
- •Розділ 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- •1.2.1. Цивільна оборона Росії
- •1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- •1.2.3. Цивільна оборона сша
- •1.3. Цивільна оборона України
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- •1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- •1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- •1.1. Структура Цивільної оборони України
- •1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- •1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- •1.3.5.2. Спеціалізовані формування
- •1.3.5.3. Невоєнізовані формування
- •1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- •1.4. Єдина Державна система органів виконавчої владну з питань запобігання і реагування на надзвичайні ' ситуації техногенного і природного характеру
- •Розділ 2. Надзвичайні ситуації
- •2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.2.1. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах
- •2.2.2. Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (сдор)
- •2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- •2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- •2.3.3. Метеорологічні небезпечні явища
- •2.3.4. Інфекційна захворюваність
- •2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ з захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.2.1. Державна стандартизація
- •3.2.2. Державна експертиза
- •3.2.3. Державний нагляд
- •3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- •3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- •3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •3.3.3.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •3.3.3.2. Засоби захисту шкіри
- •3.3.3.3. Медичні засоби індивідуального захисту
- •3.4. Захист населення при радіоактивному забрудненні
- •3.4.1. Основні норми поведінки і дії при радіаційних аваріях та радіоактивному забрудненні місцевості
- •3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- •3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- •4.2. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань цо при аварії на аес
- •4.3. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань при застосуванні ядерної зброї
- •4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •4.5. Оцінка інженерної обстановки
4.5. Оцінка інженерної обстановки
Під інженерною обстановкою при НС (ІОНС) розуміють сукупність наслідків дії вражаючих факторів НС, у результаті яких мають місце руйнування різних об'єктів (будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ), засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важливих для життєдіяльності людей.
Оцінка ІОНС здійснюється за даними інженерної розвідки, проведеної у вогнищі ураження, а також методом прогнозування.
Основне завдання оцінки ІОНС за даними розвідки — виявлення умов, видів і обсягів робіт для урятування й евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території ведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, у вогнищі пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції — в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.
Оцінка ІОНС повинна проводитися особами, які мають відповідну інженерну підготовку.
Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і споруд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водойм, місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.
Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району вогнища ураження, план об'єкта із вказанням розміщення захисних споруд, схеми прив'язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани КЕМ з розміщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.
Для виявлення ІОНС необхідно провести такі заходи:
Оцінити умови входження у вогнище ураження.
Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у вогнищі.
Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на КЕМ.
Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.
Визначення за даними розвідки необхідної кількості рятувальників і техніки
На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об'єкта
Сy = Sср /S,
де Sср — площа зони сильних і повних руйнувань;
S — площа об'єкта.
Від загальної площі вогнища ураження, обмеженої надлишковим тиском 10 кПа, площа зони повних руйнувань становить приблизно 15%, площа зони сильних руйнувань — 10%, середніх зруйнувань — 15% і слабких — 60%.
Кількість рятувальників розраховується за формулою:
де Qчi — трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи;
t — час роботи змін, звичайно 24 год.;
п — число змін, звичайно 3.
Рятувальні підрозділи бувають спеціальні (30-35%) і загального призначення (65-30%). Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50%), пожежно-аварійні рятувальні служби (25%), підрозділи протихімічного захисту (10%), охорони громадського порядку (10%), аварійно-відновлювальні формування (5%).
Необхідна кількість техніки визначається за формулою:
де Qmi — трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год;
t — час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.
Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням табл. 4.5.1.
Задача 1. На об'єкті площею S = 54 км2 працює N = 41 тис. чоловік у три зміни, в першій зміні N1 = 13 тис. чоловік. На об'єкті розміщуються Д = 55 цехів, будівель і споруд, з яких при виникненні НС повинні продовжувати роботу Днс = 24. На території об'єкта С1 = 16 сховищ місткістю п1 = 7000 чоловік, С2 = 48 укриттів на п2 = 5500 чоловік. Ступінь ураження об'єкта при НС Сп = 0,7. Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.
