1.3. Завдання криміналістики

Як юридична наука, що виконує соціальну функцію, криміналістика сприяє дер­жавним структурам, правоохоронним органам у побудові незалежної, суверенної дер­жави України, створенні правових засад зміцнення державності й законності. Період виникнення і становлення державності та правової основи формування державних структур, які виконують соціальні, економічні та правоохоронні завдання молодої держави, нерідко супроводжується сплеском злочинності, про що свідчить історич­ний досвід. Тому боротьба зі злочинністю потребує особливих зусиль.

Сучасна криміногенна ситуація перетворилася «на найнебезпечніше соціальне зло, яке створює серйозну загрозу побудові незалежної держави»¹. Завдання право­охоронних структур — забезпечити побудову і становлення держави України, ство­рити умови для вільної реалізації громадянами гарантованих Конституцією України прав і свобод.

Наука криміналістика безпосередньо не розкриває і не розслідує злочини. Однак вонасвоїми рекомендаціями, специфічними методами та засобами виявлення, фіксації, дослідження і використання доказів сприяє правоохоронній діяльності, підвищує її ефективність у боротьбі зі злочинністю і тим самим допомагає виконувати загальне завдання, що стоїть перед правоохоронними державними структурами. Це завдання не

20 Салтевський М. В. Криміналістика

л ише науки криміналістики, а й інших галузей права: кримінального, цивільного, адм­іністративного, а також суспільних і природничих наук, які так чи інакше вивчають злочинність.

Загальне завдання є основою для формулювання окремих (спеціальних) завдань для кожної юридичної науки, втому числі й криміналістики.

Окремі завдання характеризують певну юридичну науку, слугують орієнтиром і програмою її розвитку та вдосконалення. До таких завдань належать:

1. подальше вивчення об'єктивних закономірностей дійсності, які лежать в основі механізму вчинення злочину, виникнення джерел доказової інформації, що становить елементи предмета криміналістики, розвиток теоретичних засад хтя розроблення нових методів і створення технічних засобів досудового і судового слідства та запобігання зло­ чинам;

2. розроблення нових і вдосконалення існуючих кримін&іістичних засобів, тактич­ них прийомів і методичних рекомендацій щодо збирання, дослідження, оцінки та вико­ ристання доказів;

3. розроблення заходів для знешкодження таких, що розпочатися, і запобігання таким, що готуються, злочинам;

4. створення слідчих експертних методів і засобів виявлення причин злочинності, розроблення на їх основі головних напрямків криміналістичної діяльності:

5. розроблення і вдосконалення організаційних, тактичних і методичних основ до­ судового та судового слідства;

6. активне вивчення і узагальнення слідчої і судової практики та розроблення авто- матизованихінформаційних баз даних для забезпечення прийняття рішень під час роз­ слідування та запобігання хчочинам.

Окремі завдання криміналістики є динамічними, вони змінюютьсяу зв'язку з соці­альними перетвореннями в суспільстві і мають відбивати нагальні потреби практики боротьби зі злочинністю, слугувати зміцненню законності та правопорядку. Конкретні завдання формулюються стосовно тих напрямків практики, в яких здійснюється бо­ротьба зі злочинністю.

Наприклад, посилення боротьби з організованою злочинністю потребувало ство­рення нових структурних підрозділів, розроблення нових технічних засобів, удоско­налення кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зокремадо-пуску як самостійних доказів оперативних матеріалів звуко-кіно-відеозапису. Тому розроблення спеціальних засобів звуко- та відеозапису, нових ідентифікаційних ме­тодик ототожнення джерел звукової інформації і є конкретним сучасним завданням криміналістики.

Боротьба з організованою злочинністю, тероризмом, рекетом, охорона особистих і майнових прав громадян у ринкових умовах поставили перед криміналістикою окреме завдання — розроблення методів і технічних засобів дослідження вибухонебезпечних об'єктів, які почали часто використовуватися мафіозними структурами. Сучасна бо­ротьба зі злочинністю потребує використання нових, нетрадиційних джерел доказової інформації — слідів запахів, звуку, дослідження слідів-відображень на молекулярному й атомарному рівнях. Усе це ставить нові завдання перед наукою криміналістикою, яка, використовуючи останні досягнення природничих і технічних наук, пристосовує їх ме­тоди та засоби для виконання завдань, що виникають, і перетворює їх на криміналістич­ну практику.

Розділ І. Метологічні засади криміналістики 21