Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика --Салт.підручник-2005.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5.52 Mб
Скачать

50. /. Поняття, сутність і завдання взаємодії

Головне завдання досудового слідства — розкриття і розслідування злочину. Це комплексна діяльність різних державних правоохоронних органів, наділених різни­ми методами і засобами пізнання. Важко визначити і зважити частку участі кожного з них у розкритті (ст. 102 КП К), але відомо одне, що в даний час розкрити злочин без використання оперативно-розшукових, пошуково-розвідувальних і організаційно-управлінських засобів, прийомів і можливостей практично неможливо. Тому при розкритті і розслідуванні в стадії досудового слідства слідчий вступає у взаємодію з підрозділами органів дізнання (ст. 101 КПК), наділеними різними технічними засо­бами, гласними і негласними прийомами їхнього застосування для збирання і об­робки доказової інформації про пізнавану подію, ознаки якої виявлені.

Взаємодія — це філософське поняття, одна із загальних форм взаємозв'язку явищ і предметів, сутність якої полягає в зворотному впливі одного предмета чи явища на інший1. Тому акт взаємодії, його структура припускають обов'язкову наявність суб'­єкта дії — причини і джерела енергії; засобів (знарядь) впливу і предмета, який підда­вався впливу.

Отже, взаємодія — це відносини двох об'єктів, що обмінюються енергією впли­ву, внаслідок чого виникають відображення — матеріальні та ідеальні — сліди взає­модії. В основі взаємодії лежать форми руху матерії: механічний, фізичний, хімічний, біологічний, психічний (суспільний). Форма руху визначає вид взаємодії і особ­ливість слідів-відображень, що утворюються (матеріальні та ідеальні).

В криміналістиці досліджуються всі види взаємодій, оскільки взаємодіючі об'­єкти в минулому — це джерела доказової інформації в реальному розслідуванні зло­чинів. Розкриття злочину починається з виявлення відображень минулої події і за допомогою дослідження їх ознак установлення механізму взаємодії і осіб, що беруть участь у розслідуваній події.

Розглянутий філософський підхід поняття і сутності діяльності «взаємодія» має методологічне значення для теорії криміналістики і окремих криміналістичних ме­тодик розслідування деяких видів злочинів. У літературі, крім філософського, нази­вають ще два підходи: соціально-юридичний і соціологічний (В. П. Колпаков, 1993). Сутність соціально-юридичного підходу зводиться до аналізу нормативної бази взає­модії міліції з громадськістю, а соціологічний підхід (В. М. Кудрявцев, 1986) дослід­жує правові установи і функціонування правових інститутів взаємодії посадових осіб і громадян.

На нашу думку, існує ще третій, криміналістичний підхід (аспект) тлумачення і змісту взаємодії слідчого з органами дізнання. У цьому аспекті взаємодію можна

442 Салтевський М. В. Криміналістика

і нтерпретувати як: а) погоджену діяльність двох і більш суб'єктів, що вирішують ту саму проблему (завдання) різними методами і засобами правоохоронних органів, суб'єкти яких здійснюють розкриття і розслідування злочинів; б) організаційно-так­тичний прийом одержання нового знання, одержати яке окремо кожному суб'єкту взаємодії не завжди вдається; в) організаційно-розпорядницьку діяльність, засно­вану на взаємній довірі сторін, об'єднаних єдиним завданням розкриття і розсліду­вання злочинів і боротьби зі злочинністю взагалі.

Тому взаємодія слідчого з органами дізнання становить обов'язковий елемент діяльності двох і більше суб'єктів різних правоохоронних структур, наділених функ­ціями досудового слідства (ст. 102 КПК). Незважаючи на розходження аспектів взає­модії в специфічній пізнавальній діяльності, загальним є розкриття і розслідування злочинів, здійснювані різними правоохоронними органами, принципи взаємодії залишаються однаковими — як для загальнотеоретичного, так і для окремого мето­дичного аналізу філософської категорії «взаємодії» у криміналістичній науці.