38.4. Підготовка до обшуку і виїмки

Підготовка до обшуку, як правило, є обов'язковим етапом лише в окремих ви­падках. Коли обшук проводиться спонтанно, наприклад, при затриманні або в об­ставинах, що не терплять зволікання, підготовка як попередній етап обшуку відсут­ня. Підготовка до обшуку включає наступні процедури:

• збирання необхідної орієнтуючої інформації стосовно об'єктів, що обшуку­ ються, осіб, ділянок місцевості, розташування підприємств, організацій, робочого місця обшукуваного, стану і наявності особистої охорони, сигналізації тощо;

• комплектування слідчо-оперативної групи (групи захоплення), проведення інструктажу;

• розробку плану обшуку і визначення часу обшуку;

• оснащення слідчо-оперативної групи технічними і спеціальними засобами, транспортом (табл.. 7,8,9,10,13,14,17);

• забезпечення структури управління і зв'язку з вищими підрозділами і члена­ ми слідчо-оперативної групи;

• винесення постанови і одержання санкції прокурора;

• одержання постанови на обшук у судді, якщо обшук проводиться згідно з ч. 5 ст. 177 КПК, тобто обшукується особа, житло або володіння особи.

Слідчий і члени слідчо-оперативної групи повинні уявляти властивості і ознаки предметів, які шукаються. Тому попередньо оперативним шляхом встановлюються вид зброї, кількість, особисті якості та уміння обшукуваних поводитися зі зброєю. Треба мати на увазі, що шукані предмети і речі можуть бути видозмінені (перефар­бовані, перероблені, перешиті, бути в розібраному стані тощо). Про все це треба подбати слідчому і довести до відома членів слідчої групи.

Яку ж інформацію про особу, котра обшукується, необхідно зібрати слідчому? Така інформація включає передусім відомості про вік, професію, спеціальні навич­ки (володіння зброєю, знання схованок), рід занять, спосіб життя, особливості по­ведінки в побуті, характер, тип нервової діяльності, схильності, захоплення (азартні ігри, вживання наркотиків, алкоголю тощо), склад родини, наявність судимості, приводів, адміністративних затримань тощо.

Якщо обшук готується у приміщенні, необхідно попередньо одержати так\ інформацію: місце розташування приміщення (точна адреса), розташування на

Розділ X. Тактика провадження нон вербальних слідчих дій 351

м ісцевості, підступи до приміщення, як можна проникнути в приміщення, кон­структивні особливості приміщення, що обшукується (кількість входів і виходів, вікон, планування кімнаті підсобних приміщень, підвалів, господарських будівель), кількість і склад постійно проживаючих або працюючих у ньому; взаємини між про­живаючими; розпорядок дня; наявність телефонного та іншого зв'язку, сигналізації, способів оповіщення.

Готуючись до обшуку на відкритій місцевості, треба зібрати відомості: проточ­не місце розташування, шляхи проходження на місцевість, рельєф місцевості, на­явність будівель на ділянці, стан охорони, сигналізації, телефонного та іншого зв'язку тощо.

Вибір часу обшуку має серйозне значення для результатів обшуку. Практика показує, що найбільш зручним часом є ранок. При цьому треба враховувати спосіб життя обшукуваного, розпорядок дня в приміщенні, на роботі. За певних обстави­нах обшук може проводитися вночі, такі обставини необхідно зазначати в поста­нові.

Технічне оснащення слідчо-оперативної групи і підбір фахівців мають не ос­таннє значення. Точні знання про предмет пошуку допоможуть визначити технічні засоби. Фахівець-криміналіст і навіть прокурор-криміналіст не завжди володіють навичками і мають технічні засоби для виявлення, наприклад, схованок у кам'яних, залізобетонних, металевих стінах того, що зберігається в схованках: об'єкти фізич­ного, біологічного, синтетичного походження. Тому запрошуються фахівці і вико­ристовуються наукові засоби з різних галузей знань, а не тільки криміналістична техніка.

