3.3.3.2. Засоби захисту шкіри

Засоби захисту шкіри служать для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження і взуття від потрапляння на них кра­пельно-рідких ОР, збудників інфекційних захворювань і радіоак­тивного пилу. Вони підрозділяються на табельні (ОЗК, Л-1) і підручні (предмети побутового одягу). За принципом дії табельні засоби підрозділяються на фільтруючі (повітропроникні) та ізолю­ючі (повітронепроникні).

До фільтруючих засобів захисту шкіри відноситься комплект фільтруючого одягу ЗФО-58. Він складається з бавовняного ком­бінезона спеціального покрою, просоченого розчином спеціальної пасти – хімічними речовинами, які затримують пари ОР (адсорбційного типу) або нейтралізують їх (хемосорбційного), а також чо­ловічої натільної білизни (сорочки і кальсонів), бавовняного підшоломника і двох пар онуч (одна з них просочена тим самим розчином, що і комбінезон). Натільна білизна, підшоломник і не-просочена пара онуч використовується для того, щоб не допустити потертостей комбінезоном шкірних покривів і подразнення їх від просочувального розчину.

Розміри комбінезонів, які входять у комплект ЗФО: пер­ший — для людей зі зростом до 160 см, другий — від 160 до 170 см і третій — понад 170 см.

Ізолюючі засоби захисту шкіри, виготовлені з повітронепро­никних матеріалів, можуть бути герметичні (костюми, комбінезо­ни, які закривають усе тіло людини і захищають від крапель і парів ОР) і частково чи цілком негерметичні (плащі, накидки, фартухи та ін., які в основному захищають від крапельно-рідких ОР).

Комплект ОЗК, до якого входить плащ, захисні панчохи і ру­кавички, як правило, використовується з імпрегнованим одягом і білизною.

Легкий захисний костюм Л-1 виготовляється з прогумованої тканини і складається із сорочки з капюшоном, штанів, які зшиті разом з панчохами, двопалих рукавичок і підшоломника.

Ізолюючі засоби захисту шкіри призначаються для особово­го складу формувань ІДО. Вони застосовуються при роботі в зонах ураження в умовах високої концентрації ОР, а також при вико­нанні дегазаційних, дезактиваційних і дезинфекційних робіт.

Для захисту від радіоактивного пилу населення може присто­сувати і звичайний одяг. Щоб забезпечити його герметичність, потрібно мати додаткові пристосування: нагрудники, капюшон, бічні застібки штанів. Для захисту від РР можна також використо­вувати підручні засоби захисту шкіри (предмети особистого, побу­тового, спортивного, виробничого й іншого одягу і взуття з додат­ковими засобами герметизації).

Слід пам'ятати, що перебування в ізолюючому захисному одязі, особливо в жарку пору року, повинне бути обмежене за ча­сом, тому що порушується теплообмін організму.

У результаті цього відзначаються порушення дихання і серце­вої діяльності; у важких випадках може виникнути тепловий удар.

Терміни можливого перебування людей в ізолюючих засобах захисту шкіри в залежності від температури повітря наведені у таб­лиці:

Температура зовнішнього повітря, °С		Час перебування в ізолюючих засобах захисту шкіри
		Без вологого екрануючого комбінезона	3 вологим екрануючим комбінезоном
1	30 і вище	15-20 хв	1-1,5 год
2	25-29	До 30 хв	1,5-2 год
3	20-24	До 45 хв	2-2,5 год
4	15-19	До 2 год	Понад 2 год
5	Нижче 15	Понад 2 год

При роботі в хмарну або вітряну погоду, а також в тіні терміни безперервного перебування в ізолюючих засобах захисту шкіри, вказані в таблиці, для тренованих фізично здорових людей можуть бути збільшені в 1,5 рази.

Підручні засоби захисту шкіри. До підручних засобів захисту шкіри відноситься звичайний одяг і взуття. Накидки і плащі з про­гумованої тканини, хлорвінілу чи поліетилену, пальта з драпу, гру­бого сукна або шкіри добре захищають від радіоактивного пилу і бактеріальних засобів. Вони також можуть захищати від крапельно-рідких ОР протягом 5-10 хв; ватяний одяг захищає значно довше.

Для захисту ніг використовуються гумові чоботи промисло­вого і побутового призначення, гумові боти, калоші, валянки з ка­лошами, взуття зі шкіри і шкірозамінників з калошами. Звичайне взуття на час виходу із зараженої місцевості можна обгорнути щільним папером у кілька шарів, а зверху паперу — брезентом або мішковиною.

Для захисту рук можна використовувати гумові або шкіряні рукавички і брезентові рукавиці.

Одяг необхідно застібати на всі ґудзики, обшлаги рукавів та штанів обв'язувати стрічкою, комір пальта піднімати й обв'язувати шарфом. Для захисту шиї і відкритої частини голови, не захищених маскою, необхідно мати капюшон.

Більш надійний захист може забезпечити виробничий спецо­дяг: комбінезони, куртки і штани, халати з капюшонами, зшиті в основному з брезенту, вогнестійкої або прогумованої тканини, грубого сукна.

Для підвищення захисних властивостей одягу від парів ОР не­обхідно просочити його спеціальною пастою. У домашніх умовах для просочування можуть використовуватися розчини на основі синтетичних миючих засобів ОП-7 або ОП-10, які використовують­ся для прання білизни, або мильно-олійна емульсія. Емульсія го­тується в такий спосіб: в 2 л гарячої води розчинити 250-300 г подрібненого господарського мила, додати 0,5 л мінеральної або рослинної олії, після чого нагріти розчин до температури 60-70°С.

Після просочення одяг злегка віджимають і висушують на відкритому повітрі. Одяг, просочений розчином, не має запаху, не подразнює шкіру і легко переться. Просочення не руйнує одяг і полегшує її дегазацію і дезактивацію.