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- •1.2.1. Цивільна оборона Росії
- •1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- •1.2.3. Цивільна оборона сша
- •1.3. Цивільна оборона України
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- •1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- •1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- •1.1. Структура Цивільної оборони України
- •1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- •1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- •1.3.5.2. Спеціалізовані формування
- •1.3.5.3. Невоєнізовані формування
- •1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- •1.4. Єдина Державна система органів виконавчої владну з питань запобігання і реагування на надзвичайні ' ситуації техногенного і природного характеру
- •Розділ 2. Надзвичайні ситуації
- •2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.2.1. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах
- •2.2.2. Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (сдор)
- •2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- •2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- •2.3.3. Метеорологічні небезпечні явища
- •2.3.4. Інфекційна захворюваність
- •2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ з захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.2.1. Державна стандартизація
- •3.2.2. Державна експертиза
- •3.2.3. Державний нагляд
- •3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- •3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- •3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •3.3.3.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •3.3.3.2. Засоби захисту шкіри
- •3.3.3.3. Медичні засоби індивідуального захисту
- •3.4. Захист населення при радіоактивному забрудненні
- •3.4.1. Основні норми поведінки і дії при радіаційних аваріях та радіоактивному забрудненні місцевості
- •3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- •3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- •4.2. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань цо при аварії на аес
- •4.3. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань при застосуванні ядерної зброї
- •4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •4.5. Оцінка інженерної обстановки
1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
Цивільна оборона України організована і функціонує за територіально-виробничим принципом (схема 1.1).
Територіальний принцип полягає у створенні Цивільної оборони в масштабі держави і на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу України.
Виробничий – в організації і функціонуванні Цивільної оборони у всіх галузях зайнятості населення (від міністерств та інших центральних органів до об'єктів господарювання).
Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її устрою покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства й інші центральні органи виконавчої влади. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і підпорядкованості.
Начальником Цивільної оборони України є прем'єр-міністр України, а його заступником — керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, начальником Цивільної оборони Автономної Республіки Крим є голова Ради Міністрів АРК, начальниками Цивільної оборони згідно з адміністративно-територіальним поділом України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками Цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади на підприємствах, установах і організаціях є їх керівники.
Безпосереднє виконання завдань Цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами і службами Цивільної оборони.
Органи управління зі справ Цивільної оборони, що входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
Закон і положення про Цивільну оборону визначають повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організації з питань Цивільної оборони. Кабінет Міністрів України:
- забезпечує здійснення заходів для попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
1.1. Структура Цивільної оборони України
розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб – за категоріями відносно реалізації заходів для Цивільної оборони;
створює резерви засобів індивідуального захисту і майна Цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час, а також визначає їх обсяг і порядок використання;
уживає заходів по забезпеченню готовності органів управління зі справ Цивільної оборони, сил і засобів Цивільної оборони до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
створює єдину систему підготовки органів управління зі справ Цивільної оборони, сил Цивільної оборони і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
визначає порядок створення спеціалізованих професійних і невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;
задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управління зі справ Цивільної оборони й установ Цивільної оборони.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань Цивільної оборони, здійснення заходів для захисту населення і місцевості під час надзвичайних ситуацій, сприяють органам управління зі справ Цивільної оборони у виконанні покладених на них завдань.
Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і зі справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:
забезпечує здійснення державної політики у сфері Цивільної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій, попередження цих ситуацій;
організовує розробку і здійснення відповідних заходів для Цивільної оборони;
керує діяльністю підлеглих йому органів управління зі справ Цивільної оборони і спеціалізованих формувань, військами Цивільної оборони;
здійснює контроль за виконанням вимог Цивільної оборони, станом готовності сил і засобів Цивільної оборони, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у випадку виникнення надзвичайних ситуацій;
координує діяльність центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування і юридичних осіб по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведенню пошуку і порятунку людей;
здійснює оповіщення населення про загрозу чи виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;
здійснює навчання населення, представників органів управління і сил Цивільної оборони з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;
організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ Цивільної оборони пошуково-рятувальних та інших підлеглих йому спеціалізованих формувань;
створює відповідно до законодавства підприємство по виробництву спеціальної та аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.
Керівництво підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і підпорядкованості, забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи Цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні і фінансові витрати в порядку й обсягах, передбачених законодавством.
Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації й оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження, здійснюють інженерно-технічні заходи, які зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж, і несуть витрати по їх здійсненню в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.
Власники потенційно небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об'єктах.