Види об'єктів, що відшукуються, багато в чому визначають профіль фахівця і його технічні засоби. Наприклад, при обшуку в комп'ютерному центрі підприєм­ства обов'язковою є участь фахівців в галузі інформатики, обчислювальної техніки і програмування, знання систем передачі і збереження інформації (Іпіегпеі і тощо). Для пошуку дорогоцінних металів і ювелірних виробів запрошуються фахівці-юве-ліри, працівники пробірного нагляду, фахівці, пов'язані з виробництвом штучних алмазів, дорогоцінних каменів, а для розмежування предметів одягу промислового чи кустарного виготовлення запрошують товарознавців, майстрів-закрійників, мо­дельєрів.

Організація охорони має особливе значення. Слідчий доручає організацію охо­рони органу дізнання, керівник групи охорони входить до складу слідчо-оператив-пої групи. Він разом зі слідчим визначає способи розміщення охорони, управління і зв'язок її зі слідчим.

38.5. Загальні тактико-психологічні особливості обшуку і виїмки

Тактико-психологічні особливості обшуку визначаються предметом і місцем обшуку, тобто обставинами, що і де шукати. Разом з тим існують загальні положен­ня, що відображають структуру будь-якого обшуку як пошукової слідчої діяльності і процесуальної процедури. Можна назвати чотири етапи, стадії цього процесу:

1) підготовча стадія полягає в прибутті на місце обшуку, проникненні в приміщен­ня або на відкриту ділянку, локалізації суб'єкта особистого обшуку (захоплення і лоставлення в зручне місце для обшуку);

352 Салтевський М. В. Криміналістика

2. о глядова стадія полягає в ознайомленні (обході) з місцем обшуку, розта­ шуванням і плануванням кімнат (ділянкою місцевості); визначенні порядку об­ шуку, місця розташування осіб, крім обшукуваного, що перебувають у при­ міщенні; розміщенні охорони усередині приміщення, надвірних будівель, на дачній ділянці;

3. детальна стадія включає безпосередній пошук і дослідження предметів і об­ становки. Саме на цій стадії найбільш активно реалізуються засоби криміналістич­ ної тактики;

4. заключна стадія являє собою підбиття підсумків обшуку. Слідчий, вичерпав­ ши тактичні, психологічні і технічні можливості, оцінює отримані результати і прий­ має рішення припинити обшук або зробити перерву (на відпочинок, проведення консультації). Якщо прийнято рішення припинити обшук, то складаються прото­ кол, план і схеми, до яких додають матеріали фіксації процесу обшуку (відеокасети, фотоплівки, звукозапис, зліпки), предмети зі слідами. Об'єкти-джерела доказової інформації, вилучені в ході обшуку, відзначаються в протоколі, а інші речі, що підля­ гають накладенню на них арешту, включаються в опис, що додається до протоколу.

Обшук і виїмка — примусові досудові нонвербальні слідчі дії, в основі яких ле­жать органолептичні прийоми пізнання, головним чином органи чуттів у сполученні з технічним "інструментарієм", що розширює їхні пізнавальні можливості. Пошук, обстеження і дослідження — складові елементи пізнавальної діяльності: знайти, оглянути і дослідити.

Спостереження, нюх, дотик дозволяють виділити шуканий предмет із середо­вища подібних. Обстеження знайомить слідчого із зовнішніми ознаками: розміром, розташуванням, формою, виглядом предмета, його виробничо-побутовими і варті­сними властивостями.

Дослідження сутності об'єкта слідчим припускає планування і логічне роз­криття його внутрішніх якостей, встановлення його зв'язків з подією злочину. Дослідження фахівцем - це процес інструментального витягування інформації із джерела.

При пошуку предметів обшуку застосовуються відомі методи огляду і дослід­ження: концентричний, ексцентричний, фронтальний. Досліджуючи предмет як ма­теріальну цінність, наприклад, гроші, облігації, треба мати на увазі, що на них мо­жуть бути сліди рук, запаху, мікрочастинки тощо, які мають велике значення для встановлення особи злочинця та інших обставин. Відтак усі рекомендації з дослі­дження слідів предметів на місці події повинні дотримуватися і при обшуку.

