
- •Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
- •Криміналістика
- •Глава 18, Сліди звуку (криміналістична акустика) 168
- •Глава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія) 178
- •Глава 20, Сліди пам'яті людини 185
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація 194
- •Глава 22. Сліди знарядь вчинення злочинів 200
- •Глава 23. Криміналістична документалістика (технічне дослідження документів) 209
- •Глава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика) 229
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення 253
- •Глава 31. Вчення про тактичний прийом 294
- •Глава 32. Слідча ситуація, тактична операція, комбінація і тактичне рішення 301
- •Глава 34. Планування в криміналістичної тактиці 316
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій 323
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування 331
- •Глава 37. Ексгумація трупа 343
- •Глава 38. Обшук і вмїмка 346
- •Глава 39. Допит і очна ставка 358
- •Глава 40. Тактика пред'явлення для впізнання 374
- •Глава 41. Перевірка показань на місці 384
- •Глава 42. Слідчий експеримент 388
- •Глава 43. Призначення і провадження судової експертизи 397
- •Глава 52. Основи методики розслідуваннязлочинів проти статевої недоторканності і
- •Глава 53. Методика розслідування незаконного обороту наркотичних засобів 466
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок, грабежів і розбоїв 475
- •Глава 55. Основні методики розслідування присвоєння, розтрати або зловживання
- •Глава 56. Основи методики розслідування вимагання і шахрайства 495
- •Розділ і. Методологічні засади криміналістики
- •1.2. Предмет криміналістики
- •1.3. Завдання криміналістики
- •1 .4. Система криміналістики
- •2.2. Криміналістичні методи
- •2.3. Класифікація методів криміналістики
- •3.3. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •3.5. Види криміналістичної ідентифікації
- •3.7. Методика ідентифікації і групофікації
- •4.3. Види взаємодій та їх енергетична сутність
- •5. /. Криміналістика — юридична наука
- •5.2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками
- •5.4. Закони розвитку криміналістики
- •6.2. Виникнення криміналістики в Україні
- •6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Розділ II. Технічні засоби та методи збирання криміналістичної інформації
- •Глава 7. Теоретичні засади криміналістичної техніки
- •8.1. Технічне забезпечення слідчого
- •9.2. Методи польової криміналістики
- •9.3. Методи лабораторної криміналістики
- •10.1. Поняття і сутність правових основ одержання інформації технічними засобами
- •Глава 11. Сліди — джерела криміналістичної інформації
- •1 2.2. Слідоутворення при механічному русі
- •12.3. Слідоутворення при фізичному русі
- •Глава 13. Сліди — ознаки зовнішньої будови
- •14.1. Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг
- •14.6. Сліди локомоційних навичок людини
- •172. Ідентифікаційні ознаки письма
- •1 8.2. Поняття і властивості звукових слідів
- •Г лава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія)
- •19.3. Дослідження і використання слідів запаху в практиці розслідування злочинів
- •Г лава 20. Сліди пам'яті людини
- •Розділ V.
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація
- •21.1. Поняття засобів учинення злочину
- •23.1. Поняття, предмет і завдання криміналістичної документалістики
- •23.2. Класифікація документів
- •Т "шііи *-• йіі *' і рзі/5в5і іІВгЯрм
- •2 3.7. Дослідження машинописних текстів
- •23.9. Дослідження поліграфічної продукції
- •Г лава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика)
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення
- •25. /. Транспортні засоби та їх сліди
- •Глава 27. Теоретичні основи криміналістичної тактики
- •27.1. Предмет, система і завдання
- •17.2. Принципи криміналістичної тактики
- •Глава 28. Теорія спілкування в криміналістичній тактиці
- •28.1. Поняття і сутність спілкування
- •28.3. Структура, види і суб'єкти спілкування
- •29.1. Методологія криміналістичної тактики
- •29.2. Методи криміналістичної тактики
- •30.2. Структура слідчих дій як засобів криміналістичної тактики
- •30.3. Організаційні дії слідчого — засоби криміналістичної тактики
- •31.1. Тактичний прийом і спосіб, їх сутність
- •31.3. Види тактичних прийомів
- •32.4. Види слідчих ситуацій
- •32.5. Тактична операція і тактичне рішення
- •Глава 33. Управління в криміналістичній тактиці
- •33.1. Поняття управління і його структура
- •34.1. План і планування: поняття і сутність
- •34.2. Види планування і його організація
- •34.3. Принципи планування розслідування
- •34.4. Тактика планування розслідування
- •34.5. Форми і реквізити планів
- •Розділ IX.
