- •Розділ 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- •1.2.1. Цивільна оборона Росії
- •1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- •1.2.3. Цивільна оборона сша
- •1.3. Цивільна оборона України
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- •1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- •1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- •1.1. Структура Цивільної оборони України
- •1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- •1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- •1.3.5.2. Спеціалізовані формування
- •1.3.5.3. Невоєнізовані формування
- •1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- •1.4. Єдина Державна система органів виконавчої владну з питань запобігання і реагування на надзвичайні ' ситуації техногенного і природного характеру
- •Розділ 2. Надзвичайні ситуації
- •2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.2.1. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах
- •2.2.2. Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (сдор)
- •2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- •2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- •2.3.3. Метеорологічні небезпечні явища
- •2.3.4. Інфекційна захворюваність
- •2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ з захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.2.1. Державна стандартизація
- •3.2.2. Державна експертиза
- •3.2.3. Державний нагляд
- •3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- •3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- •3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •3.3.3.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •3.3.3.2. Засоби захисту шкіри
- •3.3.3.3. Медичні засоби індивідуального захисту
- •3.4. Захист населення при радіоактивному забрудненні
- •3.4.1. Основні норми поведінки і дії при радіаційних аваріях та радіоактивному забрудненні місцевості
- •3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- •3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- •4.2. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань цо при аварії на аес
- •4.3. Оцінка радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань при застосуванні ядерної зброї
- •4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •4.5. Оцінка інженерної обстановки
3.5. Захист населення при хімічному зараженні
Хімічне зараження є наслідком аварій на ХНО і транспортних засобах, що перевозять СДОР (сильнодіючі отруйні речовини).
Вирішальне значення при аваріях на ХНО має швидкість виконання заходів щодо захисту населення.
При загрозі чи виникненні аварії негайно, відповідно до діючих планів, здійснюється оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу. Населенню даються вказівки про порядок поводження.
Про аварію керівник об'єкта або черговий диспетчер доповідає начальнику ЦО міста, області.
Обслуговуючий персонал відповідно до діючих на об'єкті інструкцій вживає заходи захисту з ліквідації чи локалізації аварії. У міру прибуття до цих робіт беруться підрозділи рятувальних служб і спеціалізовані невоєнізовані формування.
За сигналом оповіщення:
населення вдягає засоби захисту органів дихання (табельні або найпростіші) і виходить із зони зараження в зазначений район;
о. с. органів керування збирається на пунктах керування;
о. с. підрозділів рятувальних служб прибуває до місця аварії;
спеціалізовані невоєнізовані формування, формування медичної служби й охорони громадського порядку прибувають у призначені пункти збору.
У першочерговому порядку організовується розвідка, що встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження нею території і повітря, стан людей у зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок поширення забруднення. Розвідка ведеться розвідувальними підрозділами газорятувальної служби і спеціалізованих формувань.
Встановлюється оточення зон зараження й організовується регулювання руху.
Після проведення розвідки й ухвалення рішення починається організоване ведення рятувальних робіт. До цього заходи щодо порятунку людей вживаються працюючим персоналом об'єкта і самим населенням у порядку само- і взаємодопомоги.
У зоні зараження намічаються ділянки й об'єкти, на які вводяться рятувальні і медичні формування. Уражені після надання їм допомоги доставляються на незаражену територію, а при необхідності — у лікувальні установи. Населення, яке опинилося в зоні зараження, евакуюється за її межі.
Роботи проводяться з дотриманням запобіжних заходів, використовуються 313, передбачається страховка особового складу, що виконує роботи в незручних та ізольованих місцях.
На виході із зон зараження організовується санітарна обробка населення і о. с. формувань, дегазація транспорту та майна. Ці роботи проводяться на ПуСО, СОП і СЗТ. Заражений одяг збирається для наступної дегазації чи знищення.
З метою найшвидшої ліквідації наслідків аварії здійснюється дегазація території, споруджень, устаткування, техніки та інших об'єктів зовнішнього середовища. Повернення населення в зону зараження допускається після проведення контролю зараженості.
Харчова сировина, продукти харчування і фураж, що опинилися в зоні зараження, перевіряють на зараженість, після чого приймається рішення на їхню дегазацію, утилізацію чи знищення.
Запаси води і джерела водопостачання також перевіряються на зараженість.
При виникненні аварії з викидом СДОР на транспорті оповіщаються начальники ЦО району, міста й області, на території яких відбулася аварія, і за їх розпорядженням чи за розпорядженням голови надзвичайної комісії приводяться до готовності органи управління, формування розвідки, медичної служби, органи громадського порядку й інші. Організовуються оточення місця аварії, рятувальні й інші невідкладні роботи.