Іноді серед тактичних прийомів (способів) називають вибірковий і суцільний, одиночний і груповий, спільний, роздільний, рівнобіжний і зустрічний методи; спо­соби з порушенням і без порушення цілісності досліджуваного предмета, метод мікрообшуку і «словесної розвідки». Останній являє собою прогнозування місця перебування захованої речі на основі психофізіологічних реакцій обшукуваного на пред'явлення йому змоціогенного подразника¹.

Розділ X. Тактика провадження нонвербальних слідчих дій 353

3 8.6. Тактико-психологічні особливості провадження обшуку і виїмки

Що, де і як шукати — одне з головних тактико-психологічних завдань обшуку. Вирішення його обумовлене насамперед видом і предметом обшуку, професійними навичками слідчого і застосовуваними засобами криміналістичної тактики. У цьо­му зв'язку особливості тактики обшуку бажано розглядати за видами обшуку.

Обшук у приміщеннях. Обшук у приміщеннях розрізняється за видами при­міщень, що обшукуються, і відношенням осіб, що обшукуються, до цього приміщен­ня. За цією ознакою можливі наступні ситуації:

— обшук у приміщеннях індивідуального користування (приміщення являє со­ бою окрему будівлю, що належить окремій особі; у будинку проживає одна родина);

- обшук у приміщеннях загального (колективного) користування. Розглянемо їх.

1. Обшуку приміщеннях індивідуального користування (котедж, індивідуальна квар­тира). Обшук починається з підготовчої стадії. Після прибуття на місце слідчо-опе­ративної групи вирішуються питання охорони, способу раптового проникнення в квартиру. Найчастіше звертаються за допомогу до сусідів, працівників ЖЕКу, зна­йомих обшукуваного. Слідчий повідомляє обшукуваному про наявність постанови судді на обшук і пропонує відчинити двері. Коли відомо, що в приміщенні ховається озброєна група злочинців, то проникнення здійснюється раптово без повідомлення про майбутній обшук та наявність постанови. Останнє пред'являється після про­никнення в приміщення, захоплення і знешкодження злочинців.

Якщо в приміщення, що обшукується, увійшли без ексцесів, то слідчий пред­'являє обшукуваному постанову судді і пропонує добровільно видати предмети і цінності, що підлягають вилученню, а також об'єкти, вилучені з цивільного обігу. Потім з'ясовує, скільки осіб перебуває в приміщенні, чи є сторонні. Знайомиться з планом будинку, квартири, наявністю надвірних будівель, підвалів, дачі і садової ділянки. Приймає рішення про їх охорону. Потім зосереджує всіх осіб, що перебу­вають в приміщенні, крім обшукуваного, в окремому приміщенні і встановлює за ними спостереження.

Після цього слідчий визначає план обшуку: або одночасне обстеження при­міщень квартири, або послідовне, самим слідчим. За всіх обставин обшук почи­нається з місць загального користування (туалет, ванна, кухня, коридор). Потім обшукуються окремі приміщення квартири (спальня, дитяча, їдальня, кімната для гостей).

Обстеження приміщень починається з фіксації меблів, загальної обстановки, що де стоїть, що висить на стінах, аналізу, як давно меблі стоять, а картини і килими висять на стінах. Треба звернути увагу на сліди переміщення меблів, перевішування картин, переклеювання шпалер, сліди свіжого фарбування - усе це, як і багато чого іншого, буде поштовхом до побудови окремих версій подальшого пошуку. Після фіксації меблі можна пересувати, обстежувати місце, де вони розміщувалися, до­сліджувати її призначення, ступінь зношеності. Шафи, шухляди треба відчинити, витягти вміст і зробити вимір із зовнішнього і внутрішнього боків. Значна розбіжність результатів виміру дозволяє припускати наявність схованки (подвійних стінок, под­війного дна шухляд і тощо).

354 Салтсвський М. В. Криміналісти-

В есь вміст зі сховищ витягають і оглядають. При пошуку коштовностей зверта­ють увагу на квіткові вази, різні скриньки, їдальню, посуд. Наприклад, у скриньці серед ґудзиків, гачків та іншої фурнітури нерідко знаходяться дорогоцінні криста­ли, алмази, діаманти. Гроші нерідко ховають у білизні, шухлядах з подвійним дном. у схованках. Треба враховувати психологію обшукуваного: зброя, гроші повинні бути заховані добре, але зручно для швидкого їх вилучення. Тому схованки в предметах, стінах, супутніх предметах ретельно маскуються, водночас вони іноді натисканням однієї кнопки розкриваються. Особливо слід звернути увагу на ліжка хворих, дитячі коляски, де знаходяться діти, тому що в них нерідко ховають предмети обшуку.