- •Слідчих дій
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій
- •35.1. Поняття і види джерел інформації
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування
- •36.2. Огляд — процесуальна слідча дія
- •37.3. Тактичні прийоми огляду і осе іду ва пня в ході ексгумації
- •38.1. Поняття і сутність обшуку і виїмки
- •3 8.3. Види обшуку і виїмки
- •38.4. Підготовка до обшуку і виїмки
- •Глава 39. Допит і очна ставка
- •39. /. Поняття допиту, його види і сутність
- •3 9.4. Встановлення психологічного контакту
- •40.1. Поняття впізнання, його сутність і види
- •40.4. Пред 'явлення для впізнання людей
- •4 0.6. Пред 'явлення трупа для впізнання
- •Г лава 41. Перевірка показань на місці
- •41.1. Поняття, сутність і завдання перевірки показань на місці
- •4 1.4. Фіксація перевірки показань на місці
- •Розділ XII.
- •Глава 42. Слідчий експеримент
- •42.3. Підготовка до слідчого експерименту
- •42.4. Експеримент, моделювання і реконструкція —
- •Експертизи
- •43.1. Засади використання спеціальних знань для збирання інформації на досудовому слідстві
- •43.2. Судова експертологія і судова експертиза
- •43А. Клас криміналістичних експертиз
- •43.5. Клас технічних експертиз
- •Розділ XIII.
- •Глава 44. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •44.2. Джерела криміналістичної методики
- •45.2. Структура криміналістичної методики
- •47.1. Поняття способу вчинення злочину
- •47.2. Структура способу вчинення злочину і формуючі його фактори
- •48.1. Розкриття злочинів за гарячими слідами
- •49.2. Інформація як предмет забезпечення
- •50. /. Поняття, сутність і завдання взаємодії
- •50.2 Принципи взаємодії
- •5 0.3. Підстави і форми взаємодії
- •Глава 51. Основи методики розслідування вбивств
- •51.2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивства,
- •51.3. Організаційно-тактичні основи початкового етапу
- •57.7. Судові експертизи при розслідуванні вбивств, заподіянні
- •52.3. Організація розкриття злочинів про зґвалтування та інші
- •Тактичне завдання
- •53.1. Криміналістична характеристика
- •53.4. Провадження слідчих дій на наступному етапі розслідування
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок,
- •54.1. Криміналістична характеристика
- •Тактична операція
- •Злочинів у сфері господарської діяльності
- •57.1. Криміналістична характеристики
- •58.1. Поняття і характеристика легалізації
- •58.2. Криміналістична характеристика
- •59.1. Криміналістична характеристика
- •Глава 60. Методика розслідування контрабанди
- •60.1. Криміналістична характеристика
- •61.1. Криміналістична характеристика
- •6 1.3. Початкові і наступні слідчі дії в типових ситуаціях
- •Глава 62. Методика розслідування порушень правил пожежної безпеки
- •62.1. Криміналістична характеристика
- •63.1. Криміналістична характеристика
- •63.3. Початкові слідчі дії в типових ситуаціях
- •63.4. Наступні слідчі дії
- •Комплектація набору вс-1
- •Комплектація набору вк-2
- •Комплектація набору вд-1
- •Комплектація набору вп-1
- •Комплектація набору ви-1
- •Комплектація наборів сш-1 і сш-1м
- •Комплектація набору вк-5
- •Комплектація набору врпс-1
- •Комплектація набору пн-1
- •4. Криміналістичні лабораторії
- •3. Технічні засоби ідентифікаційних судово-балістичних досліджень мисливської зброї
- •IV. Спеціальні технічні засоби забезпечення безпеки учасників досудового слідства
4 0.6. Пред 'явлення трупа для впізнання
Труп і його частини пред'являються поодинці. На практиці виникають дві типові ситуації. Перша пов'язана з виявленням трупа невідомої особи, коли слідом за оглядом місця події з метою встановлення його особи він пред'являється жителям навколишньої місцевості, особам, які випадково перебували поблизу місця виявлення трупа, а також посадовим особам, які за характером роботи спілкуються з населенням даної місцевості. Таке впізнавання є оперативно-розшуковою дією і відбувається поза процесуальними правилами пред'явлення для впізнання: впізнаючий попередньо не допитується, поняті не запрошуються, протокол не складається. Якщо в цьому разі труп буде впізнаний, то показання особи, яка впізнала, мають бути відображені в протоколі її наступного допиту. Потім труп необхідно пред'явити для впізнання відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Друга ситуація виникає в зв'язку з заявою про особу, яка безвісти зникла, коли передбачається, що нею може бути виявлений труп. У цій ситуації заявники повинні бути докладно допитані про ознаки зовнішності зниклої особи в момент прийняття заяви про зникнення. При цьому важливо встановити прикмети на прихованих одягом частинах тіла, а також ознаки, які найменше піддаються зміні і руйнуванню — особливості зубів, родимі плями, бородавки, шрами, татуювання тощо.
У цих випадках впізнання проводиться в анатомічній палаті, де виставляють труп для впізнання. Слідчий повідомляє всіх осіб, що заявляли про безвісти зниклих, і взагалі громадян, які мають прибути в палату і подивитися, чи не впізнає хто-небудь у трупі свого близького або знайомого. Понятих при такому впізнанні не запрошують, труп пред'являє відвідувачам черговий лікар. Якщо хто-небудь впізнає труп, то черговий лікар викликає слідчого, який після прибуття запрошує понятих проводити впізнання (складає протокол), а громадянина, який упізнав, допитує.