Розв'язання:
1. Визначимо площу сильних руйнувань:
Sср, = 0,7 х 54 = 37,8 (км2).
2. Використовуючи табл. 4.5.1, визначимо обсяг необхідних робіт.
А. Улаштування проїздів:
магістральних Lм = Scp × KL = 37,8 × 0,5 ~ 19 (км);
до ОНГ Lо = Scp × Днс × Kо /Д = 37,8 × 24 × 0,3/55 = 5 (км).
Б. Відкопування і відкриття:
сховищ С10 = С1 × Сп × К10 = 16 × 0,7 × 0,25 = 3 (сx.);
укриттів С20 = С2 × Сп × К20 = 48 × 0,7 × 0,5 = 1,7 (укр.).
В. Подача повітря спорудам, які:
мають фільтро-вентиляційні установки (ФВУ) (сховища):
V1 = С10 К1v= 3 × 0,1 ~ і (сx.);
не мають ФВУ (укриття):
V2 = С20 К2v= 17 × 1 ~ 17 (укр.).
Г. Витягнення уражених:
Ґ. Відкопування уражених із завалів:
Z=(N1 - (п1 + п2)) × Сn× KZ = (13000 - (7000 + 5500)) × 0,7 × 0,1 ~ 35 (чол.).
Д. Розшук уражених:
R=(N1 - (п1 + п2)) × Сn× KR = (13000 - (7000 + 5500)) × 0,7 × 0,15~45 (чол.).
Е. Ліквідація аварій на КЕМ:
на ОНГ F1 =Дчс × Сп × К1F = 24 × 0,7 × 2 = 34 (ав.);
в місті F2 = Scp × К2F = 37,8 × 1 = 38 (ав.).
Таблиця 4.5.1.
Нормативи на проведення робіт у вогнищі ураження
Найменування робіт |
Нормативи і одиниці вимірювання |
Кількість |
Коефіцієнт |
1 |
2 |
3 |
4 |
Улаштування проїздів: магістральних до ОНГ |
погонний км на км2 на S>30 кПа погонний км на ОНГ на S>30 кПа |
0,5 0,3 |
KL К0 |
Відкопування і відкриття: сховищ укриттів |
% від N сховищ на S > 30 кПа % від N сховищ на S > 30 кПа |
25 50 |
К10 К20 |
Подача повітря: з ФВУ без ФВУ |
|
10 100 |
у сховищах К1v в укриттях K2v |
Витягнення уражених зі сховищ та укриттів |
% від N укритого населення |
4 |
КМ |
1 |
2 |
3 |
4 |
Відкопування уражених із завалів |
% від N неукритого населення |
10 |
KZ |
Розшук уражених |
% від N неукритого населення |
15 |
КR |
Ліквідація аварій на КЕМ: на ОНГ в місті |
кількість в будівлях на S > 30 кПа на км2 на S > 30 кПа |
2..3 1..2 |
K1F K2F |
3. Використовуючи табл. 4.5.2, визначимо необхідну кількість людей і техніки.
Таблиця 4.5.2.
Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки
Найменування робіт |
Одиниці вимірювання |
Потрібно на одиницю |
Коефіцієнти |
||
люд.-год |
маш.-год |
Kч |
Km |
||
Улаштування проїздів: магістральних до ОНХ |
км км |
30 15 |
10 5 |
Kч1 Кч0 |
KTL KT0 |
Відкопування і відкриття ЗС: із засобами механізації вручну |
шт. шт. |
30 250 |
6 - |
Kч0 Кчв |
KTС - |
Подача повітря в ЗС: |
шт. |
20 |
4 |
Kчv |
KTv |
Витягнення і винесення уражених із ЗС |
чол. |
0,3 |
- |
KчH |
- |
Відкопування уражених із завалів |
чол. |
12 |
- |
KчZ |
- |
Розшук уражених і винесення поранених |
чол. |
0.5 |
- |
KчR |
- |
Ліквідація аварій на КЕС |
шт. |
50 |
2,5 |
KчF |
KTF |