На кухні, у коморі, оглядаючи сипучі речовини, їх слід пересипати, а рідкі -переливати. Треба перевіряти каміни, димоходи, піддувала. У недіючих димоходах нерідко ховають зброю, боєприпаси. Іноді злочинець шуканий предмет на нитці. волосіні вивішує за вікно через кватирку, а кінець нитки (волосіні) закріплює на рамі.

Способи приховування предметів злочину важко передбачити, а тим більше пе­релічити. Кожен предмет при відповідних умовах може стати схованкою. Технічні засоби для їх виявлення тут необхідні.

Успіх обшуку багато в чому залежить від використання психологічних і логіч­них прийомів, таких як увага, уява, аналіз і синтез. Нерідко, поставивши себе на місце обшукуваного, слідчий прогнозує місце, де б сам сховав цінності. Такий прийом дозволяє визначити важкодоступні місця, де заховані або лежать шукані об'єкти, буквально на най виднішому місці (розрахунок простий — слідчий не звер­не уваги).

У ході обшуку треба звертати увагу надії осіб, які проявляють елементи послуж­ливості і прагнення в усьому полегшити роботу слідчого, пов'язану з проведенням обшуку. Ці дії можуть бути спрямовані на відволікання уваги слідчого, на створення неправильного уявлення про особу обшукуваного.

Обшук у приміщеннях загального користування. Обшук у комунальних кварти­рах, гуртожитках, готелях має процесуально етичні особливості, недотримання яких нерідко призводить до порушення прав і свобод громадян. Якщо обшук проводить­ся в одного із жителів комунальної квартири, то обстежується тільки займане ним приміщення. Якщо в цій кімнаті (номері готелю) проживає ще громадянин, то об­шук його речей, ліжка, тумбочки, відділення в шафі, валізи не допускається. За не­обхідності обстежити речі особи, яка проживає разом з обшукуваним, слідчий про­понує йому оглянути свої речі з метою виявлення не належних йому предметів. У разі відмови виконати ці вимоги слідчий виносить постанову і без санкції суду про­водить обшук в особи, що відмовилася.

Розкриття замкнених шаф і сховищ проводиться главою родини або одним з її членів. Якщо обшукуваний відмовляється розкрити сховище, слідчий здійснює це сам або за участю фахівців, зрозуміло, не заподіюючи зайвих пошкоджень майну.

Аналогічні прийоми обшуку застосовуються в кухнях, сараях, коридорах, підва­лах загального користування кількома громадянами. Звичайно на кухню комуналь­ної квартири треба запросити всіх господарок, провести обшук речей тільки обшу­куваного, а іншим запропонувати самим оглянути свої шафки, сміттєві відра, газові плити або попросити дозволу оглянути їх слідчому. Так, при обшуку комунальної кухні одна із господарок відмовилася переливати рідину в сміттєвому відрі і сказала:

Розділ X. Тактика провадження нонвербальних слідчих дій 355

"'Копайтеся в смітті самі". Слідчий оглянув сміттєве відро і на дні знайшов кольє,* яке сусідка, шо обшукується, непомітно опустила в чуже відро.

При розслідуванні справи про валютні операції було відомо, що злочинець хо­вав золоті монети царського карбування в шматках гіпсу, які маскував під шматки кам'яного вугілля і зберігав їх у сараї в купі вугілля, де було вугілля ще трьох сусідів. Первинний обшук не дав позитивних результатів, оскільки купи вугілля не піддава­лися пересипанню та огляду. При повторному обшуку в купі вугілля обшукуваного були виявлені чотири шматки гіпсу, замасковані під шматки антрациту. У кожному шматку зберігалося по 10 золотих монет десятикарбованцевого достоїнства.

