Глава 42. Слідчий експеримент

42.1. Поняття, сутність і види слідчого експерименту

Експеримент — це цілеспрямована діяльність, основу якої складає дослідні відтворення в спеціально створених умовах упізнаваного явища, події, речі. Відтво­рення дозволяє помістити досліджуваний об'єкт за волею людини в штучні умо­ви і тим самим виключити вплив причин, які важко фіксуються, на кінцеві ре-] зультати досліду. Експеримент дає можливість вичленувати з існуючого різно­маніття причинних зв'язків конкретну залежність або закономірність досліджувати її в чистому вигляді.

Слідчий експеримент — це досудова слідча чи судова дія, проведена для перевірка І і одержання доказів шляхом цілеспрямованого впливу на впізнавані об'єкти або г-копії в ході постановки спеціальних дослідів.

Значний внесок у розробку наукових засад слідчого експерименту зробили Л. Е Ароцкер, Р.С. Бєлкін, О. М. Васильєв, О. В. Дулов та ін. Однак практичне розв'я­зання цієї проблеми законодавцем здійснено неоднаково: в одних пострадянських республіках був передбачений слідчий експеримент, а в інших — відтворення обста- І новки і обставин події. Необхідно зазначити, що ці слідчі дії розрізняються за джс- і релами і методами одержання інформації.

Слідчий експеримент відрізняється від близьких йому слідчих дій за: джере­лом і методами одержання інформації. Так, при огляді джерелом інформації є «речі»! (предмети, речовини), що відтворюють злочин матеріально, а при слідчому пери менті джерелами інформації є система "'люди - реч'Г, кожне з них відображає злочин по-різному — людина {«люди») відображається ідеально, а.речі (предмета речовини) — матеріально. У ході слідчого експерименту ідеальне відображення. -дей мовби накладають (сполучають) на матеріальне відображення, внаслідок чог» виникає нова інформація про факт, що перевіряється, яка окремо в кожному дже-\

Розділ ХІІ. Тактика провадження змішаних слідчих дій 389

р елі була відсутня (рис. 93). Різними є і методи одержання інформації: у першому випадку — безпосереднє спостереження, а в другому — дослід. +

Від перевірки показань на місці слідчий експеримент відрізняється за сутністю і суб'єктом. Перевірка проводиться особою, яка безпосередньо сприймала подію. Суб'єкт розкриває уявний образ шляхом демонстрації (показу) його на реальних предметах матеріальної обстановки на тому ж місці. При слідчому експерименті, навпаки, дослідні дії складають його сутність і служать методом одержання і пере­вірки інформації. Експеримент може бути проведений і під час відсутності особи, чиї показання перевіряються, причому в ряді випадків провадження його не обо­в'язково на тому ж місці, де відбувалася досліджувана подія.

Слідчий експеримент відрізняється також від допиту особи на місці, де відбува­лася подія, що перевіряється. Допит без допитуваного неможливий, тоді як слідчий експеримент може проводитися за відсутності джерела інформації, якщо остання зафіксована в матеріалах справи, наприклад, експеримент на встановлення механі­зму утворення слідів, можливості проникнення через отвір.

Таким чином, слідчий експеримент відрізняється від всіх інших слідчих дій за істотними ознаками: завданням і метою слідчої дії, джерелами інформації, методами витягування інформації, місцем провадження слідчої дії.

У криміналістичній літературі розрізняють наступні види слідчого експеримен­ту: а) для встановлення можливості вчинення певних дій; б) для перевірки можли­вості сприймати органами чуттів явища, події, об'єкти; в) для встановлення меха­нізму утворення слідів.

42.2. Організаційні і тактичні принципи провадження слідчого експерименту

Слідчий експеримент проводиться на підставі розроблених криміналістикою організаційних і тактичних положень, які допустимо називати загальними органі­заційно-тактичними принципами, серед яких особливе значення мають криміналь­но-процесуальні і морально-етичні, а саме: а) дослідні дії проводяться у суворій відпо­відності з принципами дотримання законності; б) застосування експериментально­го методу в ході слідчої дії (крім судової експертизи) не допускає зміни і знищення речового доказу; в) експериментальний метод не повинен заподіювати фізичних страждань, принижувати честь і гідність особи, має бути безпечним для життя; г) технічні засоби, застосовувані для реалізації експериментального методу, повинні бути науково обгрунтованими і відповідати морально-етичним вимогам.

Крім того, при організації і проведенні слідчого експерименту необхідно керу­ватися спеціальними вимогами (положеннями), які допустимо називати окремими принципами. До них належать наступні: 1) проведення дослідів здійснюється в таких же або максимально наближених до них умовах обстановки, місця і часу; 2) для дослідів використовуються ті ж або такі ж об'єкти; 3) кількаразове повторення дослідів; 4) зміна умов проведення дослідів.

Проведення дослідів у максимально наближених умовах з використанням тих же або таких самих об'єктів не повинно призводити до втрати речових доказів, за­подіяння великих матеріальних збитків і настання протиправних наслідків; звідси експеримент на тому ж місці проводиться лише у випадках, коли він неможливий в

390 Салтевський М. В. Криміналістик.:

і ншому місці. Наприклад, експерименти на можливість чути, бачити майже завжди проводяться на тому ж місці, оскільки важко, а іноді і неможливо штучно відтвори­ти обстановку, в якій спостерігалася подія, що перевіряється.

Поняття "такий же об"єкт (предмет)" означає, що він повинен мати однакову зовнішню форму і розміри. Що ж до інших фізичних ознак предмета, то відобра­ження їх у натуральній моделі залежить від мети експерименту і властивостей справ­жнього об'єкта, що перевіряються. Так, для встановлення можливості витягування конкретного предмета через отвір у стіні не має значення, з якого матеріалу буде виготовлена модель стіни. Важливо, щоб отвір був у натуральну величину і повто­рював форму предмета. Для дослідів із трупом людини досить використовувати зви­чайний манекен, але коли перевіряється, наприклад, можливість переміщення тру­па певною особою, то вага манекена повинна відповідати вазі конкретної людини.

Зміна умов проведення дослідів дозволяє встановлювати настання події в ме­жах, за рамками яких вона неможлива. Так, для встановлення можливості проник­нення злочинця в магазин через кватирку не обов'язково, щоб він сам робив це (мож­ливо, він відмовиться брати участь в експерименті, а якщо і побажає, то може умис­не не пролізти). Досить визначити межі розмірів грудної клітки людини, яка може проникнути через кватирку. Якщо дослідами встановлено, що через кватирку вільно пролазить підліток з об'ємом грудей не більше 115 см, то, зрозуміло, що підозрюва­ний з об'мом грудей 150 см проникнути через неї ні за яких обставин не міг.

Обов'язкова зміна умов дослідів необхідна при перевірці можливості сприйма­ти явища. Так, водій автомашини з начіпним снігоочисником вчинив наїзд на пішо­хода, який перебував на середині вулиці. Оглядовість з кабіни водія була хорошою, але він стверджував, що пішохода не бачив, оскільки наїзд відбувся в момент підняття ножа снігоочисника, що частково закриває можливість спостерігати дорогу. Слідчим експериментом було встановлено, що у разі підняття ножа на допустиму висоту ог­лядовість дороги зменшується, і на відстані 10 м людину середнього росту із кабіни справді не видно. У справі були дані, що людина перебігала вулицю в безпосередній близькості (5 - 6 м) від машини, коли ніж був піднятий. Отже, водій не міг бачити потерпілого.