40. 7. Пред 'явлення для впізнання людей і речей у специфічних
слідчих ситуаціях
У сучасній слідчій практиці трапляються ситуації, коли впізнаючий учасник процесу з якихось причин не бажає, щоб його впізнав обвинувачуваний. Закон про захист учасників у кримінальному процесі1 дозволяє впізнання, що коли впізнаючий бачить впізнаваного, а останній не бачить впізнаючого. На нашу думку, таке впізнання можливо, якщо створити спеціальні умови: два приміщення, розділені склом, яке пропускає світло лише в один бік.
У цьому разі в кожній кімнаті повинні бути по двоє понятих, в одному приміщенні - слідчий, а в другому - його помічник. Процедура впізнання повинна повторюватися двічі, при цьому поняті, які засвідчують факт впізнання, міняються приміщеннями. При сучасній техніці організація впізнання можлива по телеканалу при досить грамотній режисурі слідчого. Однак поняті як гаранти впізнання при повторенні процедури впізнання обов'язково повинні мінятися місцями.
382 Салтевський
М. В. Криміналісті и
А налогічна ситуація виникає при впізнанні за голосом і звуковою мовою.
Впізнання за голосом і мовою людини використовується в слідчій практиці здавна. Ідентифікаційними ознаками при цьому виступають: сила, висота, тембр голосу, шепелявість, гаркавість, заїкуватість та інші дефекти мови.
Тактика пред'явлення для впізнання має свої особливості, а саме: а) впізнання повинно проводитися так, щоб впізнаючий не бачив впізнаваного, а лише чув його голос; б) необхідно надати можливість впізнаючому порівняти голос впізнаваного голосами інших осіб; в) зміст розмови під час впізнання не повинен стосуватися обставин розслідуваної справи, але в його тексті мають бути слова, які чув упізнаючий в момент сприйняття.
За звуковим образом можна впізнавати не тільки людей і тварин, а й предмети, агрегати, машини, шо є джерелами звуку, наприклад, характерного звуку працюючого мотора автомашини тощо.
Впізнаваний пред'являється серед статистів, які мають однорідні ознаки мов Для переконливості впізнання слідчий повинен підготувати спеціальні тексти, яких слова і фрази, що їх чує впізнаючий, розміщують серед нейтральних пропозицій. Такі підготовлені тексти слідчий пропонує для читання впізнаючому і статистам. При цьому послідовність прочитання обирає сам впізнаючий. Ця умо фіксується понятими і відзначається в протоколі. Впізнаючий слухає тексти, і зачитуються, один за одним і заявляє, що впізнає за мовою людину, яка чита текст другою. Цю заяву, тобто факт впізнання, посвідчують поняті, а слідчий заносить до протоколу.
Потім поняті міняються місцями, і процедура впізнання повторюється, одн. текст для читання використовується інший, підготовлений за такою ж методикою.
Результатом впізнання за функціональними ознаками, звичайно, є встановлення більшого чи меншого ступеня схожості, хоча і не виключено встановлення тотожності.
Повторне пред'явлення для впізнання людини допустиме, коли первіс; впізнання проводилося в умовах, що ускладнюють або навіть виключають можливість впізнання. Як правило, це випадки, коли первісне впізнання проводилося -грубими порушеннями тактичних і процесуальних рекомендацій. До повторно його проведення треба підходити дуже обережно.
Іноді, коли потрібно пред'явити для впізнання лише функціональні озши об'єкта, що впізнається, наприклад, иавичкові звички поведінки, жестикуляцію, м неру тримати паузу в конкретних випадках, виникає нетрадиційна ситуація. Видається, що пред'явлення таких навичкових властивостей і поведінкових прийомів є можливим. Безперечно, таке впізнання вимагає спеціальної підготовки із запрошенні фахівців.
У випадках, коли пред'являються антикварні речі, предмети індивідуального виготовлення, рідкісні старовинні монети, марки тощо, рекомендується пред'явл ти ці об'єкти у вигляді фотознімків.
Пред'явлення
фотознімків для впізнання можливе для
будь-якого виду об'єктів І упізнання.
Однак треба пам'ятати, що фотознімки —
це всього лише площинна к пія, яка не
відображає всіх ознак об'єкта. Для цього
потрібно виготовити гологра об'єкта.
Спостереження голограм створює «ефект
присутності», коли зображені об'єкта
не можна відрізнити від його реального
сприйняття. Зрозуміло, за такими |
Розділ
XI.
Тактика
провадження вербальних слідчих дій 383
о лограмами у майбутньому будуть проводити впізнання, пересилаючи їх окремим дорученням у будь-яку точку по каналах зв'язку.
Фіксація процесу впізнання і його результатів здійснюється, як правило, техніком-криміналістом фотозйомкою, відеозаписом, складанням планів, схем, що відображають розташування ділянок впізнання і місць установки засобів (камер) фіксації.
384 Салтевський М. В. Криміналістика