Обшук на відкритій місцевості. Під відкритою місцевістю розуміється територія присадибної ділянки: сад, город, оранжерея, басейн, майданчик для гри в гольф тощо, а також дачна і садова ділянки, надані в тимчасове користування особі. Ко­ротше кажучи, це територія, що перебуває в постійному або тимчасовому користу­ванні особи. Якщо територія (ліс, рілля, сад) є державною або колективною власні­стю, а дії слідчого не заподіюють збитків власнику, то на таких ділянках проводить­ся не обшук, а огляд місця події, наприклад, для пошуку трупа, захованих предметів у лісі тощо.

Ділянка місцевості може бути самостійним об'єктом обшуку або складовою його частиною (території двору, садиби, що перебувають у володінні конкретних осіб, установ, організацій, підприємств).

Специфіка тактичних прийомів обшуку на місцевості погоджується з розміра­ми ділянок, визначається характеристикою об'єктів, що шукаються, тощо. Наприк­лад, город нерідко доводиться скопувати чи переорювати, застосовувати металошу-качі, копицю сіна обстежувати щупами, а при необхідності перекладати з місця на місце.

При обстеженні великих ділянок місцевості використовують такі методи огля­ду, як прочісування, огляд по квадратах та ін.

Обшук ділянок місцевості треба відрізняти від слідчого огляду, який не вимагає винесення постанови. Обшук проводиться у випадках, коли слідчим оглядом мо­жуть бути заподіяні серйозні матеріальні збитки особі або установі, якій належить ділянка місцевості. Наприклад, територію кооперативного саду потрібно оглянути на предмет виявлення захованого трупа; якщо пошуки трупа будуть пов'язані з по­шкодженням дерев або яких-небудь будівель, то в цьому разі треба проводити не слідчий огляд місця події, а обшук з дотриманням усіх процесуальних вимог.

38.7. Особистий обшук і обшук транспортних засобів

Окремі тактичні прийоми реалізуються в конкретних видах обшуку, в ході ви­рішення типових ситуацій, що виникають при особистому обшуку, обшуку при­міщень і ділянок місцевості, автотранспортних засобів, тварин, машин, агрегатів, що були в користуванні обвинуваченого (підозрюваного). Вид обшуку визначається в типовості ситуацій, що є основою для конструювання тактики провадження об­шуку і виїмки.

Особистий обшук являє собою певну складність як з тактичного, так і з психоло­гічного боку. Ситуації різниці статі, необхідності ретельного обстеження тіла особи, сіх природних отворів, а також застосування технічних засобів, наприклад, рент-

356 Салтевський М. В. Криміналістика

г ен-апаратури, ультрафіолетових джерел, створюють складність ситуації. Тому, перш ніж розпочати відшуковувати об'єкти, які цікавлять слідство, варто переконати об­шукуваного в необхідності добровільної видачі речей, документів, зброї та інших предметів, що є у нього. Слід дотримуватися необхідних заходів обережності, бути готовим до припинення дій обшукуваного, спрямованих на втечу, заподіяння шко­ди або знищення об'єктів, шо мають значення для справи.

В обшукуваного вилучають усі речі, що знаходяться при ньому, предмети. Обстеження тіла починається згори вниз — від зачіски до взуття. Дослідження схованок на тілі обшукуваного доручається фахівцю-медику. Заподіяння ушкод­жень тіла обшукуваного з метою виявлення схованих предметів заборонено. Об­стеження одягу, речей, предметів проводиться в ході їх огляду; допускається до­цільне їх пошкодження, наприклад, видалення підкладки одягу, позначки взуття тощо (табл.. 6,13,14).

Обшук транспортного засобу треба відрізняти від адміністративного огляду, що проводиться без постанови судді працівниками органів дізнання. Для провадження обшуку транспортного засобу необхідна постанова судді, обшук проводиться в при­сутності понятих за участю фахівця. При огляді пошук здійснюється органолептич­ним методом. У разі виявлення ознак схованок у транспорті слідчий виносить по­станову на обшук і проводить його без постанови судді, а потім доводить до відома прокурора. Для обшуку машину ставлять на естакаду, обстежують конструктивні порожнини в корпусі, моторі, в обшивці, сидіннях салону. Звертають увагу на за­пасні ємності, деталі. Зрозуміло, тактичні прийоми залежать від об'єкта обшуку. Складніше шукати дорогоцінні камені, наркотики, ювелірні вироби [табл. 6,14,15,16].

38.8. Фіксація ходу і результатів обшуку та виїмки

Фіксація ходу і результатів обшуку та виїмки проводиться в процесі проваджен­ня обшуку по стадіях (етапах). Якщо проникнення в приміщення, що обшукується, відбувалося спонтанно, супроводжувалося застосуванням фізичної сили, технічних засобів, то бажано момент проникнення фіксувати відеозаписом. При оглядовій стадії проводяться орієнтуюча і оглядова зйомки, робиться чорновий начерк плану. Взагалі ведення чорнових записів під час обшуку повинно стати традицією, оскіль­ки це дозволяє в подальшому деталізувати протокол. У протоколі обов'язково відзна­чаються:

• місце перебування шуканих об'єктів, схованок;

• докладний опис предметів, що вилучаються, із зазначенням номерів, індиві­ дуалізуючих ознак, властивостей, ваги, розміру, фірмових знаків тощо;

• технічні засоби, за допомогою яких були виявлені шукані предмети (оптичні засоби, рентген, ультрафіолетове джерело, стандартні проби на кольорові метали, інструменти тощо);

• виверти і протидії, застосовувані обшукуваним (спроби знищити шукані об­ 'єкти, опір, симулювання припадків тощо);

• завдавання пошкоджень предметам, речам при провадженні обшуку (пошкод­ ження дверей, замків, шухляд при розкритті, пошкодження при виявленні і розкритті схованок тощо).

Розділ XI. Тактика провадження вербальних слідчих дій * 357

При виявленні схованки треба описати її пристрій, розміри, форму, вміст зафі­ксувати фотозйомкою. На обстежуваних предметах треба фіксувати наявність-гра-оологічних слідів (рук, інструментів та ін.). Фіксація відеозаписом і фотозйомкою проводиться в ході обшуку. Важливо показати, як була виявлена схованка, як вона була розкрита, що в ній знаходилося. Фіксація ведеться вимірювальним способом. У протоколі треба фіксувати акт добровільної видачі предметів обшуку. Особливо це необхідно при обшуку в приміщеннях загального користування. Наприклад, Си­доровій було запропоновано оглянути свої речі. Вона оглянула і у валізі знайшла ніж зі слідами крові. Петрову було запропоновано оглянути шухляди столу. Обшукува­ний послався нате, що загубив ключі. Шухляди були відкриті фахівцем. Такі записи в протоколі є процесуальною гарантією законних дій слідчого.

Предмети, що вилучаються, упаковують і опечатують на місці обшуку; скла­дається опис майна і разом із протоколом вручається обшукуваному.

358

РОЗДІЛ XI.

ТАКТИКА ПРОВАДЖЕННЯ ВЕРБАЛЬНИХ

СЛІДЧИХ ДІЙ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ

ІНФОРМАЦІЇ ВІД ЛЮДЕЙ

Загальні зауваження

Сутністю вербальних (словесних, мовних) слідчих дій є спілкування за схемою "Людина « людина", коли два суб'єкти обмінюються інформацією. Однак спілку­вання в ході слідчої дії є особливим, таким, що відрізняється від спілкування взагалі деякими особливостями: а) спілкування проходить у процесуальній формі; б) суб'­єкти спілкування мають різний процесуальний статус, цілі і завдання спілкування; в) процес процесуального спілкування в ході слідчих дій керується слідчим, уповно-важен им вести розслідуван ня.

Сутність керованого спілкування полягає в тому, що слідчий, справляючи ке­руючий вплив на того, з ким спілкується (допитуваного), створює ситуацію, в якій джерело ідеальних відображень: обвинувачений, підозрюваний, потерпілий, свідок — добровільно, при вільному волевиявленні повідомляє інформацію про зміст сліду пам'яті.

До таких слідчих дій відносять: допит, очну ставку, пред'явлення для впізнан­ня, перевірку показань на місці події.